ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 березня 2021 року
м. Київ
справа № 826/9168/18
адміністративне провадження № К/9901/4522/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Желєзного І. В.
суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С. М.
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Міністерства юстиції України
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у складі головуючого судді Головань О. В. від 20.08.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Епель О. В., суддів: Карпушової О.В., Степанюка А.Г. від 30.01.2019
у справі №826/9168/18
за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Український капітал"
до Міністерства юстиції України
про визнання протиправними та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У червні 2018 року Публічне акціонерне товариство "Банк "Український капітал" (далі також - позивач, ПАТ "Банк "Український капітал") звернулося до суду із адміністративним позовом до Міністерства юстиції України (далі також - відповідач), в якому просило: визнати протиправним та скасувати наказ від 05.05.2018 № 1545/7 про відмову в задоволенні скарги позивача від 19.04.2018; зобов`язати розглянути по суті скаргу від 19.04.2018 з доповненням до неї від 02.05.2018 № 10/1/06-676.
2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.08.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2019, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 05.05.2018 № 1545/7 "Про відмову у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Банк "Український капітал" від 19.04.2018"; зобов`язано Міністерство юстиції України розглянути по суті скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Український капітал" від 19.04.2018 року із доповненням до неї від 02.05.2018 № 10/1/06-676; вирішено питання судових витрат.
3. 15.02.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.08.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2019, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
4. Ухвалою Верховного Суду від 26.02.2019 відкрито касаційне провадження у справі.
5. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.03.2021 справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Желєзного І. В., суддів Берназюк Я. О., Чиркіна С. М.,
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 30.09.2009 між ПАТ "Банк "Український капітал" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 09сквл-09 про надання кредиту у розмірі 180 000 дол. США строком до 02.12.2011.
7. Для забезпечення виконання вказаного зобов`язання між банком та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки про надання в іпотеку земельної ділянки розміром 0,7012 га за адресою: АДРЕСА_1.
8. З інформаційної довідки від 23.01.2018 № 111490688 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ПАТ "Банк "Український капітал" стало відомо, що передану в іпотеку земельну ділянку звільнено з-під іпотеки та реалізовано і наразі вона належить ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 08.04.2016.
9. У зв`язку з цим 23.01.2018 позивач звернувся до Міністерства юстиції України зі скаргою в порядку статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", в якій, зокрема, просив провести перевірку викладених фактів та правомірність прийнятого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_7 рішення від 08.04.2016 № 29175933, прийняти рішення про скасування вказаної реєстраційної дії, поновити реєстраційні записи про іпотеку та заборону відчуження нерухомого майна згідно з договором іпотеки від 26.11.2009.
10. Засідання за вказаною скаргою призначено на 21.02.2018.
11. Наказом Міністерства юстиції України від 23.02.2018 р. № 577/7 "Про відмову у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Банк "Український капітал" від 23.01.2018 № 10/1/06 у задоволенні скарги відмовлено у зв`язку з тим, що вона оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п`ятою статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а саме не містить обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги.
12. 19.04.2018 ПАТ "Банк "Український капітал" повторно звернулося зі скаргою до Міністерства юстиції України, в якій повідомило про те, що під час засідання Комісії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України з пояснень запрошеного приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 . Банку стало відомо, що незаконний перепродаж предмета іпотеки згідно з договором від 08.04.2016 був не єдиною протиправною дією по відношенню до банку і що ще 16.03.2016 приватним нотаріусом ОСОБА_4 було посвідчено та зареєстровано договір купівлі-продажу предмету іпотеки між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 та станом на час укладення правочину земельна ділянка вже була вільна від обтяжень.
13. Також у своїй скарзі ПАТ "Банк "Український капітал" повідомило Міністерство юстиції України, що 06.03.2018 ним подано заяву про вчинення кримінального правопорушення до Шевченківського УП ГУНП України у м. Києві і що подальшою перевіркою встановлено, що групою невідомих осіб вчинено шахрайські дії по відношенню до банку шляхом підроблення документів, а саме: виконавчого листа № 2-11734/15 від 12.09.2015 Броварського міськрайонного суду Київської області на підставі рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Банк "Український капітал" боргу в сумі 2 780 214, 25 грн, який не видавався, оскільки банк з відповідним позовом до суду не звертався, що підтверджується відповідною інформацією суду; матеріалів виконавчого провадження, а саме - постанови про зняття арешту з майна боржника від 10.02.2016 та акта державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 14.03.2016, що підтверджується інформацією органу стягнення.
