ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 березня 2021 року
м. Київ
справа №369/11957/19
адміністративне провадження №К/9901/2226/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за адміністративним позовом ОСОБА_1, який діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_2, ОСОБА_3
до Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації
третя особа: Орган опіки та піклування Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації
про визнання протиправним та скасування індивідуального акта (розпорядження Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації), зобов`язання утриматися від вчинення певних дій та відшкодування моральної шкоди,
провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_1, що діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2019 (головуючий суддя - Бужак Н.П., судді - Костюк Л.О., Кобаль М.І.)
ВСТАНОВИВ:
І. Історія справи
1. У вересні 2019 року позивачі - ОСОБА_1, який діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, третя особа - Орган опіки та піклування Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації, про визнання протиправним та скасування розпорядження Солом`янської районної в місті Киві державної адміністрації №564 від 24.07.2018 "Про відібрання дітей", зобов`язання відповідача не вчиняти будь-яких дій стосовно розпорядження Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації №564 від 24.07.2018 "Про відібрання дітей" та відшкодування позивачам 10 000 000,00 грн моральної шкоди, яка заподіяна незаконними рішеннями державних службовців під час здійснення ними своїх повноважень.
2. Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16.10.2019 відкрито провадження у вказаній справі, справу призначено до розгляду.
3. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду в частині підсудності, відповідач звернувся з апеляційною скаргою.
Короткий зміст постанови апеляційної інстанції
4. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2019 апеляційну скаргу Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації задоволено частково. Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16.10.2019 скасовано. Провадження у справі закрито. Роз`яснено позивачу право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.
5. Постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2019 мотивована тим, що спір має приватноправовий характер, не є публічно-правовим і не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства, а має вирішуватись за нормами ЦПК України, оскільки спірне розпорядження щодо відібрання дітей стосуються відносин, що регулюються нормами сімейного права, та не є рішенням суб`єкта владних повноважень у сфері управлінської діяльності.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
6. У січні 2020 року позивачі звернулися до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2019.
7. У касаційній скарзі позивачі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просять вказану постанову скасувати, провадження у справі поновити та передати справу для подальшого розгляду до Київського окружного адміністративного суду.
8. В обґрунтування вимог касаційної скарги позивачі вказують, що суд апеляційної інстанції не мав посилатися у даній справі на постанову Великої Палати Верховного Суду у справі №813/401/18 через неподібність до спірних правовідносин, та зазначають, що ними оскаржується безпосередньо процедура прийняття спірного розпорядження. Стверджують, що у своєму позові не порушують питання щодо визнання за ними будь-якого права, а заявляють вимоги про визнання протиправним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень, яке перешкоджає в реалізації права на виховання дітей. Зазначають, що ними не оспорюється факт видання розпорядження про відібрання дітей на підставі ст. 170 Сімейного кодексу України та п. 51 Порядку №866.
9. Відзиву на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило.
Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції
10. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.01.2020 для розгляду справи №369/11957/19 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Жук А.В., судді - Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
11. Ухвалою Верховного Суду від 30.01.2020 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
12. Ухвалою Верховного Суду від 03.03.2021 адміністративну справу призначено до судового розгляду у попередньому судовому засіданні.
ІІ. Релевантні джерела права й акти їх застосування
(в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин)
13. Кодекс адміністративного судочинства України
13.1. За змістом пунктів 1 та 2 частини першої статті 4 КАС України у публічно-правовому спорі, як правило, хоча б однією стороною є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює публічно-владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб`єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах публічно-владних управлінських функцій.
13.2. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
14. Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №866 від 24.09.2008
14.1. Відповідно до Порядку органами опіки та піклування є районні, районні у місті Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад, у тому числі об`єднаних територіальних громад, які відповідно до законодавства провадять діяльність з надання статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлення опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, із захисту особистих, майнових та житлових прав дітей.
14.2. Згідно з пунктом 8 у виняткових випадках, при безпосередній загрозі для життя або здоров`я дитини, орган опіки та піклування або прокурор мають право постановити рішення про негайне відібрання дитини від батьків. У цьому разі орган опіки та піклування зобов`язаний негайно повідомити прокурора та у семиденний строк після постановлення рішення звернутися до суду з позовом про позбавлення батьків чи одного з них батьківських прав або про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав.
14.3. Пунктом 51 Порядку передбачено, що У разі загрози для життя або здоров`я дитини районна, районна у мм. Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської чи районної у місті ради може прийняти рішення про негайне відібрання дитини в опікуна, піклувальника.
IV. Позиція Верховного Суду
15. Згідно з ч. 1 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.