ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2021 року
м. Київ
Справа № 922/1978/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Банаська О. О. - головуючого, Білоуса В. В., Васьковського О. В.
за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.
учасники справи не з`явилися
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.10.2020
у складі колегії суддів: Лакізи В. В. - головуючої, Бородіної Л. І., Здоровко Л. М.
у справі за заявою ОСОБА_3
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Актінія"
про визнання банкрутом
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст і підстави наведених в заяві вимог
1. У провадженні Господарського суду Харківської області перебувала справа № 922/1978/16 за заявою ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Актінія" (далі - ТзОВ "Актінія", боржник) про визнання банкрутом.
2. Постановою від 27.12.2016 Господарським судом Харківської області визнано ТзОВ "Актінія" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру у справі; ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Немашкалова В. М., повноваження якого згодом судом ухвалою від 14.05.2019 було припинено та призначено ліквідатором ТзОВ "Актінія" арбітражного керуючого Чипиженка Євгена Віталійовича (далі - ліквідатор Чипиженко Є. В.).
3. 16.10.2019 до Господарського суду Харківської області надійшла заява ліквідатора ТзОВ "Актінія" арбітражного керуючого Чипиженка Є. В. від 16.10.2019 № 02-21/19 про затвердження мирової угоди у справі № 922/1978/16.
4. Заява ліквідатора ТзОВ "Актінія" Чипиженка Є. В. мотивована із посиланням на приписи статей 77 - 82 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) прийняттям на засіданні комітету кредиторів ТзОВ "Актінія" рішення про укладення мирової угоди у справі.
Фактичні обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій
5. 16.10.2019 відбулося засідання комітету кредиторів ТзОВ "Актінія" на якому комітетом кредиторів було прийнято рішення про укладання мирової угоди між кредиторами та ліквідатором ТзОВ "Актінія" на умовах, викладених в мировій угоді та зобов`язано ліквідатора подати до Господарського суду Харківської області відповідну заяву відповідно до статті 81 Закону про банкрутство.
6. На комітеті кредиторів за укладання мирової угоди від 16.10.2019 на умовах, викладених в ній проголосували "за" всі кредитори, що були присутні на засіданні комітету кредиторів ( ОСОБА_1, далі - ОСОБА_1, (голова комітету кредиторів), якій належить 108 голосів та ОСОБА_4, якому належить 52 голоси).
7. Мирова угода від 16.10.2019 укладена між ТзОВ "Актінія" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Чипиженко Є. В., в особі голови комітету кредиторів ОСОБА_1 та третьою особою ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ).
8. Умовами мирової угоди передбачено, що третя особа зобов`язується задовольнити конкурсні кредиторські вимоги в порядку та обсязі, встановлені цією угодою, в обмін на корпоративні права боржника (пункт 1.3 мирової угоди).
9. Пунктом 3.6 мирової угоди визначено, що до третьої особи переходить 100 % статутного капіталу боржника. Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на момент укладання цієї угоди розмір статутного капіталу боржника становить 1 500,00 грн, в тому числі частка у 58,93 % в розмірі 883,95 грн належить ОСОБА_5, частка у 3 % в розмірі 45,00 грн, належить ОСОБА_6, частка у 38,07 % в розмірі 571,05 грн належить ТзОВ "Актінія".
10. Ця угода є підставою для виключення з числа учасників юридичної особи ТзОВ "Актінія" у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: ОСОБА_5, ОСОБА_6 та включення до учасників юридичної особи громадянина України ОСОБА_2 (пункт 3.7 мирової угоди).
11. Пунктом 3.10 мирової угоди передбачено, що в результаті переходу корпоративних прав ТзОВ "Актінія" на користь третьої особи ( ОСОБА_2 ), остання має отримати повний контроль над товариством (бути його учасником, кінцевим бенефіціарним власником, керівником).
12. Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є власниками корпоративних прав ТзОВ "Актінія" 58,93 % та 3 % відповідно, що в сукупності складає 61,93 % від розміру статутного капіталу підприємства боржника.
13. На підтвердження забезпечення права власників майна боржника прийняти участь в обговоренні умов мирової угоди та кредиторів боржника ліквідатором ТзОВ "Актінія" долучено повідомлення про проведення зборів кредиторів боржника (від 08.10.2019 вих. № 02-21/16) та повідомлення про проведення комітету кредиторів боржника (від 08.10.2019 вих. № 02-21/17), у порядку денному якого передбачено укладення мирової угоди (список згрупованих поштових відправлень Ф.103 від 08.10.2019 № 6106412183635 ( ОСОБА_5 ) та № 6106412183643 ( ОСОБА_6 ).
