ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 березня 2021 року
м. Київ
справа № 200/10801/19-а
адміністративне провадження № К/9901/15909/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :
головуючої судді - Блажівської Н.Є.,
суддів: Желтобрюх І.Л., Яковенка М.М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області
на додаткове рішення Донецького окружного адміністративного суду від 9 січня 2020 року (суддя Михайлик А.С.)
та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2020 року (головуючий суддя: Арабей Т.Г., судді: Геращенко І.В., Міронова Г.М.)
у справі позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХРЕМПОСТАВКА"
до Головного управління ДПС у Донецькій області
про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХРЕМПОСТАВКА" (надалі також - Позивач, ТОВ "ТЕХРЕМПОСТАВКА") звернулось до суду з позовом, в якому просило (з урахуванням зміни позовних вимог) визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Донецькій області (надалі також - Відповідач, скаржник) щодо нарахування пені з орендної плати за землю з юридичних осіб по земельним ділянкам, що знаходяться за кодом КОАТУУ 1415070500 (м. Зугрес) в розмірі 2772987,59 грн та по земельним ділянкам, що знаходяться за кодом КОАТУУ 1415046200 (Зуївська селищна рада) в розмірі 474659,41 грн; зобов`язання здійснити коригування інтегрованої картки з плати за землю юридичних осіб шляхом виключення з неї сум протиправно нарахованої пені та відображення їх як переплати.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року позов задоволено частково: визнано протиправними дії Головного управління ДФС у Донецькій області щодо нарахування пені в інтегрованій картці Товариства обмеженою відповідальністю "ТЕХРЕМПОСТАВКА" з плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) з юридичних осіб по земельним ділянкам, що розташовані у м. Зугрес (КОАТУУ 1415070500) в розмірі 2772987,59 грн та зобов`язано Головне управління ДФС у Донецькій області здійснити коригування інтегрованої картки Товариства обмеженою відповідальністю "ТЕХРЕМПОСТАВКА" з плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) з юридичних осіб шляхом виключення з неї нарахованої пені по земельним ділянкам, що розташовані у м. Зугрес (КОАТУУ 1415070500) в розмірі 2772987,59 грн; визнано протиправним дії Головного управління ДФС у Донецькій області щодо нарахування пені в інтегрованій картці Товариства обмеженою відповідальністю "ТЕХРЕМПОСТАВКА" з плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) з юридичних осіб по земельним ділянкам, що розташовані у смт Зуївка (КОАТУУ 1415046200) в розмірі 474659,41 грн та зобов`язано Головне управління ДФС у Донецькій області здійснити коригування інтегрованої картки Товариства обмеженою відповідальністю "ТЕХРЕМПОСТАВКА" з плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) з юридичних осіб шляхом виключення з неї нарахованої пені по земельним ділянкам, що розташовані у смт Зуївка (КОАТУУ 1415046200) в розмірі 474659,41 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
20 грудня 2019 року Позивач звернувся до суду першої інстанції з заявою про ухвалення додаткового рішення з приводу розподілу судових витрат у справі та просив суд стягнути на його користь судовий збір у сумі 3842,00 грн, витрати, пов`язані з прибуттям до суду у сумі 2785,66 грн та витрати на правову адвоката у сумі 25500,00 грн.
Додатковим рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 9 січня 2020 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2020 року заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХРЕМПОСТАВКА" про ухвалення додаткового рішення з приводу розподілу судових витрат задоволено частково. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХРЕМПОСТАВКА" судові витрати у сумі 16628 грн 53 коп., у задоволенні решти вимог, викладених у заяві про розподіл судових витрат, відмовлено.
2. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ОСКАРЖЕНИХ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Ухвалюючи додаткове судове рішення щодо розподілу судових витрат за заявою Позивача суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з фактичної обґрунтованості заявлених до відшкодування судових витрат та їх співмірності з обсягом виконаних адвокатом робіт та наданих послуг щодо представництва інтересів у суді. Визначаючись з розміром судових витрат, що підлягають відшкодуванню за рахунок сторони Відповідача, суд врахував співвідношення задоволених позовних вимог.
3. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ
У касаційній скарзі Відповідач просить скасувати додаткове рішення Донецького окружного адміністративного суду від 9 січня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2020 року та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні заяви про розподіл судових витрат.
У відзиві на касаційну скаргу Позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.
4. ОБҐРУНТУВАННЯ ЗАЯВИ ПРО ВІДШКОДУВАННЯ ВИТРАТ НА ПРОФЕСІЙНУ ПРАВНИЧУ ДОПОМОГУ ТА ДОКАЗИ НА ПІДТВЕРДЖЕННЯ ЇХ ПОНЕСЕННЯ.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу ТОВ "ТЕХРЕМПОСТАВКА" надано суду договір про надання правової допомоги від 1 квітня 2019 року №157-ТПР, укладений Позивачем (клієнт) з адвокатським об`єднанням "ПЕРШИЙ РАДНИК" (виконавець), додаткову угоду від 20 серпня 2019 року №3 до вказаного договору, витяг з Єдиного реєстру адвокатів України щодо адвоката Прокоф`євої Людмили Сергіївни (форма адвокатської діяльності - адвокатське об`єднання "ПЕРШИЙ РАДНИК"), свідоцтво про право Прокоф`євої Л.С. на заняття адвокатською діяльністю від 18 листопада 2016 року, видану Позивачем адвокату Прокоф`євій Л.С. довіреність від 2 вересня 2019 року №34/ТРП/2019 (діє до 31 грудня 2020 року), акт надання послуг від 10 жовтня 2012 року №3, підписаний між Позивачем та адвокатським об`єднанням "ПЕРШИЙ РАДНИК".
