Постанова
Іменем України
03 березня 2021 року
м. Київ
справа № 307/3501/16
провадження № 61-10839св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І., Калараша А. А., Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Ткачука О. С.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, Тячівська міська рада,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 04 вересня 2019 року у складі судді Гримут В. І. та постанову Закарпатського апеляційного суду від 16 червня 2020 року у складі колегії суддів: Бисаги Т. Ю., Фазикош Г. В., Куштана Б. П.
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Тячівської міської ради про визнання недійсним та скасування рішення Тячівської міської ради про надання земельної ділянки під індивідуальне будівництво та державного акта про право приватної власності на землю,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вищевказаним позовом, який уточнила у процесі розгляду справи, і остаточно просила визнати незаконним та таким, що не має юридичного значення рішення ХІІ сесії 22-го скликання від 18 грудня 1997 року, згідно з яким ОСОБА_2 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,07 га із цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1, а також визнати незаконним та скасувати державний акт серії 111-ЗК № 014587, виданий на ім`я ОСОБА_2 на право приватної власності на землю, виготовлений на підставі цього рішення.
Зазначений позов мотивований тим, що згідно з рішенням XIV-ї сесії 21 скликання Тячівської міської ради від 20 квітня 1994 року їй було надано у власність земельну ділянку площею 0,07 га для будівництва індивідуального житлового будинку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
На підставі рішення 8-ї сесії ХХІІ скликання Тячівської міської ради від 26 квітня 1996 року вулиця Матросова була перейменована на вулицю Августина Волошина, про що внесено зміни в нумерацію земельних ділянок, що були виділені громадянам по вулиці Матросова та Джерельній . Земельній ділянці, яка була надана їй по вулиці Матросова присвоєно адресу: АДРЕСА_1 (колишня АДРЕСА_2 ).
Після того як вона почала оформляти технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) в Тячівській міській раді, їй повідомили, що на її земельну ділянку в 1997 році виготовлено державний акт про право власності на земельну ділянку АДРЕСА_1 площею 0,07 га на ім`я ОСОБА_2 із цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку.
Вважає, що рішення Тячівської міської ради та державний акт є незаконними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки у протокол 12-ї сесії Тячівської міської ради 22-го скликання від 18 грудня 1997 року внесено виправлення, згідно з якими відповідачу ОСОБА_2 було виділено земельну ділянку під індивідуальне будівництво площею 0,07 га по АДРЕСА_1 (колишній АДРЕСА_5 ).
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 04 вересня 2019 року позов задоволено.
Визнано незаконним та скасовано рішення ХІІ-ї сесії 22-го скликання від 18 грудня 1997 року в частині передачі ОСОБА_2 у приватну власність земельної ділянки площею 0,07 га по АДРЕСА_1 .
Визнано недійсним та скасовано державний акт серії 111-ЗК № 014587, виданий на ім`я ОСОБА_2 на право приватної власності на землю, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 177 від 27 жовтня 1998 року площею 0,07 га, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, яка розташована по АДРЕСА_1, виготовлений на підставі рішення ХІІ-ї сесії 22-го скликання Тячівської міської ради від 18 грудня 1998 року.
Ухвалу про забезпечення позову від 20 грудня 2016 року скасовано.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що у державний акт про право приватної власності на землю серії ІІІ-ЗК № 014587, виданий 27 травня 1998 року на ім`я ОСОБА_2 на підставі протоколу (рішення) сесії Тячівської міської ради народних депутатів, вносилися не застережені підписами відповідальних посадових осіб зміни. У результаті цих змін ОСОБА_2 отримав право на приватизацію іншої земельної ділянки ніж та, що вказана у рішеннях від 1994 та 1996 років, а саме по АДРЕСА_6, первинний номер 34, тому такий документ не можна вважати законним, як і не можна вважати законним виданий на його підставі правовстановлюючий документ, у даному випадку державний акт серії ІІІ-ЗК № 014587 від 27 травня 1998 року.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 16 червня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Мотивувальну частину рішення Тячівського районного суду від 04 вересня 2019 року змінено в частині правового обґрунтування. Резолютивну частину рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 04 вересня 2019 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що у державний акт про право приватної власності на землю серії ІІІ-ЗК № 014587 від 27 травня 1998 року виданий на ім`я ОСОБА_2 на підставі протоколу (рішення) сесії Тячівської міської ради народних депутатів, вносилися не застережені підписами відповідальних посадових осіб зміни. В результаті цих змін ОСОБА_2 отримав право на приватизацію іншої земельної ділянки ніж та, що вказана у рішеннях від 1994 та 1996 років, а саме по АДРЕСА_6, первинний номер 34 .
