ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 березня 2021 року
м. Київ
справа № 821/1488/16
адміністративне провадження № К/9901/31974/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Гончарової І.А.,
суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області
на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року (головуючий суддя - Кузьменко Н.А.)
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2017 року (колегія суддів: головуючий суддя - Єщенко О.В., судді - Димерлій О.О., Вербицька Н.В.)
у справі №821/1488/16
за позовом Приватного акціонерного товариства "Южмормонтаж"
до Головного управління ДФС у Херсонській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2016 року Приватне акціонерне товариство "Южмормонтаж" (далі - позивач, платник, Товариство, ПрАТ "Южмормонтаж") звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області (далі - відповідач, контролюючий орган, ГУ ДФС у Херсонській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.
На обґрунтування своїх позовних вимог Товариство зазначило, що надані ним первинні документи підтверджують фактичне здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ "Амінтранс" (ТОВ "Фірма "Гравіс", ТОВ "Домус Альянс") у періоді, що перевірявся та свідчать про правомірність формування платником податкового кредиту за результатами господарських відносин із вказаним вище контрагентом.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2017 року, адміністративний позов задоволено:
- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення ГУ ДФС у Херсонській області №0000911422 від 30.06.2016, яким Товариству збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 134821,00 грн;
- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Херсонській області на користь позивача судовий збір у розмірі 2022,00 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що надані Товариством первинні документи у повній мірі підтверджують фактичне виконання укладених між позивачем та вказаним вище контрагентом договорів субпідряду та підтверджують правомірність формування платником даних податкового обліку за результатами господарських відносин із ТОВ "Домус Альянс" (ТОВ "Фірма "Гравіс") у періоді, що перевірявся.
Не погодившись із зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. На обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає про неможливість виконання ТОВ "Амінтранс" (ТОВ "Фірма "Гравіс", ТОВ "Домус Альянс") умов укладених із позивачем договорів субпідряду з урахуванням часу, місцезнаходження майна, наявної кількості основних засобів і трудових ресурсів контрагента тощо.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача.
04 травня 2017 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому Товариство зазначає про законність і обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій та безпідставність доводів, викладених у касаційній скарзі.
02 березня 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017).
Підпунктом 4 пункту першого Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України, в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств за 2015 рік по взаємовідносинам з платниками податків ТОВ "Компанія "Адамант" (ТОВ "Зеріс") за березень, квітень, травень, червень 2015 року, ТОВ "НПЛ "Ком" за серпень, листопад, грудень 2015 року, ТОВ "Амінтранс" (ТОВ "Фірма "Гравіс", ТОВ "Домус Альянс") за вересень, жовтень 2015 року, подальшого використання, реалізації придбаних у контрагентів-постачальників товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг), відображення здійснених фінансово-господарських операцій у податковій звітності, за результатами якої складено акт № 44/21-22-14-06 від 13 травня 2016 року (далі - Акт перевірки).
Як вбачається з Акта перевірки контролюючий орган дійшов висновку про порушення Товариством, зокрема, вимог:
- пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого Товариством завищено податковий кредит на загальну суму 89881,00 грн, в тому числі за вересень 2015 року - 53153,00 грн, жовтень 2015 року - 36728,00 грн.
На підставі Акта перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення - рішення від 30 червня 2016 року №0000911422, яким Товариству збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 134821,50 грн, зокрема, за основним платежем - 89881,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 44940,50 грн.
Контролюючий орган дійшов висновку про відсутність фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Амінтранс" (ТОВ "Фірма "Гравіс", ТОВ "Домус Альянс") у періоді, що перевірявся.
Вважаючи податкове повідомлення - рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Відповідно до статті 159 КАС України (у редакції, що діяла до 15.12.2015) судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вищенаведені вимоги кореспондуються з приписами статті 242 КАС України (у редакції, що діє з 15.12.2015), відповідно до якої рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій вказаним вимогам не відповідають, виходячи з наступного.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України та Податковим кодексом України в редакції, що були чинними на момент їх виникнення.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом (стаття 67 Конституції України).
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Пунктом 198.3 статті 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.