ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 березня 2021 року
м. Київ
справа № 826/2425/18
адміністративне провадження № К/9901/29424/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,
секретар судового засідання Кривда В.І.,
представники: позивача - Дранчук І.Я., відповідача - Тільний А.О.,
розглянувши у судовому засіданні з фіксуванням судового процесу технічними засобами справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Крафт-Плюс" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві (правонаступник Головного управління ДФС у м. Києві) на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.05.2019 (суддя Пащенко К.С.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.09.2019 (головуючий суддя Лічевецький І.О., судді: Кобаль М.І., Кузьменко В.В.),
У С Т А Н О В И В :
У лютому 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Крафт-Плюс" (далі - позивач, ТОВ "Крафт-Плюс", Товариство) звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДФС), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС від 15.11.2017 №00008501402 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на 1ʼ360ʼ 145,00 грн (в тому числі, штрафні (фінансові) санкції - 272ʼ 029,00 грн) та від 15.11.2017 №00008491402 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток на 1ʼ 592ʼ 863,00 грн (в тому числі, штрафні (фінансові) санкції - 179ʼ 402,00 грн).
Позовні вимоги обґрунтовані доводами Товариства про безпідставність висновку контролюючого органу в акті перевірки від 23.10.2016 №426/26-15-14-02-01-14/31863044 про порушення позивачем податкового законодавства. Позивач зазначив, що його господарські операції з придбання товарів та послуг у ТОВ "Леонікс плюс", ТОВ "Лікс груп", ТОВ "Агроімпульс Україна", ТОВ "КРОК АКТИВ", ТОВ "ТМС-сервіс" (попередня назва - ТОВ "Асті-маркетинг груп"), ТОВ "Моноліт Інвест ЛТД", ТОВ "Укрбуд об`єкт", ТОВ "ФРУТІК", ТОВ "Аугуста", ТОВ "Кванта Трейд", ТОВ "Альпікон" підтверджуються первинними та іншими документами бухгалтерського та податкового обліку, тоді як висновок контролюючого органу про безтоварність господарських операцій ґрунтується на припущеннях. Вказував, що акт перевірки, як носій доказової інформації про виявлені порушення податкового законодавства, складений без дотримання вимог Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 №727 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.10.2015 N1300/27745, тому не є належним доказом обставин, що слугували підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень. Позивач посилався на індивідуальний характер відповідальності за податкові правопорушення та зазначав про відсутність в акті перевірки фактичних даних про порушення податкового законодавства саме ним, а не його контрагентами.
Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 31.05.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.09.2019, адміністративний позов задовольнив частково: визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС від 15.11.2017: №00008501402 - в частині нарахування грошових зобов`язань з ПДВ по взаємовідносинах ТОВ "Крафт-Плюс" з контрагентами ТОВ "Лікс груп" в сумі 52ʼ 889,00 грн (основний платіж - 42ʼ311,00 грн, штрафні санкції - 10ʼ 578,00 грн), ТОВ "Асті-маркетинг груп" в сумі 319ʼ 315,00 грн (основний платіж - 255ʼ 452,00 грн, штрафні санкції - 63ʼ 863,00 грн), ТОВ "Моноліт Інвест ЛТД" в сумі 217ʼ 731,00 грн (основний платіж - 174ʼ 185,00 грн, штрафні санкції - 43ʼ 546,00 грн), ТОВ "ФРУТІК" в сумі 260ʼ 269,00 грн (основний платіж - 208ʼ 215,00 грн, штрафні санкції - 52ʼ 054,00 грн), ТОВ "Аугуста" в сумі 135ʼ 595,00 грн (основний платіж - 108ʼ 476,00 грн, штрафні санкції - 27ʼ 119,00 грн), ТОВ "Кванта Трейд" в сумі 111ʼ 504,00 грн (основний платіж - 95ʼ 203,00 грн, штрафні санкції - 16ʼ 301,00 грн), ТОВ "Альпікон" в сумі 132ʼ 213,00 грн (основний платіж - 105ʼ 770,00 грн, штрафні санкції - 26ʼ 443,00 грн) (загальна сума грошового зобов`язання з ПДВ 1237015,00грн);
