ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 березня 2021 року
м. Київ
справа №803/1171/17
адміністративне провадження №К/9901/930/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 4 грудня 2017 року (головуючий суддя Шинкар Т.І., судді: Глушко І.В., Ільчишин Н.В.) у справі №803/1171/17 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області про визнання протиправними та скасування наказів,
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, платник податків, підприємець, ОСОБА_1 ) звернувся до Волинського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області (далі - відповідач, податковий орган, контролюючий орган), в якому просив визнати протиправними та скасувати накази від 31 серпня 2017 року №2381 та №2382 про проведення фактичної перевірки.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючий орган не мав підстав для винесення оскаржуваних наказів, оскільки підстави проведення перевірки, зазначені в документах на перевірку, повинні бути очевидними і зрозумілими не лише для контролюючого органу, але й для платника податків, що безпосередньо пов`язано з реалізацією останнім права на захист. Але, в спірних наказах відсутні підстави для проведення фактичної перевірки та не вказано платника податку у якого проводиться перевірка.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що на момент прийняття оскаржуваних наказів у податкового органу були наявні підстави для проведення перевірки, передбачені підпунктом 80.2.6 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, оскільки є чинними податкові повідомлення-рішення, прийняті за результатами попередніх перевірок та якими встановлені порушення законодавства з питань, визначених у підпункті 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, а саме: порушення норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій. Суд зазначив, що окремі дефекти в оформленні документів не можуть бути безумовною підставою для його скасування, оскільки зміст наказів є зрозумілим.
За результатами розгляду апеляційної скарги позивача на рішення суду першої інстанції, постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 4 грудня 2017 року апеляційну скаргу задоволено. Скасовано постанову Волинського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними та скасовано накази податкового органу від 31 серпня 2017 року №2381 та №2382 про проведення фактичної перевірки.
Рішення суду апеляційної інстанції вмотивовано тим, що спірні накази податкового органу прийняті з порушенням вимог пункту 80.2 статті 80 та пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, що має наслідком їх скасування.
Не погодившись із рішеннями суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 4 грудня 2017 року та залишити в силі постанову Волинського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року.
В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема статей 20, 75, 80 Податкового кодексу України та статей 11, 69, 159 Кодексу адміністративного судочинства України. Вказує на те, що судом не враховано, що підставою для проведення фактичної перевірки було отримання інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків. Вважає, що окремі дефекти оформлення наказу про призначення податкової перевірки,зокрема, відсутність або неповнота посилань на конкретні пункти чинного законодавства, не повинні розглядатися як підстава для визнання спірного наказу протиправним, якщо зі змісту такого наказу видається за можливе ідентифікувати передбачену законодавством фактичну підставу для призначення відповідної перевірки.
Позивач подав до суду відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на обґрунтованість та законність судового рішення апеляційної інстанції, просить залишити його без змін, а скаргу податкового органу без задоволення.
Верховний Суд, переглянувши рішення суду апеляційної інстанції, в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом 31 серпня 2017 року видано наказ №2382 "Про проведення фактичної перевірки", в якому зазначено, що керуючись пунктом 20.1 статті 20, пунктом 75.1 статті 75, підпунктом 80.2.5, 80.2.6 пункту 80.2, пунктом 80.8 статті 80 Податкового кодексу України з питань дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), наказано начальнику управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС у Волинській області забезпечити проведення фактичної перевірки бару " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, з питань дотримання вимог Податкового кодексу України, Закону України "Про оплату праці", протягом 10 діб, починаючи з 1 вересня 2017 року.
Крім того, податковим органом 31 серпня 2017 року видано наказ №2381 "Про проведення фактичної перевірки" в якому зазначено, що керуючись пунктом 20.1 статті 20, пунктом 75.1 статті 75, підпунктом 80.2.5, 80.2.6 пункту 80.2, пунктом 80.8 статті 80 Податкового кодексу України з питань дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), наказано начальнику управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС у Волинській області забезпечити проведення фактичної перевірки міні-пивоварні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, з питань дотримання вимог Податкового кодексу України, Закону України "Про оплату праці", протягом 10 діб, починаючи з 1 вересня 2017 року.
На підставі зазначених наказів виписані направлення на перевірку від 1 вересня 2017 року №2422, №2423, №2424, №2425, №2426, №2427, №2428, №2429.
Після ознайомлення з вказаними наказами та направленням на проведення фактичної перевірки позивач відмовився допустити перевіряючи до проведення перевірки, про що складено акти від 1 вересня 2017 року №335/0320-13-07 та №336/03-20-13-07.
