ОКРЕМА ДУМКА
судді Великої Палати Верховного Суду Сімоненко В. М. на постанову Великої Палати Верховного Суду від 17 лютого 2021 року в адміністративній справі № 9901/18/20 (провадження № 11-423заі20) за позовом ОСОБА_1 доВищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія),
третя особа - Полтавський окружний адміністративний суд, про визнання протиправним і скасування рішення в частині
Короткий виклад історії справи
У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з адміністративним позовом до ВККС,у якому просив визнати протиправним і скасувати абзац третій резолютивної частини рішення Комісії від 15 липня 2019 року № 603/ко-19, яким визначено,
що це рішення набирає чинності відповідно до абзацу третього підпункту 4.10.8 пункту 4.10 розділу VI Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням ВККС від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16
(далі - Регламент).
На обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що під час проведення його кваліфікаційного оцінювання відповідач ухвалив протокольне рішення від 31 травня 2019 року про залишення без розгляду висновку Громадської ради доброчесності (далі - ГРД) від 21 травня 2019 року, оскільки такий висновок подано з пропуском строку, визначеного пунктом 4.10 розділу IV Регламенту, а тому у Комісії не було підстав для зазначення в абзаці третьому резолютивної частини рішення
від 15 липня 2019 року № 603/ко-19 порядку набрання таким рішенням чинності після його розгляду пленарним складом ВРП.
На думку позивача, оскаржуване рішення ВККС у частині щодо визначення порядку набрання ним чинності (абзац третій резолютивної частини) прийнято з порушенням вимог частини другої статті 19 Конституції України, Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 1402-VIII) і підпункту 4.10.8 пункту 4.10 розділу VI Регламенту.
Рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 жовтня 2020 року ОСОБА_1 у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із таким рішенням, ОСОБА_1 подав до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу.
Короткий зміст установлених обставин та рішення суду першої інстанції
Указом Президента України від 06 серпня 2010 року № 802/2010 «Про призначення суддів» ОСОБА_1 призначено на посаду судді Полтавського окружного адміністративного суду строком на п`ять років.
Указом Президента України від 03 квітня 2017 року № 95/2017 «Про призначення суддів» ОСОБА_1 призначено на посаду судді Полтавського окружного адміністративного суду (безстроково).
Рішенням Комісії від 07 червня 2018 року № 133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді за списком згідно з додатком № 1, зокрема і щодо судді ОСОБА_1 .
Рішенням ВККС від 30 листопада 2018 року № 294/зп-18 затверджено результати першого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді «Іспит», складеного 09 липня 2018 року, зокрема судді Полтавського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 , якого допущеного до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних суддів на відповідність займаній посаді «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Комісія призначила проведення співбесіди із суддею Полтавського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 за результатами дослідження досьє в межах кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді на 31 травня 2019 року.
21 травня 2019 року о 23 год 39 хв ГРД надіслала до ВККС висновок про невідповідність судді Полтавського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики, що затверджений 21 травня
2019 року.
Згідно з відеозаписом проведення співбесід від 31 травня 2019 року (https://www.youtube.com/watch?v=E7f85eiOVHY&t=4092s) та витягом з протоколу засідання від 31 травня 2019 року № 225 ВККС у складі колегії: ОСОБА_2 , ОСОБА_3, ОСОБА_4 , розпочала проведення співбесіди із суддею Полтавського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 . Під час доповіді членом Комісії ОСОБА_2 оголошено, що 21 травня 2019 року на адресу Комісії надійшов висновок ГРД про невідповідність судді Полтавського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики. Доповідач зазначив, що висновок ГРД подала з пропуском строку, визначеного пунктом 4.10 розділу IV Регламенту, а тому на обговорення колегії поставлено питання про залишення цього висновку без розгляду. За результатами голосування колегія прийняла рішення залишити без розгляду висновок ГРД, а інформацію,
яка міститься в ньому, дослідити в ході співбесіди із суддею.