та №00008491402 - в частині нарахування грошових зобов`язань з податку на прибуток по взаємовідносинах ТОВ "Крафт-Плюс" з контрагентами ТОВ "Леонікс плюс" в сумі 136ʼ 924,00 грн (основний платіж - 109ʼ 539,00 грн, штрафні санкції - 27ʼ 385,00 грн), ТОВ "Лікс груп" в сумі 143ʼ613,00 грн (основний платіж - 114ʼ 890,00 грн, штрафні санкції - 28ʼ 723,00 грн), ТОВ "Агроімпульс Україна" в сумі 74ʼ 519,00 грн (основний платіж - 59ʼ 615,00 грн, штрафні санкції - 14ʼ 904,00 грн), ТОВ "Асті-маркетинг груп" в сумі 235ʼ 091,00 грн (основний платіж - 229ʼ 907,00 грн, штрафні санкції - 5184,00 грн), ТОВ "Моноліт Інвест ЛТД" в сумі 195ʼ 959,00 грн (основний платіж - 156ʼ 767,00 грн, штрафні санкції - 39ʼ 192,00 грн), ТОВ "ФРУТІК" в сумі 187ʼ 394,00 грн (основний платіж), ТОВ "Аугуста" в сумі 97ʼ 628,00 грн (основний платіж), ТОВ "Кванта Трейд" в сумі 85ʼ 683,00 грн (основний платіж), ТОВ "Альпікон" в сумі 118ʼ 991,00 грн (основний платіж - 95ʼ 193,00 грн, штрафні санкції - 23ʼ 798,00 грн) (загальна сума грошового зобов`язання з податку на прибуток _ 1482045,00грн).
У позові про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДФС від 15.11.2017 №00008501402 в частині нарахування податкових зобов`язань з ПДВ в сумі 123ʼ 130,00 грн (основний платіж - 98ʼ504,00 грн, штрафні санкції - 24ʼ 626,00 грн) та №00008491402 в частині нарахування податкових зобов`язань з податку на прибуток в сумі 110ʼ 818,00 грн (основний платіж - 88ʼ 654,00 грн, штрафні санкції - 22ʼ 164,00 грн) по взаємовідносинах ТОВ "Крафт-Плюс" з контрагентами ТОВ "КРОК АКТИВ" і ТОВ "Укрбуд об`єкт" відмовив.
Висновок судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволених позовних вимог вмотивований тим, що ГУ ДФС неправомірно виключило з податкового обліку товариства суми податкового кредиту ПДВ та витрат, задекларовані за наслідками операцій із ТОВ "Леонікс плюс", ТОВ "Лікс груп", ТОВ "Агроімпульс Україна", ТОВ "ТМС-сервіс" (попередня назва - ТОВ "Асті-маркетинг груп"), ТОВ "Моноліт Інвест ЛТД", ТОВ "ФРУТІК", ТОВ "Аугуста", ТОВ "Кванта Трейд", ТОВ "Альпікон", оскільки операції з поставки товарів/послуг від цих постачальників на адресу позивача підтверджені належними первинними та іншими документами бухгалтерського і податкового облік. Ці операції позивач здійснив у відповідності із цілями господарської діяльності: з метою оптимізації процесів реалізації продукції і досягнення максимально можливих результатів у господарській діяльності, основним видом якої є поставка обладнання пароконденсатних систем та водопостачання, Товариство придбало у зазначених контрагентів консультаційні та юридичні послуги, в тому числі, для організаційного забезпечення укладання та виконання договорів зі споживачами його продукції, а також товарно-матеріальні цінності виробничого призначення. Суди також послалися на показання свідка ОСОБА_1, директора ТОВ "ТМС-сервіс", щодо підтвердження господарських операції із ТОВ "Крафт-Плюс". Посилання контролюючого органу на встановлені у кримінальному провадженні обставини, які