Судами також встановлено, що відповідно до наказу від 7 серпня 2017 року №2059 податковим органом 9 серпня 2017 року проведено фактичну перевірку дотримання вимог чинного законодавства щодо обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів господарської одиниці бар "ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою: АДРЕСА_1, що належить позивачу. За результатом цієї перевірки складено акт від 19 серпня 2017 року №03/164/40-01/28/7003058, яким встановлено порушення пунктів 1, 2, 13 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме: не проведення через РРО суми покупки, невидачі касового чека на суму покупки, невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків, а також не проведення контрольно-розрахункових операції, здійснених з використанням POS-терміналу, та не видача відповідного розрахункового документа. На підставі висновків вказаного акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 1 вересня 2017 року №0008381405, яким до платника податків застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 91 грн, яке позивачем не оскаржувалось, і є чинне.
Відповідно до наказу від 7 серпня 2017 року №2060, контролюючим органом в період з 9 серпня 2017 року по 18 серпня 2017 проведено фактичну перевірку з питань дотримання організаційних, технічних та технологічних вимог провадження господарської діяльності щодо виробництва та обігу алкогольних напоїв суб`єкта господарювання ОСОБА_1 за місцем здійснення діяльності АДРЕСА_1 . За результатом цієї перевірки складено акт від 19 серпня 2017 року №03/163/40-01/ НОМЕР_1, яким встановлено порушення вимог: статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", зокрема, роздрібна торгівля алкогольними напоями без наявності ліцензії; статті 16 вказаного Закону, зокрема, подання звітів про обсяги виробництва алкогольних напоїв за період з вересня 2016 року по липень 2017 року з недостовірними відомостями; підпунктів 1, 2 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", зокрема, проведення розрахункової операції на суму покупки 450 грн без застосування РРО та без видачі на руки розрахункового документа встановленої форми. На підставі висновків названого акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0008431405, яким до позивача застосовану штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 грн, яке не оскаржувалось, і є чинним.
Судами встановлено, що позивач за обома податковими повідомленнями-рішеннями сплатив визначені суми штрафних санкцій.
21 серпня 2017 року начальнику податкового органу подано службову записку за підписом начальника управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів, в якій зазначено, що фактичними перевірками платника податків у міні-пивоварні за адресою АДРЕСА_1 та бару "ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою АДРЕСА_1 встановлено наступні порушення: роздрібна торгівля алкогольними напоями без наявності ліцензії, подання звітів про обсяги виробництва алкогольних напоїв за період з вересня 2016 по липень 2017 з недостовірними відомостями, проведення розрахункових операцій без застосування РРО та без видачі на руки розрахункового документа встановленої форми, невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті. На час перевірки не надано документів в підтвердження якості пива, яке було виготовлено та яке є в наявності, не надано, аналіз пива за усіма показниками, у тому числі показниками безпеки не проводиться. Зазначено, що під час перевірки не були надані технологічні інструкції на виробництво пива "Бурштинове" та "Портер темне", відсутні записи в технологічних журналах, що унеможливлює визначити кількість наявного в танках готового пива. Також в цій службовій записці зазначено, що перевіркою контрольних стрічок РРО за період з 1 липня по 17 серпня 2017 року здійснено моніторинг кількості проданого в літрах пива. Аналіз продажів свідчить про те, що у період перевірки відповідно до контрольних стрічок збільшилась реалізація пива, що свідчить про непроведення в попередні дні реалізації пива через РРО і відповідно заниження зобов`язань з акцизного податку з виробленого пива, що відображається в декларації з акцизного податку та в звітах 2-РС "Звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв" та акцизного податку роздрібного продажу. Приховування фактичних продажів також впливає на сплату інших податків.
Постановою Луцького міськрайонного суду від 28 вересня 2017 року, яка набрала законної сили, встановлено, що відносно позивача складено протокол про адміністративне правопорушення від 4 вересня 2017 року серії ГП № 685497 за частиною першою статті 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення за здійснення 9 вересня 2017 року продажу 20 літрів пива власного виробництва без наявності відповідної ліцензії на право роздрібної торгівлі. Проте відносно позивача провадження закрите через відсутність складу та події адміністративного правопорушення. При цьому, судом встановлено, що позивач мав дозвіл на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, що підтверджено чинною ліцензією від 29 вересня 2016 року серії АС №003190.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Порядок проведення фактичної перевірки закріплено в статті 80 Податкового кодексу України, згідно з якою фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з підстав, вичерпний перелік яких закріплений підпунктами 80.2.1, 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.
За приписами підпунктів 80.2.5, 80.2.6 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка проводиться: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3.