ПОСТАНОВА
Іменем України
04 березня 2021 року
Київ
справа №640/20899/18
адміністративне провадження №К/9901/1453/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №640/20899/18 за позовом Приватного акціонерного товариства "Патріот" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Патріот" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 червня 2019 року (суддя Клименчук Н.М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року (головуючий суддя - Карпушова О.В., судді: Губська Л.В., Епель О.В.)
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2018 року Приватне акціонерне товариство "Патріот" (далі у тексті - позивач, ПАТ "Патріот") звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі у тексті - відповідач, ГУ ДФС), в якому просило:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 1 серпня 2018 року №0485591212, №0485171212, №0485411212, від 2 серпня 2018 року №0018401203;
- визнати протиправним та скасувати нарахування в інтегрованій картці платника (далі - ІКП) інформаційної системи Державної фіскальної служби України пені в сумі 553106,37 грн щодо ПАТ "Патріот" за порушення термінів сплати самостійно визначеного платником податку зобов`язання з податку на прибуток підприємств та податку на дохід, який сплачують суб`єкти, що здійснюють діяльність з випуску та проведення державних лотерей за періоди: 2015 рік, 1 квартал 2016 року, півріччя 2016 року, три квартали 2016 року, 1 квартал 2017 року, три квартали 2017 рік, 2017 рік, 1 квартал 2018 року.
- зобов`язати відповідача внести зміни до ІКП інформаційної системи Державної фіскальної служби України щодо ПАТ "Патріот" шляхом виключення з неї відомостей про нараховану пеню в сумі 553106,387 грн.
Позов вмотивовано тим, що з 17 вересня 2015 року позивач був позбавлений можливості здійснювати використання належних йому грошових коштів з метою сплати обов`язкових податків і зборів у банківських установах у зв`язку із заблокуванням коштів/зупиненням фінансових операцій через ведення в дію Указом Президента України від 16 вересня 2015 року №549/2015 рішення Ради національної безпеки України (далі - РНБО) від 2 вересня 2015 року "Про застосування персональних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)". В подальшому введені санкції були продовжені рішеннями РНБО від 16 вересня 2016 року та від 28 квітня 2017 року, введеними в дію Указами Президента України від 17 жовтня 2016 року №467/2016 та від 15 травня 2017 року №133/2017 відповідно. З огляду на вказане, у період з 17 травня 2015 року по 18 травня 2018 року позивач об`єктивно був позбавлений можливості виконати свій податковий обов`язок. При цьому у період з 18 травня 2018 року по 18 червня 2018 року ПАТ "Державний ощадний банк України" продовжував неправомірно обмежувати права позивача на розпорядження належними йому коштами, незважаючи на численні звернення ПАТ "Патріот" з вимогою про їх перерахування. На переконання позивача, він вжив усіх належних та можливих заходів з метою своєчасної сплати обов`язкових податків та зборів.
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 25 червня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року, у задоволенні позову відмовив.
Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили, що посадовими особами ГУ ДФС проведено камеральну перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати суми (зобов`язання) по податку на прибуток ПАТ "Патріот" за 2015 рік, за результатами якої складено акт від 30 січня 2017 року №1/26-55-12-05 (далі - Акт №1/26).
Перевіркою встановлено порушення вимог пункту 57.1 статті 57, пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а саме несвоєчасно сплачено (перераховано) узгоджену суму грошового зобов`язання з податку на прибуток по податковій декларації за 2015 рік з граничним строком сплати до 10 березня 2016 року у розмірі 2202203,20 грн.
За результатами розгляду заперечень позивача на висновки вказаного акта перевірки листом від 10 лютого 2018 року №4480/10/26-55-12-08 Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві повідомила про залишення висновків акта камеральної перевірки без змін, а заперечень - без задоволення.
На підставі висновків зазначеного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 2 серпня 2017 року №0018401203, відповідно до якого за затримку на 239 календарних днів сплати грошового зобов`язання у сумі 2202203,20 грн застосовано штраф у розмірі 20%, що складає 440440,64 грн.
11 липня 2018 року посадові особи ГУ ДФС провели камеральну перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати (зобов`язання) по податку на прибуток ПАТ "Патріот", за результатами якої складено акти №4993/26-15-12-12-12/23726159 (далі - Акт №4993) та № 4994/26-15-12-12-12/23726159 (далі - Акт №4994).