Змінюючи рішення суду в частині правового обґрунтування апеляційний суд виходив з того, що посилання на висновок експерта Закарпатського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 03 травня 2018 року, який знаходиться у матеріалах кримінального провадження, є помилковим, оскільки вказаний висновок не може бути використаний як доказ у цивільній справі. Отже, мотивувальна частина рішення місцевого суду не повинна містити відповідне посилання.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2020 року ОСОБА_2 та його адвокат Ракущинець А. А. подали касаційну скаргу на рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 04 вересня 2019 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 16 червня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просили скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій під час розгляду справи не було враховано правові висновки Верховного Суду, висловлені у постановах від 16 жовтня 2019 року у справі № 460/762/16-ц, від 04 грудня 2019 року № 460/2938/14-ц, від 11 жовтня 2019 року у справі № 348/2045/16-ц, від 11 грудня 2019 року у справі № 466/6799/13.
Оскаржувані судові рішення покладають на відповідача надмірний тягар у справі, який не вчиняв жодних неправомірних дій і мав у власності земельну ділянку протягом 22 років.
Отримання державного акта на землю відповідачем передували рішенню ради, зміни адрес, виготовлення технічної документації, які відбувалися у період з 1994 року до 1998 року. Відсутність частини документів за вказаний період не може вважатися його виною та підставою для позбавлення його права на земельну ділянку, тим більше за позовом особи, яка такі права на землю не набула.
Позивачем у справі виступала особа, яка не реалізувала свої земельні права (не отримала державний акт на земельну ділянку), у той же час, заявила позов до особи, яка свої земельні права реалізувала шляхом отримання державного акта на земельну ділянку, тобто позивачем у цій справі є особа, яка не могла довести порушення своїх прав, оскільки таких прав не набула, а лише у 2016 році почала виготовляти технічну документацію.
Рішення Тячівської міської ради від 20 квітня 1994 року не мало наслідком набуття права власності на землю, оскільки таке рішення було тільки підставою для укладення нотаріального договору, про що прямо зазначено в самому рішенні.
Не уклавши договір та не здійснивши інші відповідні дії, позивач у справі не реалізувала надане їй радою право та не набула права власності на земельну ділянку.
Висновки суду першої інстанції є суперечливими, оскільки в одній частині рішення суд приходить до висновку, що рішення ради не існує, а в іншій частині - про існування зазначеного рішення, проте вказує, що воно не відповідає вимогам Закону, а тому підлягає скасуванню.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У вересні 2020 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу, в якому просила залишити її без задоволення, посилаючись на те, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що відповідач оформив право приватної власності на земельну ділянку, яка належить їй по праву. На земельну ділянку, на яку він має право за адресою: АДРЕСА_6, відповідач своє право до цього часу не реалізував.
Оспорюваний державний акт виданий на підставі рішення від 18 грудня 1998 року якого міська рада не приймала.
Позивачем правильно обрано спосіб захисту своїх прав та інтересів.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням сесії Тячівської міської ради народних депутатів від 20 квітня 1994 року ОСОБА_1 надано у власність земельну ділянку розміром 0,07 га із цільовим призначенням - для будівництва індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_2 .
ОСОБА_3 та ОСОБА_2 виділено земельну ділянку по АДРЕСА_5 .
Рішенням 8-ї сесії 22-го скликання Тячівської міської ради від 26 квітня 1996 року внесено зміни у рішення від 20 квітня 1994 року у зв`язку з необхідністю перейменування вулиць у новому мікрорайоні та потреби в упорядкуванні нумерації наділів. Згідно з цим рішенням земельна ділянка АДРЕСА_2 отримала АДРЕСА_1 , а земельна ділянка виділена ОСОБА_3 та ОСОБА_2 по АДРЕСА_5 отримала № 30 по тій же вулиці.
18 грудня 1997 року Тячівська міськрада прийняла рішення про виділення земельних ділянок під будівництво індивідуальних житлових будинків громадянам міста Тячів. У списку доданому до протоколу сесії вказано прізвище ОСОБА_2, і зазначено, що йому передається земельна ділянка площею 0,07 га по АДРЕСА_1 .