14. Крім того, у своїй скарзі позивач зазначив, що вказане привело до звільнення земельної ділянки з-під іпотеки в рамках неіснуючого виконавчого провадження та реалізації предмета іпотеки невстановленій фізичній особі ОСОБА_6 через електронні торги у період відсутності правового механізму реалізації землі органами ДВС через електронні торги СЕТАМ, а також, що в результаті таких дій 16.03.2016 приватним нотаріусом ОСОБА_4 посвідчено та зареєстровано договір купівлі-продажу земельної ділянки між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 ; 08.04.2016 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_7 посвідчено та зареєстровано договір купівлі-продажу земельної ділянки на користь ОСОБА_3 .
15. У цій скарзі від 19.04.2018 позивач додатково до заявлених у скарзі від 23.01.2018 вимог просив провести перевірку правомірності прийнятого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 рішення про вчинення реєстраційних дій та посвідчення договору купівлі-продажу громадянину ОСОБА_5 .
16. 02.05.2018 позивачем подано доповнення до скарги щодо долучення додаткових документів.
17. Наказом Міністерства юстиції України від 05.05.2018 № 1545/7 "Про відмову в задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Банк "Український капітал" від 19.04.2018 р." у задоволенні скарги відмовлено у зв`язку із закінченням встановленого законом строку для її подання.
18. Позивач, вважаючи протиправним такий наказ відповідача, звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
ІІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
19. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним не порушено передбачений статтею 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" шістдесятиденний строк на подачу скарги, оскільки про обставини укладення договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 16.03.2018, позивач дізнався лише на засіданні Комісії 21.02.2018 і саме від цієї дати має відраховуватися строк звернення зі скаргою.
20. Відповідач заперечував щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що зі змісту скарги вбачається, що позивач дізнався про оскаржуване рішення від 08.04.2016 у січні 2018 року, тоді як скарга подана 20.04.2018 з пропущенням передбаченого статтею 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" строку.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ
21. Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову у цій справі, виходив з того, що позивач дізнався про порушення його прав та обставини, які стали підставою саме для звернення до відповідача зі скаргою від 19.04.2018 лише 21.02.2018 під час засідання Комісії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України при розгляді його попередньої скарги, з пояснень приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, а також, що у даній скарзі, зокрема оскаржуються реєстраційні дії 16.03.2016, про які він довідався 21.02.2018 і які не були предметом оскарження при зверненні до Міністерства юстиції України у січні 2018 року. За таких обставин передбачений частиною третьою статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" шістдесятиденний строк станом на 19.04.2018 (дата складання скарги) та 20.04.2018 (дата надходження до Міністерства юстиції України) позивачем дотримано.
22. Також суд апеляційної інстанції зазначив, що підставою для звернення позивача зі скаргою до Міністерства юстиції України 19.04.2018 стали обставини, про які він дізнався у ході кримінального провадження, порушеного за його заявою також за підставами, про які він дізнався під час вказаного засідання Комісії. Суд апеляційної інстанції зауважив, що зміст скарги позивача від 19.04.2018 та поставлені в ній питання є відмінними від скарги, поданої 23.01.2018.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ
23. Відповідач у касаційній скарзі не погоджується з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на те, що такі є необґрунтованими. Судами не враховано, що скаржник дізнався про порушення своїх прав з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 23.01.2018 №111490688. Позивач мав змогу у будь-який час взяти довідку з Державного реєстру прав власності про всі зміни до відповідного запису щодо об`єкта нерухомого майна, однак через свою необізнаність не здійснив цього. Під час ухвалення оскаржуваних судових рішень судами не враховано висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 10.05.2018 у справі №902/422/17, від 30.05.2018 у справі №914/1634/17 та від 16.01.2018 у справі №397/1402/15-ц.
24. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу заперечує щодо її задоволення, посилаючись на те, що доводи, викладені у ній, не спростовують правильності висновків суду, сформованих в оскаржуваному рішенні
VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
25. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
26. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
27. Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
28. Повноваження Міністерства юстиції України у спірних правовідносинах визначаються, зокрема, Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі також - Закон № 1952-IV, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Порядком розгляду у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 (далі також - Порядок №1128, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
29. Відповідно до частин першої та другої статті 37 Закону № 1952-IV рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду. Міністерство юстиції України розглядає скарги: 1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір); 2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.
30. Згідно з частиною третьою цієї статті рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.