Постанова
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
3 березня 2021 року
м. Київ
справа № 757/18911/17-к
провадження № 51-5809 км 19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Булейко О. Л.,
суддів Анісімова Г. М., Іваненка І. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Голюк І. О.,
захисника Кузнеця О. М.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 16 жовтня 2019 року щодо нього у кримінальному провадженні, дані про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12014000000000409.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25 квітня 2017 року відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України Циби Н.Д. про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного у кримінальному провадженні № 12014000000000409, за ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч.3 ст.209 КК України ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
25 травня 2017 року року Апеляційний суд м. Києва зазначену ухвалу слідчого судді скасував. Постановив нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України Циби Н.Д. про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_1, задоволено та обрано відносно нього запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 16 жовтня 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за заявою захисника Чаплигіна В.В., який діє в інтересах ОСОБА_1, про перегляд ухвали Апеляційного суду м. Києва від 25 травня 2017 року за нововиявленими обставинами.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає, що суд у порушення вимог статей 459-467 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), відкривши апеляційне провадження, безпідставно відмовив у відкритті провадження за його заявою про перегляд ухвали Апеляційного суду м. Києва від 25 травня 2017 року за нововиявленими обставинами.
Стверджує про відсутність відповідно до чинного КПК у суду процесуальної можливості відмовити у відкритті провадження за заявою про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення.
На його думку, апеляційний суд порушив також вимоги ст. 466 КПК, розглянувши заяву не в установлений чинним КПК строк.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник Кузнець О. М. підтримав касаційну скаргу ОСОБА_1 та просив її задовольнити.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Доводи ОСОБА_1 щодо незаконності ухвали апеляційного суду за його заявою про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника на ухвалу слідчого судді є необґрунтованими.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 459 КПК судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно з ч. 2 ст. 459 КПК нововиявленими обставинами визнаються: штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Зі змісту ст. 459 КПК вбачається, що нововиявленими, крім обставин зазначених у пунктах 1, 3 частини 2 цієї статті, також можуть бути визнані інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.