Відповідно до висновків Акта №4993 встановлено порушення термінів сплати (перерахування) на понад 30 днів узгоджених сум грошових зобов`язань з податку на прибуток за податковими деклараціями за 2015 рік, І квартал 2016 року, півріччя 2016 року. Зазначені суми боргу були погашені 19 червня 2018 року.
Згідно з висновками Акта №4994 контролюючий орган встановив порушення позивачем термінів сплати (перерахування) на понад 30 днів узгоджених сум грошових зобов`язань з податку на прибуток за податковими деклараціями за три квартали 2016 року, І квартал 2017 року, три квартали 2017 року, до 30 днів - за І квартал 2018 року. Зазначені суми боргу були погашені 19 червня 2018 року
Не погодившись з висновками указаних актів перевірки, позивач подав на них заперечення, які відповідно до листів від 31 липня 2018 року № 37997/10/26-15-12-12-18, № 37998/10/26-15-12-12-18 були залишені без задоволення, а висновки актів камеральної перевірки - без змін.
На підставі висновків Акта №4993 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Ш" від 1 серпня 2018 року №0485591212, відповідно до якого за затримку сплати грошового зобов`язання на суму 1048949,85 грн застосовано штрафні (фінансові) у розмірі 20% в сумі 209789,97 грн.
На підставі висновків Акта №4994 відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення форми "Ш" від 1 серпня 2018 року:
- №0485411212 за затримку на 30 календарних днів сплати грошового зобов`язання в сумі 163348 грн застосовано штрафні (фінансові) у розмірі 10% в сумі 16334,80 грн;
- №0485171212 за затримку на 577, 536, 396, 212, 100 календарних днів сплати грошового зобов`язання в сумі 426842 грн застосовано штрафні (фінансові) у розмірі 20% в сумі 85368,40 грн.
Відмовляючи в задоволенні вимог адміністративного позову, суд першої інстанції вказав, що наявні у матеріалах справи докази підтверджують висновки контролюючого органу про порушення позивачем термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання. Водночас, ПАТ "Патріот" не надало жодних доказів, які б свідчили про вчинення позивачем у строк, передбачений пунктом 57.1 статті 57 ПК України, дій, спрямованих на перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до бюджету.
Апеляційний суд підтримав такі висновки суду першої інстанції та відхилив посилання ПАТ "Патріот" на те, що несвоєчасна сплата узгоджених грошових зобов`язань відбулась не з його вини, оскільки платіжні доручення одразу повертались ПАТ "Державний ощадний банк України" позивачу без виконання через блокування його рахунків відповідно до Закону України "Про санкції". Такі обставини, за позицією суду апеляційної інстанції, не є підставою для звільнення позивача від обов`язку вчасної сплати встановлених чинним законодавством податків та виключення відповідальності за неналежне виконання цих обов`язків.
Не погодившись з рішеннями судів, ПАТ "Патріот" подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
На переконання скаржника, судами попередніх інстанцій взагалі не були досліджені обставини, якими було обґрунтовано вимоги адміністративного позову. Так, платіжні доручення, що подавались до ПАТ "Державний ощадний банк України", свідчать, що до настання граничного терміну сплати узгоджених податкових зобов`язань позивач належним чином та своєчасно вчинив активні дії щодо забезпечення сплати узгодженого грошового зобов`язання. Відтак, скаржника слід визнати добросовісним платником, а обов`язок із сплати спірного податку - виконаним, незалежно від фактичного зарахування платежу до бюджетної системи України, про що також вказував Верховний Суд у постановах від 7 вересня 2018 року (справа №823/1985/17), від 19 лютого 2019 року (справа №806/68/16). Висновок апеляційного суду з посиланням на постанови Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року (справа №804/7472/14), від 12 березня 2019 року (справа №804/20015/14), що на банківському рахунку позивача було недостатньо коштів, взагалі не відповідають обставинам даної справи. Скаржник вважає, що суди безпідставно не застосували до спірних правовідносин положення статей 1, 8, 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".
