ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 березня 2021 року
м. Київ
справа № 640/15930/19
адміністративне провадження № К/9901/1635/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 640/15930/19
за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя: В. В. Аверкова) від 18 березня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: А. М. Горяйнов, В. В. Файдюк, Л. Т. Черпіцька) від 17 грудня 2020 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Київській області (правонаступником, якої є Головне управління ДПС у Київській області), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23 травня 2019 року № 5754369-5606-1031, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання із земельного податку з фізичних осіб за 2019 рік у розмірі 1041009,83 грн.
2. В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що спірне податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим та протиправним, оскільки відповідачем не надано належного обґрунтування суми визначеного грошового зобов`язання.
3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 березня 2020 року, ухваленим в порядку спрощеного позовного провадження та залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року, у позові відмовлено.
4. Не погоджуючись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій, 15 січня 2021 року позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 березня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.
5. Ухвалою Верховного Суду від 25 січня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача на підставі пунктам 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України та пункту 4 частини четвертої статті 12, частини четвертої статті 257 КАС України, установлено десятиденний строк з моменту вручення копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу.
6. 09 лютого 2021 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому відповідач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення суду першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
7. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
IІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
8. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем вірно розраховано суму податкового зобов`язання, яке було визначене оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.
IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
9. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанцій, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
10. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі є пункти 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України та пункту 4 частини четвертої статті 12, частини четвертої статті 257 КАС України, зокрема позивач зазначає, що оскільки предметом спору є податкове повідомлення-рішення, на підставі якого може бути заявлено вимог про стягнення 1 041 009,83 грн., справа повинна була розглядатися в загальному позовному провадженні.
IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
11. Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги.
12. Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
13. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
14. З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
15. Згідно з частиною першою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. Обмеження щодо можливості розгляду справи в порядку спрощеного провадження наведені в положеннях частини четвертої статті 12 та частини четвертої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому розгляд справи в порядку спрощеного провадження допускає як з розгляд за участі, так і без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження).
16. Пунктом 4 частини четвертої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, шо перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Наведені вимоги узгоджуються з положеннями ч. 4 ст. 12 КАС України, при цьому така норма має імперативний характер щодо необхідності розгляду такого спору за правилами загального позовного провадження.
17. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (частина п`ята статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України).
18. Загальне позовне провадження призначене для розгляду всіх справ, які у зв`язку зі складністю, кількістю учасників та особливостями предмета доказування не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного провадження.
19. Розгляд справи в порядку загального позовного провадження передбачає проходження всіх передбачених кодексом стадій судового процесу, зокрема, підготовче провадження, під час якого учасники подають суду заяви по суті справи, а також клопотання з процесуальних питань, розгляд справи по суті (відкриття розгляду справи по суті, встановлення явки учасників, оголошення складу суду, роз`яснення учасникам їхніх прав та обов`язків, розгляд клопотань, з`ясування обставин справи та дослідження доказів, вступне слово учасників, питання, дослідження судом доказів, додаткові пояснення учасників, судові дебати, заключне слово учасників, репліки, ухвалення судом рішення по суті справи.
20. Окружний адміністративний суд міста Києва 23 вересня 2019 року відкрив провадження у справі № 640/15930/19 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.