Постанова
Іменем України
04 березня 2021 року
м. Київ
справа № 159/4648/19
провадження № 51-4432 км 20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Маринича В.К.,
суддів Макаровець А.М., Огурецького В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Андрієнко М.В.,
прокурора Вараниці В.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_1 - адвоката Наконечного В.Г. на вирок Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 17 березня 2020 року та ухвалу Волинського апеляційного суду від 30 липня 2020 року у кримінальному провадженні № 12018030110001878 за обвинуваченням
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини
За вироком Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 17 березня 2020 року ОСОБА_2 засуджено за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України із застосуванням частин 1, 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 задоволено частково. Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2 860 грн у рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 3 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 задоволено в повному обсязі. Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 34 000 грн у рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
Згідно з вироком ОСОБА_2 визнано винуватим у тому, що він в ніч на 21 серпня 2018 року, переслідуючи корисливий мотив, діючи умисно, повторно, незаконно проник до господарського приміщення на АДРЕСА_2, звідки таємно викрав дві акумуляторні батареї, що належать потерпілому ОСОБА_1, чим завдав майнової шкоди останньому на суму 2 860 грн.
Крім того, в ніч на 21 серпня 2018 року, переслідуючи корисливий мотив, діючи умисно, повторно, незаконно проник до господарського приміщення на АДРЕСА_2, звідки намагався таємно викрасти дві акумуляторні батареї, що належать потерпілому ОСОБА_1, які виніс на територію присадибної ділянки вказаного домогосподарства, однак з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав за необхідне вчинити для доведення свого злочинного умислу до кінця, оскільки йому не вистачило сили винести викрадене майно за межі домоволодіння та розпорядитись ним на власний розсуд.
Крім того, у період часу з 20:00 20 листопада 2018 року по 03:00 21 листопада 2018 року, перебуваючи в приміщенні автомобільної мийки "ФАРО", розташованої на вул. Луцькій, 15 у м. Ковелі Волинської області, переслідуючи корисливий мотив, діючи умисно, повторно, пошкодив стінку металевого сейфа, таким чином проник у сховище, звідки таємно викрав грошові кошти в сумі 34 000 грн, чим завдав потерпілому ОСОБА_3 матеріальної шкоди на вказану суму.
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 30 липня 2020 року апеляційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_1 - адвоката Наконечного В.Г. залишено без задоволення, а вирок Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 17 березня 2020 року - без зміни.
Вимоги, викладені в касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі представник потерпілого ставить питання про скасування вироку місцевого суду та ухвали апеляційного суду у зв`язку з неправильним вирішенням цивільного позову. Вказує, що місцевий суд необґрунтовано частково задовольнив цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 та стягнув із засудженого ОСОБА_2 матеріальну шкоду за викрадення лише двох акумуляторних батарей. Зазначає, що інші дві акумуляторні батареї, які ОСОБА_2 намагався викрасти, він покинув на іншій земельній ділянці, замаскував та свідомо не повідомляв про них правоохоронним органам. Зазначені батареї хоч і були повернуті у подальшому ОСОБА_1, однак у результаті дій ОСОБА_2 вони стали непридатними для їх подальшого використання, що не було враховано судом. До того ж у вироку суду не вирішено долі цих акумуляторних батарей. Крім того, вказує, що суд належним чином не врахував того, що потерпілий ОСОБА_1 має інвалідність другої групи, пересувається за допомогою милиць, а також, що під час судового розгляду ОСОБА_2 його неодноразово ображав, чим спровокував у нього нервовий зрив. За таких обставин вважає, що розмір матеріальної і моральної шкоди, які стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, є явно несправедливим та заниженим.
Позиції інших учасників судового провадження
Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу представника потерпілого не надходило.
У судовому засіданні прокурор Вараниця В.М. заперечував щодо задоволення касаційної скарги представника потерпілого, просив судові рішення залишити без зміни.
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви суду
Відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.