Постанова
Іменем України
03 березня 2021 року
м. Київ
справа № 335/2280/17
провадження № 61-22230св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),
Шиповича В. В.,
учасники справи:
заявник (боржник) - ОСОБА_1,
суб`єкт оскарження - приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Сколибога Олександра Сергійовича,
заінтересована особа (стягувач) - публічне акціонерне товариство
"ОТП Банк", правонаступником якого є акціонерне товариство "ОТП Банк",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 07 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Маловічко С. В., Гончар М. С., Кухаря С. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області
Сколибога О. С., заінтересована особа - публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" (далі - ПАТ "ОТП Банк"), про визнання неправомірними дій, скасування постанов та зобов`язання вчинити певні дії.
Скаргу обґрунтовано тим, що дії приватного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження № 58253348 з примусового виконання виконавчого листа № 332/2280/17, виданого 27 серпня 2018 року, та прийнятті в подальшому рішення у формі постанов, є неправомірними.
Посилався на те, що після ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження йому стало відомо, що 31 січня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Сколибогом О. С. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 58253348 з виконання виконавчого листа № 332/2280/17. Вказував, що фактично постанова про відкриття виконавчого провадження та інші постанови, а саме: про стягнення з боржника основної винагороди, про арешт майна боржника, про арешт коштів боржника, про розшук майна боржника, прийняті у межах ВП № 58253348 на виконання виконавчого листа № 332/2280/17, який згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень за вказаним номером судового рішення є ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 16 лютого 2018 року у справі № 332/2280/17 (провадження №1-кс/332/19/18) у кримінальному провадженні № 12016080030002878. Також вказував, що на момент відкриття виконавчого провадження 31 січня 2019 року строк пред`явлення виконавчого листа, указаний в ньому
до 10 листопада 2018 року, сплив, а описка в частині цього строку виправлена на 10 серпня 2021 року ухвалою Орджонікідзевського районного суду
м. Запоріжжя тільки 06 лютого 2019 року у справі № 335/2280/17, тобто вже після відкриття виконавчого провадження.
Зазначав, що в постанові про відкриття виконавчого провадження повна назва стягувача зазначена як акціонерне товариство "ОТП Банк", що не відповідає зазначеній у рішенні суду у справі № 335/2280/17 як
ПАТ "ОТП Банк", але в реєстрі відкритих даних ЄДР за вказаним в постанові ідентифікаційним кодом не значиться юридична особа з назвою публічне акціонерне товариство "ОТП Банк". Між тим, постанова про заміну стягувача відсутня, а тому приватний виконавець безпідставно самостійно змінив стягувача у виконавчому провадженні № 58253348. Постанова про відкриття виконавчого провадження не відправлена йому як боржнику рекомендованим листом, хоча приватний виконавець на час відкриття виконавчого провадження отримав інформацію стосовно його місцезнаходження, та виконавець не пересвідчився у отриманні боржником цієї постанови.
Постанова про арешт майна боржника винесена з порушенням, тобто без його опису, та таке накладення приватним виконавцем арешту на все майно боржника без його ідентифікації не відповідає вимогам Закону "Про виконавче провадження". Відповідно до наданої АК "КБ "Приватбанк" довідки, виконавцем накладено арешт на картковий рахунок
№ НОМЕР_1 , що підв`язаний до зарплатного проекту підприємства, без відповідної постанови, та в порушенням вимог вказаного закону накладено арешт на всю заробітну плату боржника. Під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження ним встановлено, що виконавець не пересвідчувався у відсутності у нього рухомого майна за місцем мешкання, а тому не було підстав для винесення постанови про оголошення в розшук майна боржника. Також наголошує на тому, що жодна з винесених у
ВП № 58253348 постанов не була відправлена йому як боржнику.
З урахуванням вказаних обставин ОСОБА_1 вважав, що дії приватного виконавця та прийняті ним постанови порушують його законні права та інтереси, тому просив визнати вчинені приватним виконавцем дії неправомірними та скасувати всі прийняті ним у виконавчому провадженні № 58253348 постанови, а також зобов`язати приватного виконавця виключити відомості про нього як боржника з Єдиного реєстру боржників.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 03 травня 2019 року у складі судді Макарова В. О. скаргу задоволено частково.
