П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 лютого 2021 року
м. Київ
Справа № 9901/195/20
Провадження № 11-407заі20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Прокопенка О. Б.,
суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом прокурора першого відділу процесуального керівництва Департаменту організації, процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв`язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Офісу Генерального прокурора Нескородяного Андрія Миколайовича до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії
за апеляційною скаргою прокурора першого відділу процесуального керівництва Департаменту організації, процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв`язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Офісу Генерального прокурора Нескородяного Андрія Миколайовича на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22 жовтня 2020 року (судді Кашпур О. В., Білак М. В., Радишевська О. Р., Смокович М. І., Уханенко С. А.),
УСТАНОВИЛА:
У липні 2020 року Офіс Генерального прокурора (далі - ОГП) звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ВРП, яка полягає в ухиленні від здійснення дисциплінарним органом дисциплінарного провадження щодо судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1, а саме неповної попередньої перевірки скарги ОГП від 29 квітня 2020 року № 3496/1/8-20, поданої прокурором першого відділу процесуального керівництва Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв`язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, ОГП Нескородяним А. М., на дії судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 під час розгляду справи № 201/4157/19 (провадження № 1-кп/201/170/2020) у частині вирішення питання щодо наявності підстав для відкриття чи відмови у відкритті дисциплінарного провадження з мотивів істотного порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків; порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості;
- зобов`язати ВРП вжити заходів щодо забезпечення здійснення дисциплінарним органом дисциплінарного провадження стосовно судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1, а саме попередньої перевірки скарги ОГП від 29 квітня 2020 року № 3496/1/8-20, поданої прокурором першого відділу процесуального керівництва Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв`язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, ОГП Нескородяним А. М., на дії судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 під час розгляду справи № 201/4157/19 (провадження № 1-кп/201/170/2020) у частині вирішення питання щодо наявності підстав для відкриття чи відмови у відкритті дисциплінарного провадження з мотивів істотного порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків; порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.
20 серпня 2020 року від ВРП надійшло клопотання про закриття провадження у справі № 9901/195/20, обґрунтоване тим, що ОГП як державний орган і суб`єкт владних повноважень ні Законом України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII "Про прокуратуру", ні законами України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII "Про Вищу раду правосуддя" (далі - Закон №1798-VIII) та від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон №1402-VІІІ) не наділений повноваженнями на звернення до суду з позовами щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності ВРП, а тому цей позов не може бути предметом розгляду в адміністративному суді. ВРП зауважила, що не вчиняла жодних дій та не допускала бездіяльності, які б створювали для позивача права і обов`язки та в результаті яких для нього могло виникати право на захист і відповідно право на звернення до суду з таким позовом. ВРП також указала на те, що позивач фактично оскаржує ухвалу її Другої Дисциплінарної палати про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді, проте ця ухвала оскарженню не підлягає. ОГП повною мірою реалізував право на звернення до ВРП з дисциплінарною скаргою на дії судді, право на яке ВРП у жодному випадку не порушувала, а суть позовної заяви зводиться до незгоди з процедурою дисциплінарного провадження, яка чітко регламентована чинними нормами законодавства.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 22 жовтня 2020 року, занесеною до протоколу судового засідання, замінив первинного позивача прокурором першого відділу процесуального керівництва Департаменту організації, процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв`язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, ОГП Нескородяним А. М., який у позовній заяві просив:
- визнати протиправною бездіяльність ВРП, яка полягає в ухиленні від здійснення дисциплінарним органом дисциплінарного провадження щодо судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1, а саме неповної попередньої перевірки скарги прокурора ОГП від 29 квітня 2020 року
№ 3496/1/8-20, поданої прокурором першого відділу процесуального керівництва Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв`язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, ОГП Нескородяним А. М., на дії судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 під час розгляду справи № 201/4157/19 (провадження №1-кп/201/170/2020) у частині вирішення питання щодо наявності підстав для відкриття чи відмови у відкритті дисциплінарного провадження з мотивів істотного порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків; порушення засад гласності і відкритості судового процесу; порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості; безпідставного затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення; несвоєчасного надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР);
- зобов`язати ВРП вжити заходів щодо забезпечення здійснення дисциплінарним органом дисциплінарного провадження щодо судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1, а саме попередньої перевірки скарги прокурора ОГП від 29 квітня 2020 року № 3496/1/8-20, поданої прокурором першого відділу процесуального керівництва Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв`язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, ОГП Нескородяним А. М., на дії судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 під час розгляду справи № 201/4157/19 (провадження № 1-кп/201/170/2020) у частині вирішення питання щодо наявності підстав для відкриття чи відмови у відкритті дисциплінарного провадження з мотивів істотного порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків; порушення засад гласності і відкритості судового процесу; порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості; безпідставного затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення; несвоєчасного надання суддею копії судового рішення для її внесення до ЄДРСР.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 22 жовтня 2020 року провадження у цій справі закрив на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), оскільки цей спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
За висновками суду, відповідно до статей 51, 52 Закону № 1798-VІІІ оскарженню до ВРП підлягає рішення її дисциплінарного органу, прийняте за результатами розгляду скарги на дії судді по суті, водночас право оскаржити рішення Дисциплінарної палати у дисциплінарній справі до ВРП має суддя, щодо якого ухвалено відповідне рішення, за наявності дозволу Дисциплінарної палати на таке оскарження.
