ПОСТАНОВА
Іменем України
04 березня 2021 року
Київ
справа №820/3499/17
адміністративне провадження №К/9901/48343/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу № 820/3499/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Федорівський" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року (головуючий суддя - Мороко А. С.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2018 року (головуючий суддя - Калиновський В. А., судді: Кононенко З. О., Бондар В. О.),
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Федорівський" (далі - позивач, ТОВ "Федорівський") звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі - відповідач, ГУ ДФС), в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просив: визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Харківській області щодо проведення камеральної перевірки ТОВ "Федорівський" з питань дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за грудень 2015 року; скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС №0022871211 від 24 липня 2017 року, яким застосовано штрафні санкції в сумі 295333,25 грн.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 27 липня 2017 року ТОВ "Федорівський" отримало від ГУ ДФС акт камеральної перевірки №7855/20-40-12-11-09/34858372 від 19 липня 2017 року та податкове повідомлення-рішення №0022871211 від 24 липня 2017 року про застосування штрафу у розмірі 295333,25 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акта про проведення камеральної перевірки даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - СЕА ПДВ) з питань дотримання позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), якою (перевіркою) встановлено порушення пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних на загальну суму ПДВ 2953332,52 грн. Позивач вважає, що дії відповідача при проведенні камеральної перевірки були протиправними, податкове повідомлення-рішення є незаконним та підлягає скасуванню з огляду на порушення 30-ти денного строку для проведення камеральної перевірки. Зазначає, що право на проведення камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних надано контролюючим органам з 1 січня 2017 року, тоді як відповідачем проведено таку перевірку за грудень 2015 року і січень 2016 року.
Харківський окружний адміністративний суд постановою від 15 листопада 2017 року (з урахуванням ухвали суду від 23 листопада 2017 року про виправлення описок у судовому рішенні), залишеною без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2018 року, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Федорівський" задовольнив повністю.
Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили такі обставини.
Головний державний ревізор-інспектор відділу адміністрування податків і зборів з юридичних осіб території обслуговування Салтівської ОДПІ управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Харківській області Косівцова В. М. у порядку статті 76 та відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України) провела камеральну перевірку з питання дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за грудень 2015 року, за результатами якої складено Акт №7855/20-40-12-11-09/34858372 від 19 липня 2017 року (далі - Акт перевірки).
Відповідно до висновку Акта перевірки встановлено, що в порушення пункту 201.10 статті 201 ПК України ТОВ "Федорівський" несвоєчасно зареєструвало податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму ПДВ 2953332,52 грн. Відповідальність платника податків за вказані порушення передбачена абзацом другим пункту 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України.
На підставі висновку Акта перевірки, згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3. статті 54 ПК України, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 24 липня 2017 року №0022871211, яким за затримку реєстрації податкових накладних на 15 і менше календарних днів згідно зі статтею 120-1 ПК України, до позивача застосовано штраф у розмірі 10 %, що складає 295333,25 грн.
Суди попередніх інстанцій встановили, що позивач виписав податкові накладні:
№11/2 від 11 грудня 2015 року для ТОВ "Балмолоко Екстра" згідно з договором купівлі-продажу №240 від 5 листопада 2015 року за товар "Молоко" на суму 200000,00 грн, в тому числі ПДВ 33333,33 грн.;
№48/2 від 31 грудня 2015 року для Харківської торгово-промислової палати згідно з договором купівлі-продажу № 03-12-5 від 3 грудня 2015 року за товар "Соняшник товарний" на суму 1349999,46 грн, в тому числі ПДВ 224999,91 грн;
№49/2 від 31 грудня 2015 року для Харківської торгово-промислової палати згідно з договором купівлі-продажу №03-12-5 від 3 грудня 2015 року за товар "Соняшник товарний" на суму 10019995,99 грн, в тому числі ПДВ 1669999,33 грн;
№51/2 від 31 грудня 2015 року для Харківської торгово-промислової палати згідно з договором купівлі-продажу № 03-12-5 від 3 грудня 2015 року за товар "Соняшник товарний" на суму 749999,70 грн, в тому числі ПДВ 124999,95 грн;
№52/2 від 31 грудня 2015 року для ПАТ "Підсереднє" згідно з договором купівлі-продажу №31/03/15 від 31 березня 2015 року за товар "Молоко" на суму 5400000,00 грн, у т.ч. ПДВ 900000,00 грн.
Також, суди встановили, що позивач 14 січня 2016 року і 15 січня 2016 року поповнив свій рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ, що підтверджується відповідними банківськими виписками від 14 січня 2016 року (100000 грн) і від 15 січня 2016 року (120000 грн; 1000000 грн; 1300000 грн; 150000 грн).
