ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 березня 2021 року
м. Київ
справа № 580/3294/19
адміністративне провадження № К/9901/6310/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів Желєзного І.В., Кравчука В.М.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22.11.2019 (головуючий суддя Гаращенко В.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2020 (колегія суддів у складі головуючого судді Лічевецького І.О., суддів Кобаля М.І., Мельничука В.П.)
у справі №580/3294/19
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Черкаський обласний військовий комісаріат,
про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, у якому просив:
визнати п.18 протоколу №112 засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 23 серпня 2019 року щодо відмови в призначенні позивачу одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25 грудня 2013 року "Про затвердження порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні ) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" протиправним та скасувати його;
зобов`язати Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25 грудня 2013 року, як інваліду II групи з 19 липня 2019 року, інвалідність якого настала внаслідок травми, що пов`язана із виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, відповідно до ст. ст.16, 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та вжити заходів до її виплати.
2. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 22.11.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2020, у задоволенні позову відмовлено.
3. У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким позов задовольнити.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
4. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 проходив строкову військову службу з 17.11.1987 по 15.11.1989, в тому числі брав участь у бойових діях в Республіці Афганістан у складі військової частини пп 53400 з 15.05.1988 по 01.08.1988, що не заперечується відповідачем.
5. 16.01.2018 під час первинного огляду органами МСЕК позивача визнано інвалідом ІІ групи загального захворювання з ураженням опорно-рухового апарату безтерміново, про що видана довідка серії 12ААА №876639 від 16.01.2018.
6. Відповідно до витягу з протоколу засідання Військово-лікарської комісії Центрального регіону по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтва № 144 від 06.05.2019 позивачу встановлена III група інвалідності безстроково, в зв`язку з виконанням обов`язків військової служби.
7. Як вбачається з витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 23.08.2019 № 112, комісія дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги.
8. Рішення мотивоване тим, що відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" позивач не має права на отримання допомоги після сплину трьох місяців після звільнення з військової служби.
9. Вважаючи незаконними зазначені дії відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що право на отримання одноразової грошової допомоги безпосередньо пов`язане з датою встановлення інвалідності. Позивач не набув право на звернення за отриманням одноразової грошової допомоги відповідно до ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постанови Кабінету Міністрів України №975, оскільки вперше інвалідність встановлена більш ніж через три місяці після звільнення зі строкової військової служби.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
11. У своїй касаційній скарзі позивач наголошує, що суди невірно застосували норми чинного законодавства (п. 6 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон №2011-XII) та Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (далі - Порядок № 975). Стверджує, що разі встановлення військовослужбовцю строкової військової служби інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту при виконанні обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, одноразова грошова допомога призначається незалежно від часу звільнення зі служби.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
12. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.
13. Відповідно до статті 41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (надалі - Закон №2232-XII) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом №2011-XII.
14. Згідно з частиною 1 статті 16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
15. Нормою частини 2 цієї статті Закону №2011-XIІ визначено порядок правового регулювання виплати одноразової грошової допомоги та передбачено критерії для встановлення умов її виплати, зокрема, за суб`єктами отримання одноразової грошової допомоги.
16. Пунктом 4 частини 2 статті 16 Закону №2011-XIІ (в редакції чинній до 01.01.2017) передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.