Отже, позивач хоч і наділений правом подати скаргу на дії судді та ініціювати в такий спосіб дисциплінарне провадження, але не є безпосереднім учасником правовідносин, які виникають у зв`язку з вирішенням питання про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Тому правом на оскарження дій/рішень ВРП, її органів, що здійснюють дисциплінарне провадження, наділені лише суб`єкти цього провадження в порядку, передбаченому законом. Особи, які не є суб`єктами дисциплінарного провадження щодо суддів, не мають права оскаржувати дії та рішення ВРП за результатами такого провадження.
Крім того, суд першої інстанції зазначив, що судова практика у справах такої категорії є сталою і виходить з того, що оцінювати дії судді при виконанні посадових обов`язків має право виключно ВРП, рішення якої щодо притягнення судді до відповідальності або відмови у цьому створюють правові наслідки виключно для такого судді, а не для скаржника. Відтак скаржники не мають права на оскарження таких рішень до суду. Оскарження скаржником рішення у дисциплінарній справі не вважається способом захисту його прав, свобод та інтересів.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, прокурор першого відділу процесуального керівництва Департаменту організації, процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв`язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, ОГП Нескородяний А. М. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм права, неповне дослідження доказів та обставин у справі, порушує питання про скасування цієї ухвали та передачу справи на розгляд суду першої інстанції.
Так, прокурор першого відділу процесуального керівництва Департаменту організації, процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв`язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, ОГП Нескородяний А. М. вказує на помилковість висновків суду про те, що провадження у справі слід було закрити. Вважає оскаржувану ухвалу суду незаконною та неконституційною, такою, що постановлена з грубим порушенням матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі скаржник фактично не погоджується з процедурою здійснення дисциплінарного провадження щодо судді ОСОБА_1 . Наводить доводи щодо незаконності, невмотивованості та необґрунтованості рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 22 червня 2020 року № 1928/2дп/15-20 про відмову у відкритті дисциплінарної справи за скаргою ОГП стосовно судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 .
У відзиві на апеляційну скаргу ВРП вказує на правильність висновків суду першої інстанції про закриття провадження у справі та просить відмовити в задоволенні скарги, а оскаржувану ухвалу суду - залишити в силі.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи та аргументи, Велика Палата Верховного Суду переглянула оскаржуване судове рішення та дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення цієї скарги.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України").
З метою усунення прогалин національного законодавства, на які звернув увагу ЄСПЛ у рішенні від 9 січня 2013 року у справі "Олександр Волков проти України", Верховна Рада України прийняла Закон № 1798-VІІІ, глава 4 якого визначає нову процедуру та порядок здійснення дисциплінарного провадження щодо суддів.
Згідно з практикою ЄСПЛ навіть у разі, коли судовий орган, що виносить рішення у спорах щодо "прав та обов`язків цивільного характеру", у певному відношенні не відповідає пункту 1 статті 6 Конвенції, порушення Конвенції не констатується за умови, якщо провадження у вищезазначеному органі "згодом є предметом контролю, здійснюваного судовим органом, що має повну юрисдикцію та насправді забезпечує гарантії пункту 1 статті 6 Конвенції". У межах скарги за статтею 6 Конвенції для того, щоб визначити, чи мав суд другої інстанції "повну юрисдикцію" або чи забезпечував "достатність перегляду" для виправлення відсутності незалежності в суді першої інстанції, необхідно врахувати такі чинники, як предмет оскаржуваного рішення, спосіб, у який було винесено рішення, та зміст спору, включаючи бажані та дійсні підстави для оскарження (рішення від 9 січня 2013 року у справі "Олександр Волков проти України", пункт 123).
Як зазначає Консультативна рада європейських суддів (далі - КРЄС), "дисциплінарний розгляд справи в кожній країні повинен передбачати можливість подання апеляції на рішення первинного дисциплінарного органу (відомства або суду) до суду" (пункт 77 (v) Висновку № 3 (2002) КРЄС щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та неупередженості).
Дисциплінарний орган ВРП не є судом держави, однак має характеристики "суду" з погляду автономного трактування статті 6 Конвенції та під час здійснення своїх функцій може розглядатися як "суд" у змістовому значенні цього терміна.