ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 березня 2021 року
м. Київ
справа № 804/8109/16
адміністративне провадження № К/9901/1994/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Гончарової І.А.,
суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Держаної фіскальної служби України
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року (колегія суддів головуючий суддя - Кононенко О.В., судді - Верба І.О., Степаненко В.В.)
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року (колегія суддів: головуючий суддя - Суховаров А.В., судді - Головко О.В., Ясенова Т.І.)
у справі №804/8109/16
за позовом Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат"
до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників в м. Дніпро та Державної фіскальної служби України
про зобов`язання збільшити суми в системі електронного адміністрування податку на додану вартість,
УСТАНОВИВ:
У листопаді 2016 року Публічне акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - позивач, платник, Товариство, ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат") звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників в м. Дніпро (далі - відповідач 1, СДПІ) та Державної фіскальної служби України (далі - відповідач 2, ДФС України), в якому просило:
- визнати протиправною бездіяльність СДПІ та ДФС України по незабезпеченню автоматичного збільшення суми, на яку ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від`ємного значення за грудень 2014 року у розмірі 87877,00 грн, за січень 2015 року у розмірі 1685054,00 грн, за лютий 2015 року у розмірі 639118 грн, за березень 2015 року у розмірі 1566826 грн, за квітень 2015 року у розмірі 4248701,00 грн, за травень 2015 року у розмірі 43137741,00 грн, за червень 2015 року у розмірі 26236597,00 грн, на загальну суму 77601914,00 грн, у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у визначений законом термін;
- зобов`язати СДПІ та ДФС України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від`ємного значення за грудень 2014 року у розмірі 87877,00 грн, за січень 2015 року у розмірі 1685054,00 грн, за лютий 2015 року у розмірі 639118,00 грн, за березень 2015 року у розмірі 1566826 грн, за квітень 2015 року у розмірі 4248701,00 грн, за травень 2015 року у розмірі 43137741,00 грн, за червень 2015 року у розмірі 26236597,00 грн, на загальну суму 77601914,00 грн, та відобразити відповідне збільшення у системі електронного адміністрування ПДВ.
На обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило, що після набрання чинності положеннями Податкового кодексу України щодо електронного адміністрування податку на додану вартість відповідачем не забезпечено автоматичне відображення показників, зазначених в уточнюючих декларація за грудень 2014 року - червень 2015 року.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року адміністративний позов в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми, на яку ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" має право реєструвати податкові накладні та розрахунки в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від`ємного значення на підставі уточнюючих розрахунків поданих у період з 22.07.2015 по 17.03.2016 залишено без розгляду.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 08 серпня 2017 року, адміністративний позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність ДФС України по незабезпеченню автоматичного збільшення суми, на яку ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від`ємного значення за січень 2015 року у розмірі 1674529,00 грн, визначену уточнюючим розрахунком з податку на додану вартість від 26.08.2016 № 9153804863;
- зобов`язано ДФС України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від`ємного значення за січень 2015 року у розмірі 1674529,00 грн, визначену уточнюючим розрахунком з податку на додану вартість від 26.08.2016 № 9153804863;
- стягнуто з ДФС України за рахунок бюджетних асигнувань на користь ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" судовий збір в сумі 2756,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2015 року є одним із видів податкової звітності з податку на додану вартість, на основі якого згідно з підпунктом 4 пункту 34 підрозділу 2 Розділу ХХ Податкового кодексу України визначається сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Не погодившись із постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року та ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року, відповідач 2 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на помилкове застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та постановити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. На обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що у разі виявлення, починаючи з липня 2015 року, помилок, допущених в звітних періодах до 01.02.2015, в результаті виправлення яких збільшується чи зменшується залишок від`ємного значення різниці між податковими зобов`язаннями та податковим кредитом, сума збільшення/зменшення такого залишку зі знаком "+" або "-" відповідно відображається у графі 11 таблиці 1 додатка 2 до декларації за той звітний період, в якому подано уточнюючий розрахунок у зв`язку з виправленням такої помилки. Вказує, що у відповідності до вимог законодавства усі суми по зареєстрованим податковим накладним Товариства були включені до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду та враховані у відповідних рядках декларацій тих звітних періодів, в яких були подані відповідні уточнюючі розрахунки.
22 грудня 2017 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017, далі - КАС України).
Підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвалою Верховного Суду від 02 січня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача 2.
23 січня 2018 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому Товариство зазначає про законність і обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій та безпідставність доводів, викладених у касаційній скарзі.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 26.08.2016 ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" подало до відповідача 1 уточнюючий розрахунок до податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2015 року, що був прийнятий та зареєстрований СДПІ, що підтверджується квитанцією № 2.
Згідно з поданим уточнюючим розрахунком до податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2015 року Товариством збільшено суму від`ємного значення, що зараховується до податкового кредиту наступного (звітного) податкового періоду, на 1674529,00 грн.
09.06.2016 ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося до СДПІ з листом № 52-70/4760, в якому просило збільшити суму податкового кредиту, заявлену, зокрема, згідно з уточнюючим розрахунком від 26.08.2016 до податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2015 року, відповіді на який не отримало.
30.08.2016 позивач повторно звернувся до СДПІ з листом №52-70/7073 про приведення у відповідність показника "значення суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних", а саме його збільшення на суму податкового кредиту, заявленого згідно з уточнюючим розрахунком до декларації, зокрема, за січень 2015 року, що поданий платником після 01.07.2015.
Також 30.08.2016 позивач звернувся до ДФС України з листом №52-70/7075, в якому просив здійснити контроль та перевірити стан роботи СДПІ щодо приведення у відповідність нормам чинного законодавства показників ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат".
Листом від 03.10.2016 №708/10/28-0151-02 СДПІ повідомила позивача про те, що всі суми по зареєстрованим податковим накладним були включені до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду та враховані у відповідних рядках декларацій тих звітних періодів, в яких були подані уточнюючі розрахунки.
Вважаючи бездіяльність відповідача 2 щодо незабезпечення відображення у системі електронного адміністрування ПДВ суми від`ємного значення з урахуванням поданого платником уточнюючого розрахунку та незбільшення суми, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, протиправною, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.