Також, у рішенні від 1994 року, так і у рішенні від 1996 року було вказано, що земельна ділянка виділяється ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Відсутність прізвища ОСОБА_3 у рішенні від 1997 року непрямо свідчить про те, що мало місце зміна первинних даних відносно осіб включених у список та адрес виділених їм земельних ділянок, оскільки два прізвища було важко вписати в один рядок. Доказів того, що ОСОБА_3 відмовилася від земельної ділянки виділеної їй рішеннями від 1994 та 1996 років, або того що у неї було вилучено цю ділянку у відповідності до діючого законодавства представник відповідача суду не надав.
Із державного акта на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЗК № 014587 від 27 травня 1998 року судами встановлено, що ОСОБА_2 на підставі рішення 12-ої сесії 22-го скликання Тячівської міської ради народних депутатів від 18 грудня 1998 року передається у приватну власність земельна ділянка площею 0,07 га в межах згідно з планом. Земельна ділянка розташована на території Тячівської міської ради по АДРЕСА_1 .
Також судами встановлено, що рішення 12-ї сесії 22-го скликання Тячівської міської ради від 18 грудня 1997 року в частині передачі ОСОБА_2 у власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 є зміненим, а рішення 12-ї сесії 22-го скликання Тячівської міської ради від 18 грудня 1998 року не існує.
Місцевим судом також встановлено те, що згідно з висновком експерта, складеним Закарпатським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України 03 травня 2018 року за № 4/144 на виконання постанови слідчого відділу Тячівського відділу поліції ГУНП в Закарпатській області про призначення судової технічної експертизи від 26 березня 2018 року у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 грудня 2016 року за № 1201607016000018756, в рядку № 90 в колонці "Примітки" у додатку № 2 до рішення 12-ї сесії 22-го скликання Тячівської міської ради від 18 грудня 1997 року слово "Волошина ІІ" додруковане після друку слів " ОСОБА_2 . І. Франка, 76 0.07" та витягування аркуша із каретки друкарської машинки. В рядку № 90 в колонці "Примітки" у додатку № 2 до рішення 12-ї сесії 22-го скликання Тячівської міської ради від 18 грудня 1997 року вносилися зміни шляхом додруковування слова "Волошина, ІІ". В рядку № 90 в колонці "Примітки" у додатку № 2 до рішення 12-ї сесії 22-го скликання Тячівської міської ради від 18 грудня 1997 року слово "Волошина, ІІ" додруковане після друку слів " ОСОБА_2 . І. Франка, 76 0.07 0.07 0.07" та витягування аркуша із каретки друкарської машинки. В рядку № 90 в колонці "Примітки" у додатку № 2 до рішення 12-ї сесії 22-го скликання Тячівської міської ради від 18 грудня 1997 року зміст первинного тексту - " ОСОБА_2 І. Франка, 76 0.07 0.07 0.07". В рядку № 90 в колонці "Примітки" у додатку № 2 до рішення 12-ї сесії 22-го скликання Тячівської міської ради від 18 грудня 1997 року слово "Волошина, ІІ" виконане на іншій друкарській машинці ніж слова " ОСОБА_2 . І. Франка, 76 0.07 0.07 0.07". Друкований текст на рішенні 12-ї сесії 22-го скликання Тячівської міської ради від 18 грудня 1997 року з додатком № 2 виконаний механічною друкарською машинкою з барвниковою стрічкою на текстильній основі.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 11 серпня 2020 року відкрито провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Тячівського районного суду Закарпатської області.
21 серпня 2020 року справа № 307/3501/16 надійшла до Верховного Суду.
Відповідно до підпунктів 2.3.25 та 2.3.49 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України, розділу 4.2 Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді, затверджених постановою Пленуму Верховного Суду від 14 грудня 2017 року № 8 та рішень зборів суддів Касаційного цивільного суду від 03 грудня 2020 року № 10 "Про внесення змін до рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 20 травня 2019 року № 3", у справі призначено повторний автоматизований розподіл судових справ в частині зміни суддів, які не входять до складу постійної колегії суддів.
Доповідачем у цій справі відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Литвиненко І. В., у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Висоцької В. С., Петрова Є. В.