14. Апеляційним господарським судом встановлено, що ліквідатором ТзОВ "Актінія" не надано доказів на підтвердження обставин завчасного отримання вказаних повідомлень ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
15. Крім того судом апеляційної інстанції зі змісту протоколу засідання зборів комітету кредиторів ТзОВ "Актінія" від 16.10.2019, на якому було прийнято рішення про укладення мирової угоди з`ясовано, що власники майна боржника не приймали участь в обговоренні її умов.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
16. 18.10.2019 Господарський суд Харківської області постановив ухвалу у справі № 922/1978/16, якою припинив процедуру ліквідації ТзОВ "Актінія"; затвердив мирову угоду від 16.10.2019, укладену між кредиторами ТзОВ "Актінія" в особі голови комітету кредиторів та боржником в особі ліквідатора ТзОВ "Актінія" Чипиженко Є. В.; припинив дію мораторію, введеного судом ухвалою про порушення справи про банкрутство від 01.08.2016; провадження у справі № 922/1978/16 закрив.
17. Місцевий господарський суд свій висновок щодо наявності підстав для затвердження мирової угоди у справі обґрунтував тим, що відповідна мирова угода була предметом розгляду на повноважних зборах комітету кредиторів боржника, відповідає вимогам статей 77-79, 81 Закону про банкрутство, не порушує законних прав та інтересів кредиторів, погоджена в порядку, передбаченому цим Законом та підписана уповноваженими на те особами, а її умови дають можливість боржнику продовжити свою підприємницьку діяльність.
18. Східний апеляційний господарський суд постановою від 22.10.2020 ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.10.2019 у справі № 922/1978/16 скасував. Справу направив на розгляд до Господарського суду Харківської області.
19. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована передчасністю висновків місцевого господарського суду щодо закриття провадження у справі, оскільки заяву ліквідатора про затвердження мирової угоди розглянуто судом першої інстанції за відсутності власників корпоративних прав ( ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ), не забезпечивши їм право на участь у судовому розгляді та можливість надати суду докази й навести доводи щодо заяви про затвердження мирової угоди. До того ж матеріали справи не містять доказів на підтвердження обставин повідомлення власників корпоративних прав ТзОВ "Актінія" про проведення зборів кредиторів, порядком денним яких було питання укладення мирової угоди та надання ними згоди на укладення такої мирової угоди.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
20. 29.10.2020 ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.10.2020 у справі № 922/1978/16, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції зі стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
21. Згодом, 16.11.2020, до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.10.2020 у справі № 922/1978/16 звернувся ОСОБА_2 з вимогами скасувати повністю оскаржуване судове рішення апеляційного господарського суду та залишити в силі ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.10.2019.
22. У якості підстав касаційного оскарження судового рішення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 посилаються на прийняття судом апеляційної інстанції постанови з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права без урахуванням висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, зокрема у постановах Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 2-2104/2001 та від 25.03.2020 у справі № 2-7615/10, від 29.05.2019 у справі № 913/658/16 та від 06.02.2020 у справі № 910/7986/19 та недослідження доказів у справі під час вирішення питання поновлення строку на апеляційне оскарження, що в сукупності за своєю суттю підпадає під правове регулювання пунктів 1, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
23. Крім того ОСОБА_2 в якості підстав касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції також посилається на порушення судом норм процесуального права за відсутності висновку Верховного Суду щодо можливості задоволення поданого кількома особами одночасно клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження (пункт 3 частини першої статті 287 ГПК України).
Рух касаційних скарг
24. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційних скарг визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. - головуючого, Білоуса В. В., Васьковського О. В., що підтверджується витягами з протоколів автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) від 03.11.2020 та від 15.12.2020.
25. Ухвалами від 24.12.2020 та від 28.12.2020 Верховний Суд залишив касаційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без руху та надав скаржникам строк для усунення недоліків скарг, а саме уточнення підстав касаційного оскарження.
26. 01.02.2021 Верховний Суд постановив ухвалу, якою відкрив касаційне провадження у справі № 922/1978/16 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.10.2020; надав учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 15.02.2021 та призначив скаргу до розгляду на 25.02.2021.
27. Ухвалою від 15.02.2021 Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі № 922/1978/16 за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.10.2020; об`єднав касаційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в одне касаційне провадження; надав учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 23.02.2021 та призначив касаційну скаргу ОСОБА_2 до розгляду на 25.02.2021.
28. Ухвалою від 19.02.2021 Верховний Суд задовольнив клопотання представника власників корпоративних прав ТзОВ "Актінія" про продовження строку для подання відзиву на касаційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2, продовживши цей строк до 23.02.2021 та зобов`язав скаржників надіслати на адреси інших учасників справи копії матеріалів щодо усунення недоліків касаційних скарг.
