Постанова
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
3 березня 2021 року
м. Київ
справа № 199/6891/19
провадження № 51- 3603 км 20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Булейко О. Л.,
суддів Іваненка І. В., Фоміна С. Б.,
за участю:
секретаря судового засідання Голюк І. О.,
прокурора Рибачук Г. А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника прокурора Дніпропетровської області Курінної О. О. на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 4 травня 2020 року щодо ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, дані про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019040630001179, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, котра народилася у м. Дніпропетровську, зареєстрована на АДРЕСА_1, проживає на АДРЕСА_2, раніше неодноразово судимої, останній раз - 8 травня 2019 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 185, ст. 71 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді 3 місяці арешту та штрафу у розмірі 850 грн., вирок змінений ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 23 жовтня 2019 року в частині призначеного покарання, засуджено ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 185 КК до покарання у виді штрафу у розмірі 850 грн. та на підставі ст. 71 КК за сукупністю вироків визначено остаточне покарання у виді штрафу у розмірі 1190 грн.,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 листопада 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст. 75 КК звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком тривалістю 2 роки та покладено обов`язки, передбачені ст. 76 КК.
Вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду від 8 травня 2019 року, за яким ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 185 КК до покарання у виді штрафу у розмірі 850 грн. та на підставі ст. 71 КК за сукупністю вироків визначено остаточне покарання у виді штрафу у розмірі 1190 грн., ухвалено виконувати самостійно.
Прийнято рішення щодо речових доказів та процесуальних витрат.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватою у тому, що вона 7 липня 2019 року приблизно о 14 год, перебуваючи біля будинку № 85 на пр. Слобожанському у м. Дніпро, помітила, що ОСОБА_2 залишила свою сумку поруч з нею та відійшла у власних справах. ОСОБА_1 скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, керуючись корисливим мотивом, повторно, таємно викрала з вказаної сумки мобільний телефон марки "Xiaomi Redmi 3", чим завдала потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 285 грн. Після чого, зникла з місця вчинення злочину, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 4 травня 2020 вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 листопада 2019 року щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на невідповідність ухвали апеляційного суду вимогам, передбаченим ст. 419 Кримінального процесуального кодексу (далі - КПК), та незастосування положень ст. 71 КК, що призвело до неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить ухвалу апеляційного суду скасувати та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Вважає, що суд в порушення вимог кримінального закону не врахував особливості призначення покарання на підставі ч. 1, ч. 4 ст. 71 КК, що призвело до неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність. Всупереч приписам ст. 419 КПК зазначені доводи прокурора не отримали належної оцінки суду апеляційної інстанції, який безпідставно залишив вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 без зміни.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор Рибачук Г. А. підтримала касаційну скаргу заступника прокурора та просила її задовольнити.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судове рішення суду апеляційної інстанції у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до приписів ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.
Отже, касаційний суд не перевіряє судове рішення в частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який її засуджено, кваліфікація вчиненого за ч. 2 ст. 185 КК, а також вид і розмір призначеного їй покарання за вказаний злочин, у касаційній скарзі не оспорюються.