Постанова
Іменем України
04 березня 2021 року
м. Київ
справа № 179/127/18
провадження № 61-14911св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Сільгосппідприємство "Дудківка",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгосппідприємство "Дудківка" на рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 19 червня 2018 року в складі судді Ковальчук Т. А. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 червня 2019 року в складі колегії суддів: Варенко О. П., Лаченкової О. В., Свистунової О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгосппідприємство "Дудківка" (далі - ТОВ "Сільгосппідприємство "Дудківка"), у якому просив:
- розірвати договір оренди земельної ділянки від 29 серпня 2002 року № 130, укладений між ним та відповідачем, зареєстрований 10 грудня 2009 року Магдалинівським відділом Дніпропетровського державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" за № 040912301400;
- стягнути з відповідача на його користь заборгованість по виплаті орендної плати в розмірі 53 395 грн.
Позов мотивований тим, що 29 серпня 2002 року його дружина ОСОБА_2 та ТОВ "Сільгосппідприємство "Дудківка" уклали договір оренди земельної ділянки, площею 6,450 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Жданівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області.
За умовами вищевказаного договору строк його дії становить 10 років, починаючи з дати державної реєстрації, яка була проведена 10 грудня 2009 року.
Після смерті ОСОБА_2 він успадкував орендовану відповідачем земельну ділянку.
Згідно з даними ДПА земельна ділянка перебуває не в оренді, а в лізингу, що суперечить статті 807 ЦК України та діючому договору оренди земельної ділянки. Відповідач не займається сівозмінами, щороку засіває на полях соняшник та кукурудзу, чим створює загрозу для родючості стану ґрунтів земельної ділянки. Протягом 2012-2016 років відповідач не виконує зобов`язання з виплати орендної плати у розмірі та порядку, встановленому договором оренди від 29 серпня 2002 року № 130.
Посилаючись на вищевикладене, ОСОБА_1 просив задовольнити позовні вимоги.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 19 червня 2018 року позов задоволено частково. Договір оренди земельної ділянки від 29 серпня 2002 року № 130, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ "Сільгосппідприємство "Дудківка", зареєстрований 10 грудня 2009 року Магдалинівським відділом Дніпропетровського державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" за № 040912301400, розірвано. Стягнуто з ТОВ "Сільгосппідприємство "Дудківка" на користь ОСОБА_3 заборгованість по виплаті орендної плати в розмірі 17 405, 44 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, врахував, що на час державної реєстрації оспорюваного договору законодавством встановлено плату за оренду земельної ділянки в розмірі не менше 3 % від вартості земельної ділянки, у зв`язку з чим дійшов висновку, що позивач має право на отримання орендної плати саме в зазначеному розмірі.
Оскільки орендар не у повному розмірі сплачував орендну плату, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню, та є підставою для розірвання договору оренди.
При цьому судом враховано, що оскільки позивач звернувся до суду з цим позовом у січні 2018 року та просив стягнути заборгованість з орендної плати за період з 2012 по 2016 року, то обґрунтованим є посилання представника відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності. За таких обставин, місцевий суд дійшов висновку про стягнення заборгованості з орендної плати за період з 2015 по 2016 роки в розмірі 17 405, 44 грн межах строку позовної давності.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 12 червня 2019 року апеляційну скаргу ТОВ "Сільгосппідприємство "Дудківка" залишено без задоволення, рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 19 червня 2018 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У серпні 2019 року ТОВ "Сільгосппідприємство "Дудківка" звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що між сторонами була погоджена лише натуральна та відбіркова форми орендної плати, погодження щодо грошової форми орендної плати сторонами не здійснювалось. В ході розгляду справи позивач підтвердив факт виплати йому орендної плати в натуральній та відбірковій формах своєчасно та в об`ємі, який зазначено відповідачем. Указ Президента України від 02 лютого 2002 року "Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)", на який посилається позивач, має рекомендаційний характер та не обов`язковий для виконання сторонами.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу та узагальнення його доводів
У вересні 2019 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, а якому просить залишити її без задоволення а оскаржувані судові рішення - без змін.
Відзив мотивований тим, що доводи касаційної скарги є надуманими, що спростовується копією відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 12 серпня 2019 відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її з суду першої інстанції.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У вересні 2019 року вказана справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 29 серпня 2002 року між ОСОБА_2, спадкоємцем якої є ОСОБА_1, та ТОВ "Сільгосппідприємство "Дудківка" укладений договір оренди земельної ділянки, розміром 6,450 га (кадастровий № 1222382500:01:001:0164), який зареєстрований 10 грудня 2009 року відділом Держкомзему у Магдалинівському районі за № 040912301400. Строк дії договору становить 10 років, починаючи з дати його державної реєстрації.
Відповідно до пункту 2.2. укладеного між сторонами договору відповідач зобов`язався протягом строку дії договору за кожен рік користування земельною ділянкою сплачувати 1,5 % від грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням щорічного підвищення коефіцієнту індексації за кожен календарний рік терміну дії договору та у формі:
- натуральна - пшениця - 500 кг, фуражне зерно - 1500 кг, сонях - 200 кг, цукор - 75 кг, один візок соломи;
- відробіткова - обробіток присадибної ділянки (оранка та культивація) - до 0,5 га, посів - до 0,3 га, механізоване збирання зернових - до 0,3 га, надання транспортних послуг - до 30 км.
Послуги, які надаються Орендарем і не входять (не враховуються) до розміру орендної плати - ритуальні послуги у випадку смерті орендодавця.
Дані, вказані вище (розмір, платежів за окремими формами орендної плати), встановлюються згідно біржових цін на продукцію, є динамічними та можуть змінюватися щороку у подальшому згідно з пунктом 2.2. договору за умови їх обов`язкового погодження сторонами.
Розмір орендної плати визначається за домовленістю між сторонами, повинен коригуватися згідно індексації грошової оцінки землі та вимог чинного законодавства і не може бути меншим від розміру, встановленого чинним законодавством.
Орендар за погодженням з орендодавцем може виконати своє зобов`язання з виплати орендної плати як у грошовій так і у натуральній або у відробітковій без внесення змін до даного договору.
Відповідач сплачує позивачу орендну плату лише у натуральній та відбірковій формі.
Розмір невиплаченої орендної плати в грошовій формі складає: за 2012 рік - 3 607,23 грн; за 2013 рік - 6 334,32 грн; за 2014 рік - 6 334,32 грн; за 2015 рік - 7 911,56 грн; за 2016 рік - 9 493,88 грн.
В ході справи в суді першої інстанції представник ТОВ "Сільгосппідприємство "Дудківка" - адвокат Ямковий В. Ф. подав заяву про застосування строку позовної давності щодо стягнення заборгованості з орендної плати.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційних скарг) передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційних скарг, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору (пункт 1 частини першої статті 611 ЦК України).
Відповідно до частин першої та другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Частиною першою статті 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.