ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 березня 2021 року
м. Київ
справа № 804/8861/17
адміністративне провадження № К/9901/254/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Бившевої Л.І., Васильєвої І.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2018 року (головуючий суддя Малиш Н.І., судді: Баранник Н.П., Щербак А.А.) у справі №804/8861/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбасвуглеавтоматика" до Головного управління ДФС у Донецькій області, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Тріумф Сіті", Товариство з обмеженою відповідальністю "Промстаценерго", Товариство з обмеженою відповідальністю "Конект Груп", Товариство з обмеженою відповідальністю "Самміт-Агро-Трейд" про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Донбасвуглеавтоматика" (надалі - позивач, підприємство, товариство, платник податків) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області (надалі - відповідач, податковий орган, контролюючий орган), треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Тріумф Сіті", Товариство з обмеженою відповідальністю "Промстаценерго", Товариство з обмеженою відповідальністю "Конект Груп", Товариство з обмеженою відповідальністю "Самміт-Агро-Трейд", в якому просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15 грудня 2017 року №0006081414.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки контролюючого органу про порушення підприємством вимог податкового законодавства є необґрунтованими та базуються виключно на припущеннях про нереальність здійснення господарських операцій, натомість у позивача наявні всі первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій з його контрагентами та свідчать про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Рішення суду першої інстанції вмотивовано неможливістю підтвердження реальності здійснення фінансово-господарських операцій позивача з його контрагентами внаслідок відсутності документального підтвердження таких операцій та наявності кримінальних проваджень відносно посадових осіб контрагентів позивача.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2018 року апеляційну скаргу товариства задоволено, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2018 року скасовано, прийнято нову постанову, якою позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 15 грудня 2017 року №0006081414.
Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит з огляду на реальність здійснення господарських операцій та наявність у нього належним чином оформлених первинних документів.
Не погоджуючись із рішеннями суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2018 року і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позову.
В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права. Посилається на ненадання вірної оцінки обставинам справи. Вказує на непідтвердження фактичного відвантаження товарів, їх реальне транспортування, а також прийняття, оприбуткування та відвантаження товарно-матеріальних цінностей. Зазначає про неврахування судами фактичної неможливості здійснення господарських операцій контрагентами позивача у зв`язку із відсутністю відповідних ресурсів, необхідних для виконання умов договорів. Посилається на наявність кримінальних проваджень відносно посадових осіб контрагентів позивача.
Від позивача 07 лютого 2019 року надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції, просить відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Верховний Суд, переглянувши рішення апеляційного суду в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процессуального права, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з таких мотивів.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що в період з 15 листопада 2017 року по 21 листопада 2017 року Головним управлінням ДФС у Донецькій області проведена виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбасвуглеавтоматика" з питань достовірності формування та віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками: Товариством з обмеженою відповідальністю "Промстаценерго" за жовтень 2016 року, Товариством з обмеженою відповідальністю "Тріумф Сіті" за січень 2017 року та лютий 2017 року, Товариством з обмеженою відповідальністю "Конект Груп" за травень 2017 року, Товариством з обмеженою відповідальністю "Самміт-Aгpo-Трейд" за червень 2017 року, за результатами якої складено акт від 28 листопада № 786/05-99-14-14/32355716 (надалі - акт перевірки).
На підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 15 грудня 2017 року №0006081414, яким збільшено податкові зобов`язання з податку на додану вартість на суму 950 488 грн.
Актом перевірки встановлено порушення підпунктів 14.1.191, 14.1.202 пункту 14.1 статті 14, підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого підприємством безпідставно включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у сумі 950 488 грн за господарськими операціями, які не мали реального характеру.
За висновками акту перевірки контролюючим органом не встановлено реальність здійснення господарських операцій з придбання позивачем матеріалів та запчастин у контрагентів-постачальників.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що між позивачем (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промстаценерго" (Постачальник) укладено договір постачання від 24 жовтня 2016 року №24-1. На підтвердження виконання умов договору позивачем надано специфікацію, рахунок-фактури, акт звірки взаєморозрахунків, платіжні доручення, журнал-ордер і відомість по рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками за жовтень 2016 року.
Між позивачем (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тріумф Сіті" (Постачальник) укладено договір постачання від 3 лютого 2017 року №03-02. На підтвердження виконання умов договору позивачем надано специфікацію, рахунки-фактури, акти звірки взаєморозрахунків, видаткові накладні, подорожні листи, журнали-ордери і відомість по рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками за лютий 2017 pоку, акти на списання використаних товарно-матеріальних цінностей, заявки на отримання матеріалів для виробництва ремонтно-налагоджувальних робіт, звіти про використання матеріалів, накладні (вимоги) на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, акти виконаних робіт та платіжні доручення.
Між позивачем (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тріумф Сіті" (Постачальник) укладено договір постачання від 18 січня 2017 року №18-01. На підтвердження виконання умов договору позивачем надано специфікацію, рахунок - фактури, акт звірки взаєморозрахунків, платіжне доручення, журнал-ордер і відомість по рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками за січень 2017 року.
Між позивачем (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Конект Груп" (Постачальник) укладено договір постачання від 15 травня 2017 року №15/05. На підтвердження виконання умов договору позивачем надано специфікацію, рахунки- фактури від 16 травня 2017 року №16/05, акти звірки взаєморозрахунків, видаткові накладні, журнали-ордери і відомість по рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками за травень 2017 pоку, акти на списання використаних товарно-матеріальних цінностей, заявки на отримання матеріалів для виробництва ремонтно-налагоджувальних робіт, звіти про використання матеріалів, калькуляцію, накладні (вимоги) на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, акти виконаних робіт та платіжні доручення.
Між позивачем (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Самміт-Агро-Трейд" (Постачальник) укладено договір постачання від 19 червня 2017 року №19/06. На підтвердження виконання умов договору позивачем надано специфікацію, рахунок-фактуру, видаткові накладні та подорожні листи.
Суд апеляційної інстанції під час нового розгляду справи, задовольняючи позов, рішення мотивував доведеністю позивачем реальності здійснення господарських операцій з придбання товару у вищезазначених контрагентів з огляду на надання належних доказів щодо їх фактичного здійснення. Суд апеляційної існтанції дійшов висновку, що податкове законодавство України не ставить право платника податку на оформлення податкового кредиту в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу, тощо.
Також апеляційний суд при прийнятті рішення стосовно кримінального провадження відносно службових осіб підприємств-контрагентів позивача вказав на те, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів наявність судових рішень відносно контрагентів позивача у кримінальних справах.
Проте, суд касаційної інстанції вважає такі висновки суду апеляційної інстанції передчасними з огляду на наступне.
Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.