характеризують діяльність ТОВ "Леонікс плюс", ТОВ "Лікс груп", ТОВ "Агроімпульс Україна", ТОВ "ТМС-сервіс" (ТОВ "Асті-маркетинг груп"), ТОВ "Моноліт Інвест ЛТД", ТОВ "ФРУТІК", ТОВ "Аугуста", ТОВ "Кванта Трейд" та ТОВ "Альпікон" як фіктивне підприємництво, суди попередніх інстанцій відхилили, вказавши, що факт порушення кримінальної справи за статтею 205 Кримінального кодексу України сам по собі не спростовує юридичних наслідків господарських операцій позивача із зазначеними контрагентами. Що ж до вироку Печерського районного суду м. Києва від 23.06.2017 у справі №757/26000/17-к та вироку Деснянського районного суду м. Києва від 02.10.2014 у справі №754/14891/14-к, то суди попередніх інстанцій виходили з того, що в цих вироках не встановлені обставини щодо операцій позивача з ТОВ "Альпікон" та ТОВ "Агроімпульс Україна". Позивач не мав взаємовідносин з ТОВ "Апекстрейд", діяльність якого вироком Печерського районного суду м. Києва від 23.06.2017 визнано фіктивним підприємництвом, а договори між позивачем і ТОВ "Агроімпульс Україна" з боку останнього підписані не ОСОБА_2, який засуджений за фіктивне підприємництво згідно з вироком Деснянського районного суду м. Києва від 02.10.2014, а іншою особою (заступником директора ТОВ "Агроімпульс Україна" Живаго О.Г.).
Відмовляючи в задоволенні позову в частині вище зазначених позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що вироком Печерського районного суду м. Києва від 04.12.2017 у справі №757/56710/17-к засновника та директора ТОВ "Укрбуд об`єкт" ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України, а вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 14.12.2016 у справі №752/19921/16-к директора ТОВ "КРОК АКТИВ" ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 205-1, частиною четвертою статті 358 Кримінального кодексу України. З врахуванням цих обставин суд дійшов висновку, що виписані від імені зазначених суб`єктів підприємницької діяльності документи не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами, а тому такі документи не можуть бути підставою для податкового обліку. При цьому суд врахував правову позицію щодо оцінки документів в операціях із суб`єктом фіктивного підприємництва, викладену у постановах Верховного Суду України від 22.11.2016 у справі №826/11397/14, від 24.05.2016 у справі № 21-5332а15, від 14.06.2016 у справі №21-1318а16, від 22.11.2016 у справі №21-2430а16, та у постановах Верховного Суду від 21.05.2018 у справі №2а-7792/11/2670, від 11.06.2018 у справі №826/10947/13-а, від 25.09.2018 у справі №802/1233/16-а, від 19.02.2019 у справі №826/11252/16.
ГУ ДФС подало касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.05.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.09.2019.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального та матеріального права, просить скасувати ухвалені у справі судові рішення в частині задоволення позову і постановити нове, яким в позові відмовити повністю.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, відповідач вказує на те, що суди попередніх інстанцій неправильно встановили обставини у справі, не дали оцінки усім доказам, які він надав на підтвердження безтоварності операцій з придбання позивачем послуг та товарно-матеріальних цінностей у ТОВ "Леонікс плюс", ТОВ "Лікс груп", ТОВ "Агроімпульс Україна", ТОВ "ТМС-сервіс" (попередня назва - ТОВ "Асті-маркетинг груп"), ТОВ "Моноліт Інвест ЛТД", ТОВ "ФРУТІК", ТОВ "Аугуста", ТОВ "Кванта Трейд", ТОВ "Альпікон".
Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
У судовому засіданні суду касаційної інстанції представник відповідача підтримав касаційну скаргу; представник позивача заперечував проти задоволення касаційної скарги, вважаючи наведені в скарзі доводи необґрунтованими та такими, що не відповідають нормам матеріального права та обставинам у справі.
Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, обґрунтування заперечень позивача щодо вимог касаційної скарги, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Суди попередніх інстанцій встановили, що ГУ ДФС проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Крафт-Плюс" з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 по 31.12.2016.
За результатами перевірки складено акт від 23.10.2017 №426/26-15-14-02-01-14/31863044 (далі - акт перевірки), в якому зроблено висновок про порушення Товариством:
- пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 149.1 статті 149 Податкового кодексу України (далі - ПК), Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, статей 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-ХІV, пунктів 1.2, 2.1, 2.2, 2.4, 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704), внаслідок чого занижено податок на прибуток підприємства, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 1ʼ 413ʼ 461,00 грн, в тому числі: за 2014 рік - 284ʼ 044,00 грн; за 2015 рік - 695ʼ 853,00 грн; за 2016 рік - 433ʼ 564,00 грн;
- пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1, пункту 200.2 статті 200, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК, внаслідок чого занижено ПДВ на загальну суму 1ʼ 361ʼ 409,00 грн, в тому числі: за січень 2014 року - 16ʼ076,00 грн; за березень 2014 року - 50ʼ 163,00 грн; за червень 2014 року - 69ʼ 916,00 грн; за серпень 2014 року - 51ʼ 794,00 грн; за вересень 2014 року - 85ʼ 344,00 грн; за жовтень 2014 року - 42ʼ 311,00 грн; за січень 2015 року - 108ʼ 476,00 грн; за травень 2015 року - 70ʼ 240,00 грн; за червень 2015 року - 129ʼ 663,00 грн; за серпень 2015 року - 103ʼ 515,00 грн; за вересень 2015 року - 56ʼ 994,00 грн; за жовтень 2015 року - 44ʼ 464,00 грн; за листопад 2015 року - 66ʼ403,00 грн; за грудень 2015 - 64ʼ 552,00 грн; за січень 2016 року - 22ʼ 149,00 грн; за квітень 2016 року - 65ʼ 651,00 грн; за травень 2016 року - 109ʼ424,00 грн; за червень 2016 року - 41ʼ 996,00 грн; за липень 2016 року - 56ʼ 508,00 грн; за вересень 2016 року - 105ʼ 770,00 грн.
На підставі зазначеного актa прийняті податкові повідомлення-рішення, з приводу правомірності яких виник спір, що вирішується у цій справі.
Висновок контролюючого органу про порушення ТОВ "Крафт-Плюс" правил податкового обліку обґрунтований посиланням на те, що господарські операції з придбання товарів та послуг у ТОВ "Леонікс плюс", ТОВ "Лікс груп", ТОВ "Агроімпульс Україна", ТОВ "КРОК АКТИВ", ТОВ "ТМС-сервіс" (нова назва ТОВ "Асті-маркетинг груп"), ТОВ "Моноліт Інвест ЛТД", ТОВ "Укрбуд об`єкт", ТОВ "ФРУТІК", ТОВ "Аугуста", ТОВ "Кванта Трейд", ТОВ "Альпікон" фактично не відбулися, зважаючи на їх безтоварність, як операцій з фіктивними суб`єктами підприємницької діяльності, у зв`язку з чим у Товариства не було правових підстав для визначення прибутку до оподаткування з врахуванням витрат на придбання товарів та послуг (юридичні та консультаційні послуги) у зазначених контрагентів, а в податковому обліку з ПДВ - для формування податкового кредиту за рахунок сум податку, сплачених у ціні товарів та послуг.