Щодо протиправності податкового повідомлення-рішення від 2 серпня 2017 року №0018401203 позивач зазначив, що податок на прибуток за податковою декларацією за 2015 року був сплачений вчасно (граничний термін сплати - 10 березня 2016 року, тоді як останній платіж було проведено 10 вересня 2015 року), що підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи (т.1 а.с.121-129). Скаржник як оператор державних лотерей України податок на прибуток підприємств за 2015 рік в сумі 2202203,20 грн, отриманий від такої діяльності, сплатив на бюджетний рахунок "Податок на дохід, який сплачують суб`єкти, що здійснюють діяльність з випуску та проведення державних лотерей" №31117176700007, код 11024700. Проте, ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві, не врахувавши особливості господарської діяльності скаржника, помилково обліковувала за ним податкову заборгованість за бюджетним рахунком "Податок на прибуток приватних підприємств" №33111318799007, код 11021000. Після перерахування 4 листопада 2016 року податку на прибуток у розмірі 2202203,20 грн з бюджетного рахунку № 31117176700007 на бюджетний рахунок № 33111318799007 контролюючий орган виправив власну технічну помилку та почав вірно обліковувати сплачені скаржником кошти. За позицією скаржника, навіть помилкове перерахування платником податків на неналежний рахунок узгодженої суми грошового зобов`язання до Державного бюджету України не впливає на факт виконання цього податкового обов`язку платником податків. Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 28 травня 2019 року (справа №826/24675/15). Позивач вважає, що суди попередніх інстанцій безпідставно не застосували положення статей 43, 45 Бюджетного кодексу України.
Відповідач правом подання відзиву на касаційну скаргу не скористався.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" ця касаційна скарга розглядається в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (до 8 лютого 2020 року).
Оскаржуючи податкові повідомлення-рішення від 1 серпня 2018 року №0485591212, №0485171212, №0485411212, позивач не погоджується із наявністю підстав для застосування до нього штрафних санкцій з огляду на вжиття ним, за його позицією, усіх належних та можливих заходів задля своєчасної сплати узгодженого податкового зобов`язання, проте така сплата не відбулась з незалежних від нього причин.
Підставою адміністративного позову, серед іншого, було те, що у період з 17 вересня 2015 року по 18 червня 2018 року включно ПАТ "Патріот" перебувало під дією санкцій, застосованих відповідно до Закону України "Про санкції". Так, Указом Президента України від 16 вересня 2015 року №549/2015 введено в дію рішення Ради національної безпеки України (далі - РНБО) від 2 вересня 2015 року "Про застосування персональних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)". В подальшому введені санкції були продовжені рішеннями РНБО від 16 вересня 2016 року та від 28 квітня 2017 року, введеними в дію Указами Президента України від 17 жовтня 2016 року №467/2016 та від 15 травня 2017 року №133/2017 відповідно. Згідно з указаними актами індивідуальної дії їх дія припинилась 19 травня 2018 року.
Відповідно до частини першої та другої статті 1 Закону України "Про санкції" з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави можуть застосовуватися спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (далі - санкції).
Санкції можуть застосовуватися з боку України по відношенню до іноземної держави, іноземної юридичної особи, юридичної особи, яка знаходиться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб`єктів, які здійснюють терористичну діяльність.
У частині першій статті 4 вказаного Закону наведені види санкцій, які можуть бути застосовані. До вказаного переліку, серед іншого, відноситься блокування активів - тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном (пункт 1).
Керуючись Законами України "Про санкції" та "Про Національний банк України" Правлінням Національного банку України прийнято постанову від 1 жовтня 2015 року № 654 "Про забезпечення реалізації і моніторингу ефективності персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" (з наступними змінами, далі - Постанова №654).
Підпунктом 7 пункту Постанови №654 постановлено банкам України, серед іншого, заблокувати кошти/зупинити фінансові операції осіб, зазначених у санкційних списках, у такому порядку, зокрема:
- банк зобов`язаний відмовити у виконанні розрахункового документа клієнту, зазначеному в санкційних списках, що є ініціатором переказу та до якого застосовані санкції "блокування активів" та/або "зупинення фінансових операцій" та/або "зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань" (абзац п`ятий);
- банк повертає клієнту розрахунковий документ без виконання і проставляє напис про причину його повернення (із зазначенням дати повернення та посиланням на Закон України "Про санкції", укази Президента України від 15 червня 2016 року № 254/2016, від 15 травня 2017 року № 133/2017, від 17 березня 2018 року № 71/2018, від 14 травня 2018 року № 126/2018), що засвідчується підписами відповідального виконавця і працівника, який виконує функції контролера (абзац десятий).
Абзацами першим та другим пункту 57.1 статті 57 ПК України (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Податковий агент зобов`язаний сплатити суму податкового зобов`язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.