29. У судове засідання 25.02.2021 учасники справи не з`явилися. Будь-яких заяв, клопотань від учасників справи щодо неможливості ними забезпечити участь в судовому засіданні та реалізувати свої процесуальні права станом на час розгляду касаційних скарг ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до суду касаційної інстанції не надходило.
30. Суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).
31. Участь представників учасників справи в судовому засіданні, призначеному ухвалами від 01.02.2021 та від 15.02.2021 на 25.02.2021 обов`язковою не визнавалась.
32. За змістом статей 178, 263, 295 ГПК України подання відзиву є правом учасника судового процесу, яким він користується на власний розсуд (див. див. mutatis mutandis постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.08.2020 у справі № 5023/4363/12).
33. Відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судових рішень (рішення).
34. На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитися з подіями процесу (див. див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 05.02.2004 у справі "Богонос проти Росії").
35. З урахуванням наведеного, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників учасників справи.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги
Доводи ОСОБА_1 .
36. ОСОБА_1 в обґрунтування доводів касаційної скарги посилається, зокрема на таке:
- апеляційний господарський суд не перевірив поважності причин пропуску ОСОБА_5 та ОСОБА_6 строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції від 18.10.2019 та належним чином не мотивував поновлення їм строку на апеляційне оскарження чим порушив принцип правової визначеності;
- судом апеляційної інстанції проігноровано надані докази та не встановлено обставини, які доводять обізнаність ОСОБА_5 та ОСОБА_6 щодо ували суду першої інстанції.
Доводи ОСОБА_2 .
37. ОСОБА_2 в якості обґрунтувань аргументів касаційної скарги посилається, зокрема на таке:
- суд апеляційної інстанції порушив принцип змагальності господарського процесу, оскільки розглянув клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу підписані кількома особами;
- апеляційне провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 мало бути закрито як відкрите помилково, оскільки скаржником не надано доказів та не підтверджено обставин неможливості своєчасно ознайомитися з ухвалою суду першої інстанції від 18.10.2019;
- висновок суду апеляційної інстанції про те, що мирова угода порушує права ОСОБА_5 та ОСОБА_6 як власників майна, які є учасниками справи про банкрутство є безпідставним;
- ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не є учасниками справи про банкрутство та сторонами мирової угоди, тому у суду були відсутні підстави повідомляти останніх про розгляд мирової угоди судом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
38. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
39. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
40. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
41. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції
42. Предметом касаційного перегляду у справі є питання дотримання судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття постанови за результатом перегляду ухвали про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі.
43. За своїми ознаками у контексті підстав касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції доводи скаржників фактично ґрунтуються на підставах, правове регулювання яких визначено пунктами 1, 3, 4 частини першої статті 287 ГПК України.
44. Отже, з огляду на зміст та характер доводів скаржників, в ході касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень необхідним є надання оцінки застосування судом апеляційної інстанції норм права з урахуванням підстав касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції.
45. Надаючи оцінку наведеним доводам скаржників Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду враховуючи приписи статті 300 ГПК України щодо перегляду у касаційному порядку судових рішень в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи враховує таке.
Щодо оскарження постанови суду апеляційної інстанції з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України
46. Згідно із пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України підставою касаційного оскарження судових рішень є застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
47. Суд враховує, що судовими рішеннями у подібних правовідносинах є такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (аналогічна позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 523/6003/14-ц, від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16, від 20.06.2018 у справі № 755/7957/16-ц, від 26.06.2018 у справі № 2/1712/783/2011, від 26.06.2018 у справі № 727/1256/16-ц, від 04.07.2018 у справі № 522/2732/16-ц, від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц).
48. Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.
49. Отже, наявність передумов для реалізації скаржником права ініціювати касаційний перегляд судових рішень з підстав наведених у пункті 1 частини другої статті 287 ГПК України перебуває в залежності від встановлення сукупності таких складових елементів (критеріїв) як подібність предмета спору (заявлених вимог), підстав позову (вимог), змісту позовних вимог, встановлених судами фактичних обставин та наявності однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин.
50. При з`ясуванні подібності правовідносин у справах про визнання банкрутом, особливості окремих судових процедур банкрутства зумовлюють застосування критерію "предмет розгляду", наближеного за значенням до сукупності таких елементів, як предмет спору, підстави позову та зміст позовних вимог у справах позовного провадження.
51. Відмінність предмета розгляду у справі, що переглядається судом та у постановах Верховного Суду, на які посилається скаржник, однаково як і не подібність правовідносин у таких справах за будь-яким іншим із зазначених вище критеріїв, не дає підстав для касаційного оскарження в розумінні пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України.
