ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 березня 2021 року
м. Київ
справа № 804/2073/17
адміністративне провадження № К/9901/14952/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАК-ЕНЕРГЕТИКА" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 січня 2019 року (суддя Сліпець Н.Є.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року (судді: Білак С.В. (головуючий), Малиш Н.І., Суховаров А.В.) у справі №804/2073/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАК-ЕНЕРГЕТИКА" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "ДАК-ЕНЕРГЕТИКА" (далі - позивач, Товариство) звернулось з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.02.2017 №0001971201 та №0001981201.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем протягом жовтня 2015 року по грудень 2017 року сплачувались поточні зобов`язання з податку на додану вартість (ПДВ) за 2015-2016 роки, але податковий орган зараховував сплачені кошти в рахунок погашення боргу, який виник раніше, у січні 2015 року, у зв`язку з чим і виникла затримка у погашенні податкового боргу. Проте, позивач зазначає, що законодавець наділив податковий орган правом застосовувати штраф до платника податку згідно з нормою ст. 126 Податкового кодексу України у випадку сплати суми грошового зобов`язання, зазначеної в платіжному дорученні із затримкою, водночас податковий орган не наділений правом застосовувати штраф при виконанні п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України в разі зарахування коштів, що сплачує платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеної платником податку.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Справа розглядалась судами неодноразово.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.01.2019, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.04.2019,у задоволенні позову відмовлено.
4. Рішення судів обґрунтовано тим, що у зв`язку із наявністю зазначеного у позивача боргу, відповідачем усі платежі, які надходили від позивача, було правильно направлено на погашення боргу за минулі періоди відповідно до п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України незалежно від призначення, визначеного у платіжних дорученнях. Враховуючи, що позивачем допущено несвоєчасне погашення узгоджених сум грошових зобов`язань, тобто вчинено правопорушення у розумінні ст. 109 Податкового кодексу України, контролюючим органом правомірно застосовано до позивача штраф у розмірах, встановлених п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.01.2019, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10.04.2019 та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог Товариства в повному обсязі.
6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведено камеральну перевірку дотримання термінів сплати податку на додану вартість згідно: уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 18.02.2016 №9019359714, уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 18.02.2015 №9256720529, уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 20.05.2016 №9081940368, податкової декларації з податку на додану вартість від 18.10.2016 №9195947159 за вересень 2016, податкової декларації з податку на додану вартість від 18.11.2015 №9236202494 за жовтень 2015 року, податкової декларації з податку на додану вартість від 20.09.2016 №9172903735 за серпень 2016 року, податкової декларації з податку на додану вартість від 20.12.2016 №9247482878 за листопад 2016 року, податкової декларації з податку на додану вартість від 22.12.2015 №9258191040 за жовтень 2015 року, за результатами якої складено акт №55/121/33165522, яким встановлено порушення п. 50.1 ст. 50, п. 57.1 ст. 57, п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України, за що передбачена відповідальність платника п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України, а саме: затримка сплати суми грошового зобов`язання в розмірі 199 385,00 грн до 30 календарних днів та затримка сплати суми грошового зобов`язання в розмірі 1 533 246,35 грн більше 30 календарних днів.
На підставі акту перевірки та вказаних висновків, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001971201 від 21.02.2017, яким до позивача за затримку на 25 календарних днів сплати грошового зобов`язання у сумі 199 385,00 грн застосовано штраф у розмірі 10%, що становить 19 938,50 грн та податкове повідомлення-рішення №0001981201 від 21.02.2017, яким до позивача за затримку на 421, 403, 393, 391, 341, 249, 116, 86 календарних днів сплати грошового зобов`язання у сумі 1 533 246,35 грн застосовано штраф у розмірі 20%, що становить 306 649,27 грн.
З інтегрованої картки платника податків судами також встановлено, що станом на 30.11.2015 за позивачем обліковується податковий борг за минулі періоди, що виник у зв`язку із несвоєчасною сплатою узгоджених сум грошових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначених в податковій декларації з ПДВ за жовтень 2015 року від 18.11.2015 №923620294 (погашено 27.12.2016 згідно платіжного доручення №9130665 від 26.12.2016), податковій декларації з ПДВ за жовтень 2015 року від 18.11.2015 №923620294 (погашено 24.01.2017 згідно платіжного доручення №9516142 від 23.01.2017), уточнюючому розрахунку від 18.12.2015 №9256720529 (погашено 24.01.2017 згідно платіжного доручення №9516142 від 23.01.2017 на суму 2 001 820,00 грн), податковій декларації з ПДВ за листопад 2015 року від 22.12.2015 №9258191040 (погашено 24.01.2017 згідно платіжного доручення №9516142 від 23.01.2017 на суму 2 001 820,00 грн), уточнюючому розрахунку від 18.02.2016 №901935714 (погашено 24.01.2017 згідно платіжного доручення №9516142 від 23.01.2017 на суму 2 001 820,00 грн), уточнюючому розрахунку від 20.05.2016 №90819403689 (погашено 24.01.2017 згідно платіжного доручення №9516142 від 23.01.2017 на суму 2 001 820,00 грн), податковій декларації з ПДВ за серпень 2016 року від 20.09.2016 №9172903735 (погашено 24.01.2017 згідно платіжного доручення №9516142 від 23.01.2017 на суму 2 001 820,00 грн), податковій декларації з ПДВ за вересень 2016 року від 18.10.2016 №9195947159 (погашено 24.01.2017 згідно платіжного доручення №9516142 від 23.01.2017 на суму 2 001820,00 грн), податковій декларації з ПДВ за листопад 2016 року від 20.12.2016 №9247482878 (погашено 24.01.2017 згідно платіжного доручення №9516142 від 23.01.2017 на суму 2 001 820,00 грн).
Позивачем не заперечувався факт наявності у нього боргу, наявність такого підтверджено і матеріалами справи.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. У доводах касаційної скарги позивач цитує норми матеріального права, вказує на їх неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій, зазначає, що у контролюючого органу були відсутні законодавчі підстави для застосування штрафу до Товариства, оскільки податковий орган не наділений правом застосовувати штраф при виконанні п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України в разі зарахування коштів, що сплачує платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеної платником податку. Крім того, позивач вказує, що ним заявлялось клопотання про зупинення розгляду справи до вишення справи №2а-10115/12/1370, правовідносини в якій, на його думку є аналогічними, що розглядаються у цій справі, проте у задоволенні клопотання було відмовлено.
9. Контролюючим органом подано заперечення на касаційну скаргу, в яких відповідач вказує на правильність висновку судів першої та апеляційної інстанцій про допущені позивачем порушення та просить залишити касаційну скаргу позивача без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій просить залишити без змін.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Підпункт 14.1.39. пункту 14.1 статті 14.
Грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
10.2. Підпункт 14.1.156. пункту 14.1 статті 14.
Податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
10.3. Підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14.
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.
10.4. Пункт 57.1 статті 57.
Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
10.5. Пункт 87.9 статті 87.
У разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.