1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду






Постанова

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 березня 2021 року

м. Київ

справа №991/3072/20   

провадження № 51-3891 км 20

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого                                                                      Булейко О. Л.,

суддів                                                                                              Іваненка І. В., Фоміна С. Б.,

за участю:

секретаря судового засідання      Голюк І. О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 29 квітня 2020 року та ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 30 червня 2020 року.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16 квітня 2020 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), яка полягає                                          у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, ОСОБА_1 звернувся зі скаргою до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду на вказане рішення, який ухвалою від 29 квітня 2020 року відмовив у відкритті провадження за його скаргою.

26 червня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду із заявою про перегляд за виключними обставинами ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 29 квітня 2020 року.

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 30 червня                                          2020 року відмовлено у відкриті провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд вказаного судового рішення за виключними обставинами.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 29 квітня 2020 року та ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 30 червня 2020 року скасувати і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Вважає, що суд безпідставно відмовив                              у відкритті провадження за його скаргою на ухвалу слідчого судді та за його заявою про перегляд за виключними обставинами ухвали апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження. На його думку, суд апеляційної інстанції проігнорував рішення Конституційного Суду України (далі - КСУ) від 17 червня 2020 року № 4-р (ІІ)/2020, яким визнано неконституційними положення ч. 3 ст. 307 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, тим самим необґрунтовано обмежив його доступ до правосуддя.

Позиції інших учасників судового провадження

У письмовому запереченні на касаційну скаргу ОСОБА_1 прокурор Щур І. В. вказав на законність та обґрунтованість судових рішень і просив залишити їх без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення.

Мотиви Суду

Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення суду апеляційної інстанції у межах касаційної скарги.

При цьому, доводи касаційної скарги ОСОБА_1 щодо незаконності ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 29 квітня 2020 року про відмову у відкритті провадження за його скаргою на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16 квітня 2020 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ, що полягає                                                    у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення, у зв`язку                                                        з рішенням КСУ від 17    червня 2020 року №    4-р(ІІ)/2020, є неспроможними з огляду на таке.

Так, рішенням Другого сенату КСУ від 17 червня 2020 року № 4-р (ІІ)/2020, ухваленого за скаргою ОСОБА_2, визнано неконституційними та такими, що втрачають чинність з дня ухвалення КСУ цього рішення положення ч. 3 ст. 307 КПК щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КПК процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ухвалою від 16 квітня 2020 року відмовив у задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ, яка полягає                                        у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.    Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 29 квітня 2020 року відмовлено у відкритті провадження за його скаргою на ухвалу слідчого судді.


................
Перейти до повного тексту