Рішенням Комісії від 15 липня 2019 року № 603/ко-19: визначено, що суддя Полтавського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді набрав 759,25 бала; визнано суддю Полтавського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 таким, що відповідає займаній посаді.
В абзаці третьому резолютивної частини вказаного рішення Комісії зазначено,
що рішення набирає чинності відповідно до абзацу третього підпункту 4.10.8 пункту 4.10 розділу IV Регламенту, тобто з моменту якщо воно буде підтримане не менше ніж одинадцятьма членами Комісії згідно з абзацом другим частини першої статті 88 Закону № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно з рішенням ВККС від 07 серпня 2019 року № 739/ко-19 до рішення Комісії від 15 липня 2019 року № 603/ко-19 внесено зміни шляхом заміни в тексті рішення слів та цифр з «підпункту 4.10.8» на «підпункту 4.10.5».
Відмовляючи ОСОБА_1 в задоволенні позову, Касаційний адміністративний суд
у складі Верховного Суду виходив з того, що рішення Комісії у складі колегії
про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді набирає чинності з дня його ухвалення, проте за наявності негативного висновку ГРД необхідно, щоб це рішення було підтримане не менш ніж одинадцятьма членами Комісії у пленарному складі. Враховуючи надання ГРД висновку про невідповідність судді Полтавського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики, колегія ВККС правомірно винесла питання щодо підтримки прийнятого нею рішення
про відповідність судді займаній посаді на розгляд Комісії у пленарному складі.
Велика Палата Верховного Суду постановою від 17 лютого 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишила без задоволення, а рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 вересня 2020 року - без змін.
Основні мотиви, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у разі наявності висновку ГРД
про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності, який включається до суддівського досьє невідкладно після його надходження до Комісії, ВККС може ухвалити рішення про підтвердження здатності такого судді здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане не менше ніж одинадцятьма її членами.
За висновками Великої Палати Верховного Суду ані Закон № 1402-VІІІ, ані Регламент не містять посилань на те, що рішення про підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді набирає чинності з дня його ухвалення, якщо у матеріалах суддівського досьє наявний висновок ГРД про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності, який залишений без розгляду ВККС у зв`язку з поданням його з пропуском строку, визначеного пунктом
4.10 розділу IV Регламенту. На думку Великої Палати Верховного Суду, наявність у суддівському досьє негативного висновку ГРД щодо судді, незважаючи на залишення цього висновку без розгляду у зв`язку з поданням його з пропуском строку, визначеного пунктом 4.10 розділу IV Регламенту, не може свідчити
про відсутність цього висновку, а відтак і про відсутність необхідності відповідно до вимог чинного законодавства його подолання не менше ніж одинадцятьма членами Комісії.
В аспекті викладеного, Велика Палата Верховного Суду вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що Комісія у складі колегії правомірно винесла питання щодо підтримки прийнятого нею рішення про відповідність судді займаній посаді на розгляд ВККС у пленарному складі, відтак правильним є рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
про відмову в задоволенні позовних вимог.
Підстави і мотиви для висловлення окремої думки
Відповідно до частини третьої статті 34 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС) суддя, не згодний із судовим рішенням, може письмово викласти свою окрему думку.
Відповідно до частини першої статті 55 Конституції України права і свободи людини та громадянина захищаються судом. Конституція України має найвищу юридичну силу. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини та громадянина гарантується безпосередньо на підставі Конституції України.
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади, місцевого самоврядування, їх посадові особи повинні діяти на підставі, в порядку
та у спосіб, встановлені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів
у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно з пунктом 20 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями ВККС у порядку, визначеному цим Законом.
За правилами частин першої, п`ятої статті 83 Закону № 1402-VIII кваліфікаційне оцінювання проводиться ВККС з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються ВККС.
Відповідно до частини першої статті 85 Закону № 1402-VIII кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: складення іспиту; дослідження досьє та проведення співбесіди.
З метою сприяння ВККС у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання утворюється ГРД, яка, серед іншого: збирає, перевіряє та аналізує інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді); надає ВККС інформацію щодо