Постанова
Іменем України
01 березня 2021 року
м. Київ
справа № 201/1219/20
провадження № 61-18055св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Генерація-Дніпро",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 10 листопада 2020 року у складі колегії суддів: Куценко Т. Р., Макарова М. О., Ткаченко І. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Генерація-Дніпро" (далі - ТОВ "Генерація-Дніпро") про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03 серпня 2020 року провадження у справі закрито.
Ухвалюючи судове рішення, місцевий суд виходив із того, що у справі відсутній предмет спору, що є підставою для закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 10 листопада 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03 серпня 2020 року скасовано.
Провадження у справі закрито.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що спір, який виник між сторонами є корпоративним, а тому відноситься до компетенції господарського судочинства та не підлягає розгляду в цивільному.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У грудні 2020 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .
Ухвалою Верховного Суду від 18 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати судове рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає порушення норм процесуального права, оскільки апеляційний суду дійшов помилкового висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі.
Узагальнені доводи касаційної скарги зводяться до того, що правовідносини щодо реалізації прав фізичних осіб на працю у тому числі й щодо звільнення посадової особи регулюються нормами КЗпП України і такі спори є трудовими, які розглядаються за правилами ЦПК України.
Відзиву на касаційну скаргу позивачем не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 є учасником ТОВ "Генерація-Дніпро".
Протоколом № 1 установчих зборів засновників ТОВ "Генерація-Дніпро" від 01 березня 2017 року обрано на посаду директора товариства ОСОБА_1 .
19 грудня 2019 року було проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, якими до реєстру були внесені зміни про керівництво ТОВ "Генерація-Дніпро" та вказано, що директором товариства є Калгатіна Г. Г .
Зазначені зміни директора відбулись на підставі протоколу загальних зборів учасників товариства від 17 грудня 2019 року.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Статтею 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Це означає, що право особи на звернення до суду не може бути обмеженим. Тобто, юрисдикція виникає там, де є спір про право. Предметом юрисдикції є суспільні відносини, які виникають у зв`язку з вирішенням спору. Поняття юрисдикції безпосередньо пов`язано з процесуальним законодавством.
На підставі статті 97 ЦК України управління товариством здійснюють його органи, якими є загальні збори учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.
У частині першій статті 98 ЦК України передбачено, що загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і тих, що належать до компетенції інших органів товариства.
Відповідно до частини першої статті 99 ЦК України виконавчий орган створюють загальні збори товариства. У частині третій статті 99 ЦК України передбачено, що члени виконавчого органу можуть бути у будь-який час усунені від виконання своїх обов`язків, якщо у установчих документах не визначені підстави їх усунення.
Згідно статті 3 КЗпП України до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. У КЗпП України визначено виключний перелік підстав припинення трудового договору.
За приписом частини четвертої статті 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання. Корпоративні права учасників товариства є об`єктом такого захисту, зокрема у спосіб, передбачений частиною третьою статті 99 ЦК України, згідно з якою повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.
Припинення повноважень члена виконавчого органу товариства за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від звільнення працівника з роботи (розірвання із ним трудового договору) на підставі положень КЗпП України. Саме тому можливість уповноваженого органу товариства припинити повноваження члена виконавчого органу міститься не в приписах КЗпП України, а у статті 99 ЦК України, тобто не є предметом регулювання трудового права.