Постанова
Іменем України
03 березня 2021 року
м. Київ
справа № 759/3393/19
провадження № 51-5948 км 20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Фоміна С.Б.,
суддів Булейко О.Л., Іваненка І.В.,
за участю:
секретаря
судового засідання Письменної Н. Д.,
прокурора Круценко Т.В.,
захисника Петрусєвича В.В.,
в режимі відеоконференції
засудженого ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги захисника Петрусєвича Валерія Вікторовича в інтересах засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на вирок Святошинського районного суду міста Києва від 02 грудня 2019 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 16 вересня 2020 року за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харків, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 186 Кримінального кодексу України (далі - КК),
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Ромни, Сумської обл., зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого за вироком Святошинського районного суду міста Києва від 27 березня2019 року за частиною 1 статті 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки та звільненого на підставі статті 75 КК від відбування покарання з випробовуванням, з встановленням іспитового строку 1 рік.
у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 186 КК
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Святошинського районного суду міста Києва від 02 грудня 2019 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 186 КК та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 4 місяці; ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 186 КК та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки; на підставі частини 4 статті 70 КК, за сукупністю злочинів, покарання призначене за вироком Святошинського районного суду міста Києва від 02 грудня 2019 року та покарання, призначене за вироком Святошинського районного суду міста Києва від 27 березня 2019 року виконувати самостійно.
Згідно з вироком, 09 грудня 2018 року ОСОБА_1, приблизно о 01:30 год., знаходячись біля кафе "Чайхона Базар", розташованого по вул. Гната Юри, 6-Г в м. Києві, та реалізуючи злочинний умисел щодо відкритого викрадення чужого майна із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я особи, переслідуючи корисливий мотив, наблизився до ОСОБА_3, яка розмовляла по мобільному телефону, поштовхом в плече вибив із рук останньої належний їй мобільний телефон "Samsung DUOS J200" з карткою оператора мобільного зв`язку "Лайфсел", після чого швидко підібрав зазначений мобільний пристрій, та, сховавши його до кишені, зник з місця вчинення злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим завдав потерпілій матеріальних збитків на суму 2717 грн.
Крім того, 08 січня 2019 року, за невстановлених обставин ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 вирішили продовжити злочинну діяльність, пов`язану із відкритим викраденням чужого майна, усвідомлюючи при цьому суспільно-небезпечний характер такої діяльності та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки. Так, знаходячись по АДРЕСА_4, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 вирішили повторно відкрито викрасти чуже майно із застосуванням насильства. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне відкрите викрадення чужого майна із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я особи, ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2, приблизно о 22:50 год., звернули увагу на раніше незнайомого їм ОСОБА_4 із сумкою чорного кольору на плечі і, наблизившись до нього ззаду, переслідуючи корисний мотив, стали наносити останньому удари по різних частинах тіла, у зв`язку з чим останній втратив рівновагу та впав на землю. У свою чергу, ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2, з метою подальшого обернення на свою користь майна потерпілого, шляхом ривка, зірвали з плеча ОСОБА_4 належну йому сумку, в якій знаходився мобільний телефон марки "Meizu M5c" сірого кольору, вартістю 3 099 грн, із сім-карткою оператора мобільного зв`язку "lifecell", вартістю 23 грн, чохол до телефону чорного кольору, вартістю 392 грн, навушники до телефону чорного кольору, вартістю 170 грн, грошові кошти в сумі 300 грн, та інше майно, яке для потерпілого матеріальної цінності не становить, після чого зникли з місця злочину з викраденим майном, чим завдали потерпілому матеріальних збитків на суму 3 984 грн.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 16 вересня 2020 року вирок Святошинського районного суду міста Києва від 02 грудня 2019 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишено без змін.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи особи, яка їх подала
У касаційних скаргах в інтересах засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 захисник Петрусєвич В.В. не погоджується із судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, просить їх скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
В обґрунтування зазначеної позиції адвокат посилається на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які призвели до неправильного застосування судами закону України про кримінальну відповідальність. А саме, результати пред`явлення для впізнання потерпілому ОСОБА_4 засуджених від 14 січня 2019 року, на думку захисника, є недопустимими, адже сам потерпілий у суді першої інстанції вказав, що перед впізнанням засуджених працівники поліції показали йому їх фотозображення, що виключає можливість подальшого пред`явлення цих осіб для впізнання та обумовлює недопустимість зазначених слідчих дій.
Адвокат Петрусєвич В.В. також наполягає на тому, що суди першої та апеляційної інстанції не взяли до уваги доводи сторони захисту щодо визнання недопустимими результати огляду місця події від 14 січня 2019 року за місцем проживання засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Стверджує, що працівники поліції проникли до помешкання, у якому проживали засуджені, на підставі заяви власниці про дозвіл на огляд квартири, проте, при складанні протоколу огляду місця події було вилучено багато речей, зокрема, й речі потерпілого ОСОБА_4 .. Зазначені обставини, на думку адвоката, свідчать про те, що в квартирі за місцем проживання засуджених фактично було проведено обшук, проте, відповідна ухвала слідчого судді у матеріалах кримінального провадження відсутня.
Крім того, адвокат посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, зазначаючи щодо епізоду викрадення майна у потерпілого ОСОБА_4, фактичні обставини справи, за якими сам засуджений ОСОБА_1 визнав свою вину, не відповідають обставинам, встановленим у оскаржених судових рішеннях.
Позиції учасників судового провадження
Захисник Петрусєвич В.В. та засуджений ОСОБА_1 підтримали вимоги касаційних скарг за доводами, викладеними у них, та просили їх задовольнити.
Прокурор Круценко Т.В. у судовому засіданні заперечила проти задоволення вимог касаційних скарг адвоката Петрусєвича В.В. в інтересах засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зазначила, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають вимогам законності та обґрунтованості, а, отже, підстав для їх скасування не вбачає.
Інших учасників судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явились. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду не надходило.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, пояснення адвоката та засудженого, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно зі статтею 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.