ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 березня 2021 року
м. Київ
справа № 300/2353/19
адміністративне провадження № К/9901/27131/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 300/2353/19
за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: Глушко І. В., Бруновська Н. В., Довга О. І.) від 14 вересня 2020 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Івано-Франківській області (далі - ГУ ДПС у Івано-Франківській області), у якому просила визнати протиправною бездіяльність та зобов`язати відповідача списати податковий борг ОСОБА_1 в сумі 1 819 656,16 грн як безнадійний.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що заборгованість позивача з податку на доходи фізичних осіб та з податку на додану вартість в загальному розмірі 1 819 656,16 грн у розумінні пункту 101.2 статті 101 Податкового кодексу України (далі - ПК України) є безнадійним податковим боргом, стосовно якого минув строк давності у зв`язку з чим підлягає списанню, однак відповідачем протиправно в порушення вимог ПК України та Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року № 577, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 року за № 844/24376 (далі - Порядок № 577), допущено бездіяльність, яка полягає у нездійсненні заходів щодо списання такого безнадійного податкового боргу.
3. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31 січня 2020 року позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність ГУ ДПС в Івано-Франківській області щодо несписання безнадійного податкового боргу з податку на доходи фізичних в сумі 57 209,16 грн та з податку на додану вартість в розмірі 1 762 447 грн, що разом становить 1 819 656,16 грн.
Зобов`язано ГУ ДПС в Івано-Франківській області прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу ОСОБА_1 з податку на доходи фізичних в сумі 57 209,16 грн та з податку на додану вартість в розмірі 1 762 447 грн, що разом становить 1 819 656,16 грн.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 768,40 грн.
4. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року скасовано рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31 січня 2020 року та прийнято нове рішення, яким відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.
5. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, 19 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31 січня 2020 року залишити в силі.
6. Ухвалою Верховного Суду від 24 листопада 2020 року, після усунення недоліків касаційної скарги, відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.
7. 28 грудня 2020 року до Верховного Суду від ГУ ДПС в Івано-Франківській області надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просить залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року - без змін.
8. Ухвалою Верховного Суду справу закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
9. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 у період з 05 липня 2006 року по 12 січня 2017 року була зареєстрована як фізична особа-підприємець, перебувала на обліку в контролюючому органі як платник податків.
10. У серпні 2019 року позивач звернулась до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області із заявою про надання інформації щодо стану розрахунків останньої за податками, зборами та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування станом на 01 серпня 2019 року.
11. Листом за № 1680/10/09-19-51-17 від 28 серпня 2019 року, відповідачем повідомлено, що станом на 27 серпня 2019 року згідно інтегрованих карток платника в ІТС "Податковий блок" по ОСОБА_1 обліковується податковий борг в сумі 1 819 656,16 грн, який виник на підставі ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31 січня 2013 року по справі № 2а-3944/12/0970, яка набрала законної сили 06 лютого 2013 року.
12. 29 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою від 28 жовтня 2019 року, у якій просила прийняти рішення про виникнення та списання безнадійного податкового боргу, оскільки з моменту виникнення основної суми податкового боргу минуло більше 6 років у зв`язку з чим заборгованість позивача відповідно до статті 14 ПК України визнається безнадійною та підлягає списанню разом із штрафними санкціями та пенею.
13. Головне управління ДПС в Івано-Франківській області, за наслідком розгляду заяви щодо списання податкового боргу, листом від 13 листопада 2019 року № 509/10/09-19-51-10-16 повідомило ОСОБА_1, що станом на 13 листопада 2019 року згідно інтегрованих карток платника в ІС "Податковий блок" по ОСОБА_1 обліковується податковий борг в сумі 1 819 656,16 грн, зокрема: податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування - 57 209,16 грн, який виник в результаті несплати податкових зобов`язань в сумі 57 209,16 грн, нарахованих згідно акта перевірки № 1292/17-02/ НОМЕР_1 від 18 липня 2008 року та податкового повідомлення-рішення № 0004811702/0 від 31 липня 2008 року; податок на додану вартість - 1 762 447 грн, який виник в результаті несплати податкових зобов`язань в сумі 936 135 грн, нарахованих згідно акта перевірки № 1292/17-02/ НОМЕР_1 від 18 липня 2008 року і податкового повідомлення-рішення № 0004801702/0 від 31 липня 2008 року та в сумі 826 312 грн штрафних санкцій, нарахованих згідно податкового повідомлення-рішення (форма Р) № 0004801702/0 від 31 липня 2008 року, який виник на підставі ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31 січня 2013 року по справі № 2а-3944/12/0970, що набрала законної сили 06 лютого 2013 року. Окрім того відповідач вказав, що приймати рішення про списання безнадійного податкового боргу є правом контролюючого органу і визначено підпунктом 20.1.29 пункту 20.1 статті 20 ПК України, одночасно зазначивши, що станом на 13 листопада 2019 року Калуським управлінням Головного управління ДПС в Івано-Франківській області не винесено рішення про списання безнадійного податкового боргу.
