| |
| |
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 березня 2021 року
м. Київ
справа № 624/130/17
провадження №51-542км19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:
головуюча Стефанів Н.С.,
судді: Антонюк Н.О.,
Голубицький С.С.,
секретар судового засідання Безкровний С.О.,
учасники судового провадження:
прокурор Єременко М.В.,
засуджений ОСОБА_1,
захисник Чаплинський Ю.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Данька М.О. на вирок Красноградського районного суду Харківської області від 05 червня 2018 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 04 грудня 2018 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016220720000306, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився та проживає в АДРЕСА_1,
засудженого за вчинення злочину, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Данько М.О. в інтересах засудженого ОСОБА_1 , посилаючись на невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через суворість, виклав вимогу до суду касаційної інстанції (далі - Суду) про зміну судових рішень та пом`якшення засудженому покарання.
Свою вимогу захисник мотивує тим, що суди першої та апеляційної інстанцій неповно дослідили дані про особу ОСОБА_1 і всупереч ст. 370 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) не вмотивували своєї позиції про необхідність призначення останньому найсуворішого покарання у виді довічного позбавлення волі. Стверджує, що при здійсненні провадження не було додержано приписів статей 50, 65, 66 КК України, адже при обранні покарання не враховано щирого каяття засудженого, наявності на його утриманні неповнолітньої дитини, позитивної характеристики ОСОБА_1 та образливої для нього поведінки потерпілої. Залишення судами без належної оцінки наведених пом`якшуючих обставин і за відсутності обтяжуючих, на думку захисника, потягнуло застосування до засудженого покарання, явно несправедливого через суворість.
До початку касаційного розгляду засуджений ОСОБА_1 відмовився від поданої ним касаційної скарги.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Красноградського районного суду Харківської області від 05 червня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України до покарання у виді довічного позбавлення волі.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 залишено без розгляду.
За ухвалою Харківського апеляційного суду від 4 грудня 2018 року апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_1 та захисника Данька М.О. залишено без задоволення, а вирок - без зміни.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України (у редакції Закону України від 26 листопада 2015 року) ОСОБА_1 зараховано у строк покарання попереднє ув`язнення з 10 вересня 2016 року по 04 грудня 2018 року включно із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні за викладених у вироку обставин умисного вбивства двох осіб.
Як установив суд, ОСОБА_1, дізнавшись про те, що його колишня співмешканка ОСОБА_3 проживає разом з ОСОБА_4, вирішив на ґрунті ревнощів убити останніх. Реалізуючи свій умисел, 10 вересня 2016 року засуджений узяв мисливську рушницю моделі МЦ 21-12 № НОМЕР_1 12 калібру і після 20:00 прибув до будинку АДРЕСА_2 .