Як на підставу висновку про безтоварність господарських операцій позивача із зазначеними контрагентами в акті перевірки зроблено посилання на податкову інформацію, отриману ГУ ДФС за результатами заходів податкового контролю щодо господарської діяльності цих контрагентів, відповідно до якої останні мають спільні ознаки, які характеризують їх діяльність як фіктивну. Так, ці контрагенти не мають матеріально-технічних та трудових ресурсів, які об`єктивно необхідні для здійснення як господарської діяльності в цілому, так і для надання послуг за характером, змістом та в обсягах, вказаних у наданих позивачем під час перевірки актах здачі-прийняття робіт (послуг); їх вид діяльності не відповідає виду діяльності, якою охоплюються господарські операції з позивачем; вони мали господарські взаємовідносини переважено з контрагентами з такими ж ознаками; невідповідність асортименту придбаних товарів (послуг) в податкових накладних, за якими задекларовано податковий кредит, найменуванню товарів (послуг) в податкових накладних, виписаних на адресу позивача; за місцезнаходженням не відсутні; щодо них прийнято рішення про припинення як юридичної особи або про анулювання свідоцтва платника ПДВ; фігурують в ряді кримінальних проваджень, порушених за ознаками злочинів, передбачених статтями 190, 205, 205-1, 209, 212, 358 Кримінального кодексу України (від 29.09.2016 №320161100800000033, від 20.05.2015 №32015110080000006, від 13.03.2014 №12014250200000115, від 27.09.2016 №32016100060000117, від 14.03.2015 №12015000000000133); особи, які вказані в документах, виписаних від імені цих контрагентів, як відповідальні за здійснення операції, заперечують свою участь у створенні та діяльності відповідного суб`єкта підприємницької діяльності; стосовно засновників та керівників ТОВ "КРОК АКТИВ", ТОВ "Укрбуд об`єкт", ТОВ "Агроімпульс Україна", ТОВ "Альпікон" ухвалені обвинувальні вироки, зокрема за фіктивне підприємництво. Також в акті зазначено, що до перевірки позивач не надав документи (звіти, опис та інше), що пов`язані з організацією та отриманням юридичних та консультаційних послуг від ТОВ "Леонікс плюс", ТОВ "Лікс груп", ТОВ "Агроімпульс Україна", ТОВ "КРОК АКТИВ", ТОВ "ТМС-сервіс" (ТОВ "Асті-маркетинг груп"), ТОВ "Моноліт Інвест ЛТД", ТОВ "Укрбуд об`єкт", ТОВ "ФРУТІК", ТОВ "Аугуста", ТОВ "Кванта Трейд", ТОВ "Альпікон", надані до перевірки акти передачі-приймання робіт (надання послуг) не відповідають вимогам щодо первинного документа, встановленим статтею 9 Закону України ʼʼПро бухгалтерський облік та фінансову звітністьʼʼ від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон №996-XIV).
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені в абзаці першому цього пункту.
Відповідно до статті 1 Закону №996-XIV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
У свою чергу, господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства (стаття 1 цього ж Закону).
Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити, перелік яких визначений у цій нормі.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (абзац другий цього пункту).
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (абзац перший пункту 198.6 статті 198 ПК).
Відповідно до абзацу першого підпункту 134.1.1. пункту 134.1. статті 134 ПК об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Відповідно до пунктів 6, 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 ʼʼВитратиʼʼ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248), витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.
Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.
Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними документами, які відображають реальність таких операцій. Сума податку для включення до податкового кредиту повинна бути підтверджена податковою накладною, виписаною постачальником на операцію з постачання товару (послуг) і зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Встановлюючи обов`язкове підтвердження платником податків задекларованих показників податкового обліку належними документами, законодавець презюмує, що ці документи мають відображати реальний стан речей щодо задекларованих об`єктів оподаткування. При цьому сама по собі наявність або відсутність окремих документів, так само, як помилки у їх оформленні, не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо фактичний рух активів або зміни в активах.
Превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми), як один із принципів бухгалтерського обліку, та відповідає сутності податкового обліку, який ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.