52. Доводи скаржників у цій частині обґрунтовані прийняттям апеляційним господарським судом оскаржуваної постанови без урахуванням висновків Верховного Суду щодо поновлення судом апеляційної інстанції строку на апеляційне оскарження судового рішення місцевого господарського суду (постанови від 19.02.2020 у справі № 2-2104/2001 та від 25.03.2020 у справі № 2-7615/10) та висновків щодо представництва інтересів учасників боржника (постанови від 06.02.2020 у справі № 910/7986/19 та від 29.05.2019 у справі № 913/658/16).
53. Проаналізувавши висновки, що викладені у постановах Верховного Суду, на які посилаються скаржники у касаційних скаргах, суд касаційної інстанції зважає на таке.
54. У справі, що розглядається, предметом судового розгляду є вирішення питання наявності підстав для затвердження мирової угоди у справі, рішення щодо затвердження якої 16.10.2019 було прийнято на комітеті кредиторів боржника з подальшим її укладенням між ТзОВ "Актінія" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Чипиженко Є. В., в особі голови комітету кредиторів ОСОБА_1 та третьою особою ОСОБА_2 .
55. Апеляційний господарський суд у цій справі, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку про передчасність закриття місцевим господарським судом провадження у справі про банкрутство ТзОВ "Актінія" у зв`язку із затвердженням мирової угоди від 16.10.2019 та невідповідність ухвали суду першої інстанції вимогам Закону про банкрутство.
56. Судом апеляційної інстанції встановлено, що за умовами пункту 3.7 затвердженої мирової угоди у справі ця угода є підставою для виключення з числа учасників юридичної особи ТОВ "Актінія" у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та включення до учасників юридичної особи громадянина України ОСОБА_2 .
57. Як з`ясовано апеляційним господарським судом, згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є власниками корпоративних прав ТзОВ "Актінія" 58,93 % та 3 % відповідно, що в сукупності складає 61,93 % від розміру статутного капіталу підприємства боржника.
58. Разом з тим судом апеляційної інстанції встановлено, що в результаті переходу корпоративних прав ТзОВ "Актінія" на користь ОСОБА_2, останній має отримати повний контроль над товариством (бути його учасником, кінцевим бенефіціарним власником, керівником) (пункт 3.10 мирової угоди).
59. З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що мирова угода зачіпає права та інтереси власників корпоративних прав ОСОБА_5 та ОСОБА_6, однак матеріали справи не містять доказів на підтвердження обставин повідомлення останніх належним чином про дату, час та місце розгляду заяви ліквідатора про затвердження мирової угоди.
60. Такі ж обставини щодо впливу мирової угоди на права та інтереси ОСОБА_5 та ОСОБА_6 суд апеляційної інстанції поклав в основу ухвали від 28.09.2020 про поновлення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 строку на апеляційне оскарження ухвали про затвердження мирової угоди у справі від 18.10.2019.
61. Із урахуванням викладеного та норм статті 55 Конституції України, статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статей 13, 120 ГПК України, апеляційний господарський суд визнав ухвалу суду першої інстанції від 18.10.2019 (про затвердження мирової угоди) такою, що не відповідає вимогам статті 236 ГПК України
62. Крім того, суд апеляційної інстанції проаналізувавши, з-поміж іншого, положення статей 77-81 Закону про банкрутство врахував, що ліквідатором боржника не було надано доказів на підтвердження обставин повідомлення власників корпоративних прав ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про проведення зборів кредиторів боржника у порядку денному яких передбачено питання укладення мирової угоди.
63. Апеляційним господарським судом зі змісту протоколу засідання зборів комітету кредиторів ТзОВ "Актінія" від 16.10.2019, на якому було прийнято рішення про укладення мирової угоди між боржником (ТзОВ "Актінія"), кредиторами боржника та ОСОБА_2 з`ясовано, що такі особи не приймали участь в обговоренні її умов.
64. За наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження тих обставин, що зазначеними вище суб`єктами корпоративних прав ТзОВ "Актінія" надавалась згода на укладення мирової угоди.
65. Що стосується посилання скаржників на постанову Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 2-2104/2001, у зазначеній справі предметом судового розгляду (спору) було питання вилучення земельної ділянки в особи, яка нею не обробляється.
66. За результатом розгляду спору у справі № 2-2104/2001 суд першої інстанції рішенням від 14.12.2001 позов Харківської районної державної адміністрації задовольнив та вилучив з користування особи земельну ділянку надану їй для використання фермерським господарством, тоді як апеляційний суд рішенням від 12.12.2016 судове рішення місцевого суду скасував та ухвалив нове - про відмову в задоволенні позову.