ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 березня 2021 року
м. Київ
справа № 120/3276/19-а
адміністративне провадження № К/9901/14712/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів - Жука А.В.,
Мартинюк Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2020 (головуючий суддя - Т.В. Іваненко, судді - В.Ю. Сторчак, Л.С. Граб)
у справі № 120/3276/19-а
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини А2533
про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,
встановив:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини А2533, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини А2533 щодо непроведення нарахування та виплати ОСОБА_1 у період з 27.11.2017 по 19.06.2018 індексації грошового забезпечення;
- зобов`язати Військову частину А2533 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 27.11.2017 по 19.06.2018;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини А2533 щодо непроведення 19.06.2018 остаточного розрахунку при звільненні з військової служби ОСОБА_1 у запас Збройних Сил України;
- зобов`язати Військову частину А2533 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній розмір грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні з військової служби за період з 20.06.2018 по день постановлення судом рішення у справі.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що така протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - відповідача, яка полягала у неправомірному ненарахуванні та невиплаті позивачу індексації грошового забезпечення у період з 27.11.2017 по 19.06.2018, призвела до порушення його законних прав та інтересів в частині непроведення своєчасного розрахунку при звільненні позивача зі служби. Зазначає, що допущена відповідачем затримка розрахунку при звільненні з військової служби є порушенням статті 116 Кодексу законів про працю України та у відповідності до статті 117 Кодексу законів про працю України є підставою для виплати середнього заробітку за весь час затримки фактичного розрахунку.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 16.12.2019 позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини А2533 щодо непроведення нарахування та виплати ОСОБА_1 у період з 27.11.2017 по 19.06.2018 включно індексації грошового забезпечення. Зобов`язано Військову частину А2533 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 27.11.2017 по 19.06.2018 включно. Визнано протиправною бездіяльність військової частини А2533 щодо непроведення 19.06.2018 остаточного розрахунку при звільненні з військової служби ОСОБА_1 у запас Збройних Сил України. Зобов`язано Військову частину А2533 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній розмір грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні з військової служби за період з 20.06.2018 по 16.12.2019 включно.
4. При прийнятті рішення суд першої інстанції виходив з того, що відсутність бюджетних асигнувань на виплату індексації грошового забезпечення жодним чином не вказує на відсутність у позивача права на отримання таких сум підвищення, а відтак бездіяльність Військової частини А2533 щодо невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 27.11.2017 по 19.06.2018 є протиправною, а порушене право позивача підлягає поновленню шляхом зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за вказаний період. А оскільки відповідачем протиправно не проведено остаточного розрахунку при звільненні позивача зі Збройних Сил України, тому суд першої інстанції дійшов висновку про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу середній розмір грошового забезпечення за час затримки розрахунку при його звільненні, починаючи з 20.06.2018 по дату ухвалення судового рішення у справі.
5. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2020 апеляційну скаргу Військової частини А2533 задоволено частково. Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16.12.2019 скасовано в частині задоволення позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності Військової частини А2533 щодо непроведення 19.06.2018 остаточного розрахунку при звільненні з військової служби ОСОБА_1 у запас Збройних Сил України та зобов`язання Військової частини А2533 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній розмір грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні з військової служби за період з 20.06.2018 по 16.12.2019 включно. Прийнято в цій частині нову постанову, якою відмовлено у задоволенні вищевказаних позовних вимог. В решті рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16.12.2019 залишено без змін.
6. При постановленні рішення суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність вини відповідача у несвоєчасному розрахунку з позивачем при звільненні, оскільки при звільненні спору між роботодавцем та працівником щодо належних до виплати сум не було, а відтак адміністративний позов в цій частині не підлягає задоволенню.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
7. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати, рішення суду першої інстанції у відповідній частині залишити в силі. Підставою касаційного оскарження судового рішення позивач вказує пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: позивач посилається на те, що судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваного рішення не були враховані правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.05.2020 у справі № 810/451/17 та у постанові Верховного Суду у складі суддів Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 03.04.2019 у справі № 638/9697/17. В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач вказує, що саме на відповідача приписами чинного законодавства України покладено обов`язок провести повний розрахунок із позивачем саме у день звільнення останнього з військової служби. При цьому відсутність проведення даного розрахунку є наслідком протиправної бездіяльності відповідача, а отже наявність вини останнього.
Позиція інших учасників справи
8. У відзиві на касаційну скаргу відповідач з доводами та вимогами скаржника не погоджується, просить у задоволенні касаційної скарги відмовити у повному обсязі, постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Рух касаційної скарги
9. Ухвалою Верховного Суду від 14.09.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
10. Ухвалою Верховного Суду від 04.03.2021 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
11. На підставі наказу командувача Повітряних Сил Збройних Сил України (по особовому складу) від 06.06.2018 № 252 майор ОСОБА_1 начальник 46 комендатури охорони та обслуговування був звільнений з військової служби у запас за пунктом "а" (у зв`язку із закінченням строку контракту) частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".
12. Згідно з наказом командира Військової частини А2533 № 142 від 19.06.2018 позивач був знятий зі всіх видів забезпечення та виключений зі списків особового складу та направлений для зарахування на військовий облік до Вінницького об`єднаного міського військового комісаріату Вінницької області.
13. 15.07.2019 представник позивача звернувся із адвокатським запитом до Військової частини А2533 про надання інформації щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 до моменту його звільнення з військової служби, а у разі нездійснення нарахування індексації грошового забезпечення у запитуваний період, просив нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за вказаний період.
14. За результатами розгляду вказаного звернення відповідач повідомив, що індексація грошового забезпечення позивача за період проходження військової служби у Військовій частині А2533 не здійснювалась.
15. Отримавши відмову у проведенні нарахування та виплати індексації грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування (чинні на час виникнення спірних правовідносин)
16. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
17. Статтею 43 Конституції України встановлено кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, та на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
18. Відповідно до частини першої статті 47 Кодексу законів про працю України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
19. Відповідно до статті 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган у будь-якому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
20. Відповідно до частини першої статті 117 Кодексу законів про працю України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
21. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
22. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
23. Провадження у справі відкрито на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. З врахуванням положень частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2020 переглядається Верховним лише в частині, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності Військової частини А2533 щодо непроведення 19.06.2018 остаточного розрахунку при звільненні з військової служби ОСОБА_1 у запас Збройних Сил України та зобов`язання Військової частини А2533 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній розмір грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні з військової служби за період з 20.06.2018 по 16.12.2019 включно.
24. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує про застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду у складі суддів Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 03.04.2019 у справі № 638/9697/17.
25. Так, у постанові від 03.04.2019 Верховний Суд у складі суддів Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду за результатами розгляду справи № 638/9697/17 висловив правову позицію, згідно якої індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист.
26. У справі, що розглядається, судами встановлено, що відповідачем не здійснювалася індексація грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з листопада 2017 року по червень 2019 року.
27. З врахуванням висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі суддів Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 03.04.2019 у справі № 638/9697/17, індексація грошового забезпечення враховується у складі грошового забезпечення військовослужбовців.