Відповідно до пункту 1.1 договору про надання правової допомоги від 1 квітня 2019 року №157-ТПР виконавець зобов`язується надавати клієнту правову допомогу за окремими письмовими або усними дорученнями. Згідно з пунктами 4.1, 4.2 вартість послуг, розмір витрат виконавця та порядок розрахунків погоджується сторонами в додаткових угодах, що є невід`ємною частиною даного договору. Сторони домовились про встановлення погодинного порядку обчислення розміру гонорару адвокатів. У пункті 5.1 цього договору визначено, що він набирає чинності з дати його підписання та діє до 31 грудня 2019 року, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.
За умовами пункту 1 додаткової угоди від 20 серпня 2019 року №3 до вказаного договору, виконавець зобов`язується надавати клієнтові правову допомогу у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХРЕМПОСТАВКА" до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними дій щодо нарахування пені з орендної плати з юридичних осіб по земельним ділянкам, що знаходяться за кодом КОАТУУ 1415070500 (м. Зугрес) в розмірі 3900197,87 грн та по земельним ділянкам, що знаходяться за кодом КОАТУУ 1415046200 (Зуївська селищна рада) в розмірі 663324,56 грн; зобов`язання здійснити коригування інтегрованої картки з плати за землю юридичних осіб шляхом виключення з неї сум нарахованої пені та відображення їх як переплати, - в Донецькому окружному адміністративному суді, судах другої та третьої інстанції, зокрема, але не обмежуючись, вчиняти наступні дії: юридичний аналіз та розробка загальної стратегії, подання позовної заяви, підготовка та подання клопотань про залучення доказів, відповіді на відзив, письмових пояснень по справі, інших процесуальних документів та документів правового характеру, участь у судових засіданнях, ознайомлення з матеріалами справи, підготовка та подання заяви про відшкодування понесених судових витрат та надання відповідних доказів, виконання інших дій, що впливають на зміст Договору та Додаткової угоди.
Згідно з пунктом 2.1 додаткової угоди вартість послуг з надання правової допомоги розраховується на підставі погодинної вартості роботи адвоката 2000 грн. Фактичний обсяг наданих послуг визначається сторонами у актах наданих послуг. Відповідно до пункту 2.3 цієї угоди оплата послуг здійснюється за фактом їх виконання впродовж 15 днів з моменту вступу судового рішення в законну силу.
Згідно з актом надання послуг від 10 грудня 2019 року №3 адвокатом Прокоф`євою Л.С. надано Позивачу послуги з підготовки та подання до суду: позовної заяви з додатками (3 год., 6000 грн), відповіді на відзив (2 год., 4000 грн), уточнення позовних вимог (2 год., 4000 грн), клопотання про долучення доказів з додатками та заяви про надання доказів понесених витрат після ухвалення рішення у справі (1 год., 2000 грн), заяви про відшкодування понесених витрат з додатками (1 год., 2000 грн), участі у судових засіданнях 7 жовтня 2019 року, 5 листопада 2019 року, 25 листопада 2019 року, 10 грудня 2019 року (3,75 год., 7500 грн). Також в акті зазначено про фактичне понесення адвокатом витрат, пов`язаних із прибуттям до суду на суму 2785,66 грн.
5. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційній скарзі Відповідач зазначає про те, що Позивачем, всупереч положенням КАС України, не надано достатніх та беззаперечних доказів понесення заявлених судових витрат у межах цієї справи. Стверджує, що Позивачем не було надано доказів щодо обсягу наданих адвокатом послуг та їх вартості, детального розрахунку понесених витрат на правову допомогу. Тому вважає, що заявлені Позивачем до відшкодування витрати на правову допомогу є завищеними та не співмірними зі складністю справи, обсягом наданих послуг та тривалістю розгляду справи.
Також зазначає про відсутність підстав для ухвалення додаткового судового рішення, оскільки питання розподілу судових витрат було вирішено судом першої інстанції у рішенні по суті позову.
При цьому скаржник вказує на необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу вказує на те, що надані суду документи на підтвердження обґрунтованості понесених судових витрат містять вартість та детальний опис виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та є належними та достатніми доказами розміру судових витрат Позивача у цій справі. З посиланням на судову практику зазначає, що такі витрати підлягають відшкодуванню незалежно від від їх фактичної сплати на час вирішення питання їх розподілу у суді.
Акцентує, що Відповідачем не наведено жодних критеріїв визначення неспівмірності присуджених на користь Позивача судових витрат у даній справі. Натомість, Позивачем обґрунтовано співмірність судових витрат зі складністю справи з посиланням на рішення Ради Суддів України від 9 червня 2016 року №46, яким затверджено показники середніх витрат часу на розгляд справи та коефіцієнти складності справ за відповідними категоріями.
При цьому зауважує на тому, що розмір присуджених витрат на професійну правничу допомогу складає 14000 грн (без урахування витрат, пов`язаних з прибуттям до суду), що складає 0,43% від суми задоволених позовних вимог, а тому доводи скаржника про завищений розмір витрат на правову допомогу не знаходять підтвердження.
6. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) касаційний перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи.
Оскільки касаційна скарга не містить доводів та заперечень щодо вирішення судами питання розподілу витрат представника Позивача, пов`язаних з прибуттям до суду (витрат, пов`язаних з переїздом до іншого населеного пункту), виходячи зі змісту та викладених доводів у касаційній скарзі Суд надає оцінку виключно тим обставинам, щодо яких скаржник має заперечення, та у межах доводів касаційної скарги щодо відшкодування витрат на правничу допомогу у даній справі.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).
Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.