14. Водночас судами встановлено, що 26 вересня 2008 року ОСОБА_1 звернулася до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до Калуської об`єднаної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0004811702/0 від 31 липня 2008 року.
15. Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31 березня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2010 року, адміністративний позов задоволено.
16. Згідно ухвали Вищого адміністративного суду України від 26 листопада 2012 року, постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31 березня 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2010 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
17. 21 грудня 2012 року, ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду, справу призначено до розгляду.
18. Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31 січня 2013 року позовну заяву ОСОБА_1 до Калуської об`єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0004811702/0 від 31 липня 2008 року - залишено без розгляду на підставі частини третьої статті 128 та частини першої статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України; в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року).
Вказане судове рішення згідно частини першої статті 254 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року), набрало законної сили 06 лютого 2013 року.
19. Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо несписання податкового боргу ОСОБА_1 в сумі 1 819 656,16 грн як безнадійного, позивач звернулася до суду з адміністративним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
20. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Головне управління ДПС в Івано-Франківській області, не приймаючи рішення про списання безнадійного податкового боргу по податку на доходи фізичних в сумі 57 209,16 грн та з податку на додану вартість в розмірі 1 762 447 грн, що разом становить 1 819 656,16 грн, допустило протиправну бездіяльність.
21. Такий висновок суду обґрунтовано тим, що у відповідності до приписів ПК України, в разі спливу 1095 денного строку з дня виникнення податкового боргу, такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню.
22. Водночас як було встановлено судом першої інстанції, грошові зобов`язання ОСОБА_1 з податку на доходи фізичних осіб в сумі 57 209,16 грн та з податку на додану вартість - 1 762 447 грн, а всього разом 1 819 656,16 грн є узгодженими. Таким чином, оскільки з моменту виникнення зазначеного податкового боргу 1095 денний строк, визначений у статті 102 ПК України сплинув, такий борг підлягає визнанню "безнадійним".
23. При цьому суд першої інстанції зауважив, що, оскільки борг ОСОБА_1 в сумі 57 209,16 грн за податком на доходи фізичних осіб та в сумі 1 762 447 грн за податком на додану вартість є безнадійним, бездіяльність відповідача щодо списання податкового боргу є протиправною та можливості прийняття відповідачем альтернативного рішення законодавством не встановлено, то зобов`язання відповідача списати такий безнадійний борг є ефективним способом захисту в межах спірних правовідносин, який виключає подальше звернення позивача до суду за захистом порушених прав.
24. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання списати податковий борг в сумі 1 819 656,16 грн як безнадійний є безпідставними та задоволенню не підлягають.
25. Зокрема апеляційний суд зауважив про передчасність звернення ОСОБА_1 до суду з даними вимогами, оскільки судом не встановлено обставин порушення діями/бездіяльністю відповідача інтересів позивачки з огляду на те, що невчинення дій за зверненням ОСОБА_1 не є протиправною бездіяльністю. Звернення платника податків про списання безнадійного податкового боргу передбачається лише у випадку, якщо такий податковий борг виник внаслідок непереборної сили (форс-мажорних обставин), як це встановлено нормою пункту 4.1 Порядку № 577. В інших випадках, передбачених пунктом 101.2 статті 101 ПК України, пунктом 2.1 розділу ІІ Порядку № 577, розгляд питання про списання безнадійного податкового боргу ініціюється контролюючими органами щоквартально та проводиться автоматично, без участі платника податків та відповідно до підпункту 20.1.29 пункту 20.1 статті 20 ПК України вчинення таких дій є правом контролюючого органу.
Крім того, судом не встановлено обставин вчинення контролюючим органом заходів, спрямованих на стягнення цієї заборгованості, зокрема шляхом формування позивачу податкової вимоги про її сплату.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
26. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.
27. Зокрема, за доводами скаржника, суд апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови не врахував висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі № 807/2097/16, від 04 вересня 2018 року у справі № 813/4430/16, від 19 вересня 2019 року у справі № 910/11620/18, від 31 жовтня 2019 року у справі № 925/1242/15, від 05 грудня 2019 року у справі № 910/1678/19, від 17 квітня 2019 року у справі № 43/75/15/7-б.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
28. Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України (тут і далі, в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), виходить з такого.