Платіжні доручення на списання коштів з поточного рахунку ТОВ "Федорівський" для перерахування на рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ, банк виконав у день їх надходження, а кошти, що надійшли на електронний рахунок, автоматично протягом операційного дня були перераховані Казначейством на спеціальні рахунки підприємства ТОВ "Федорівський".
Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з таких мотивів:
1) відповідачем порушено порядок проведення камеральної перевірки, що призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої. Цей висновок обґрунтований тим, що у грудні 2015 року - січні 2016 року за діючими нормами ПК України для камеральної перевірки звітності з ПДВ встановлено особливий порядок камеральної перевірки саме цієї звітності. Згідно з пунктом 200.10 статті 200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
Право проведення перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних в межах камеральної перевірки надано контролюючому органові з 1 січня 2017 року. Отже, за висновками судів контролюючі органи камеральну перевірку звітності з ПДВ, у тому числі і з питань своєчасності надання цієї звітності, мають здійснювати в межах 30 денного терміну від дати закінчення граничного терміну надання цієї звітності або від дати фактичного надання цієї звітності, а перевірка показників податкової звітності після закінчення 30 денного терміну має проводитись в рамках документальної (виїзної чи невиїзної) перевірки платника податку з дотриманням вимог Податкового кодексу України для призначення, проведення та оформлення цих перевірок.
2) контролюючий орган не мав можливості застосувати штраф, передбачений ст. 120-1 ПК України за спірний період проведення камеральної перевірки. Цей висновок судів обґрунтований тим, що згідно з пунктом 120-1.3 статті 120-1 ПК України (в редакції, що діяла станом на грудень 2015 року) передбачено, що Порядок застосування штрафних санкцій, передбачених цією статтею, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Проте такий порядок затверджений не був.
3) станом на 15 січня 2016 року позивачем по рахунку в СЕА ПДВ було поповнено ліміт, що дає право на реєстрацію спірних податкових накладних. Відповідачем в порушення Порядку № 569 не було автоматично збільшено обчислену суму ПДВ, яка дає право платнику податку на реєстрацію податкових накладних після автоматичного поповнення рахунку позивача в СЕА ПДВ.
4) відповідачем в порушення вимог Податкового кодексу України було винесено податкове повідомлення-рішення протягом 10 робочих днів з дня складення Акту перевірки, а не протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки.
Не погодившись з висновками судів попередніх інстанцій, ГУ ДФС подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить судові рішення скасувати і ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України предметом камеральної перевірки може бути своєчасність реєстрації податкових накладних в ЄРПН, а відповідно до пункту 114.1 статті 114 ПК України граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платника податків складають 1095 днів. На переконання скаржника, суди дійшли помилкового висновку, що порушення порядку направлення податкового повідомлення-рішення впливає на його законність. Посилається на те, що Верховний Суд у справі №820/1975/17 дійшов висновку, що порушення ДФС вимог Податкового кодексу України щодо строків прийняття податкового повідомлення-рішення протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки, само по собі не впливає на його законність.
ГУ ДФС зазначає, що позивач не заперечував проти порушення ним граничних строків реєстрації податкових накладних №11/2 і №52/2, а інші податкові накладні неодноразово направлялися для реєстрації. Отримуючи відмови у їх реєстрації, позивач не оскаржував такі відмови ані в судовому порядку, ані в адміністративному. Встановлений факт порушення термінів реєстрації податкових накладних є підставою для притягнення платника податків до відповідальності відповідно до статті 120-1 ПК України.
ТОВ "Федорівський" подало відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на правильність висновків судів попередніх інстанцій, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
Відповідно до пункту 2 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційна скарга підлягає розгляду у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто до 8 лютого 2020 року.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та дотримання ними норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Питаннями, які є предметом перевірки в касаційному порядку, є: 1) дотримання контролюючим органом порядку проведення перевірки і прийняття податкового повідомлення-рішення; 2) наявність порушення ТОВ "Федорівський" строку реєстрації податкових накладних в ЄРПН як підстави для притягнення до відповідальності відповідно до статті 120-1 ПК України.
Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України (в редакції, чинній до 1 січня 2016 року) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).
Тобто об`єктом камеральної перевірки за положеннями цієї норми є, серед іншого, дані Єдиного реєстру податкових накладних.
Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (в редакції, чинній станом на час проведення перевірки відповідачем) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Особливості камеральної перевірки полягають у тому, що для її проведення не потрібен наказ керівника податкового органу або інший спеціальний дозвіл чи направлення, не потрібно згоди платника податків, а також його присутності. Метою камеральної перевірки є виявлення в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, зокрема Єдиного реєстру податкових накладних, арифметичних та/або методологічних помилок, або інших відомостей, які призвели до заниження/завищення податкових зобов`язань або свідчать про допущені платником податків порушення термінів, порядку реєстрації податкових накладних, акцизних накладних або про неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності, відповідальність за що передбачена статтями 120, 120-1, 120-2 Податкового кодексу України.