Визнано неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога О. С. щодо винесення при примусовому виконанні виконавчого листа № 332/2280/17, виданого 27 серпня 2018 року. Визнано неправомірною та скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога О. С. про відкриття виконавчого провадження № 58253348 від 31 січня 2019 року, прийняту на підставі виконавчого листа № 332/2280/17, виданого 27 серпня 2018 року. Визнано неправомірною та скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога О. С. про арешт майна боржника по виконавчому провадженню № 58253348 від 31 січня 2019 року, прийняту на підставі виконавчого листа № 332/2280/17, виданого 27 серпня 2018 року. Визнано неправомірною та скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога О. С. про арешт коштів боржника по виконавчому провадженню № 58253348
від 01 липня 2019 року, прийняту на підставі виконавчого листа
№ 332/2280/17, виданого 27 серпня 2018 року. Визнано неправомірною та скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога О. С. про розшук майна боржника від 05 березня 2019 року по виконавчому провадженню № 58253348, прийняту на підставі виконавчого листа № 332/2280/17, виданого 27 серпня 2018 року. У задоволенні інших вимог скарги ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки виконавчий лист № 332/2280/17 є таким, що не підлягає виконанню, а ухвала Заводського районного суду м. Запоріжжя від 15 серпня 2016 року не стосується боржника, і не відповідає вимогам статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", всі дії приватного виконавця, які вчинялися за цим виконавчим документом № 332/2280/17 є незаконними, а вимоги заявника щодо скасування постанов державного виконавця є обґрунтованими.
Жодної з оскаржуваних постанов ОСОБА_1 не отримував, зокрема, і постанову про відкриття виконавчого провадження, яка має направлятись боржнику рекомендованим відправленням, що не відповідає положенням Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкції з організації примусового виконання рішень (далі - Інструкція), затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, та порушує права боржника.
Згідно відкритих даних ЄДР ПАТ "ОТП Банк" відсутнє, а існує акціонерне товариство "ОТП Банк" (далі - АТ "ОТП Банк"). У матеріалах виконавчого провадження відсутні підтверджуючи документи про зміну повної назви стягувача, а також постанова приватного виконавця про зміну назви.Приватним виконавцем при відкритті виконавчого провадження не було взято до уваги наявного факту не відповідності виконавчого листа за відсутності строку пред`явлення рішення до виконання, невірної повної назви стягувача, що суперечить вимогам закону.
При відкритті виконавчого провадження № 58253348 приватний виконавець Сколибог О. С. припустився порушень процедур, визначених Законом України "Про виконавче провадження", а також Інструкції, що є підставою для визнання нечинними та скасування прийнятих ним рішень, оскільки такі порушення призвели до порушень щодо реалізації права власності заявника скарги, що закріплені у Конституції України та законі.
Відмовляючи у скарзі в частині визнання неправомірною та скасування постанови про стягнення з боржника основної винагороди, суд вказував, що це питання відповідно до положень статті 74 ЗУ "Про виконавче провадження" не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Запорізького апеляційного суду від 07 листопада 2019 року апеляційну скаргу АТ "ОТП Банк" задоволено частково. Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 03 травня 2019 року скасовано. У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога О. С. щодо прийняття постанов про відкриття виконавчого провадження від 31 січня 2019 року, про арешт майна боржника від 31 січня 2019 року, про арешт коштів боржника від 01 лютого 2019 року, про розшук майна боржника
від 05 березня 2019 року та покладення обов`язку щодо виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників відмовлено. У частині скарги ОСОБА_1 про визнання неправомірної та скасування постанови від 31 січня 2019 року про стягнення з боржника основної винагороди провадження у справі закрито. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що ще до дня відкриття судом провадження за скаргою ОСОБА_1 12 квітня
2019 року, приватним виконавцем усунуто описки у всіх прийнятих ним постановах шляхом винесення відповідної постанови щодо правильного номера виконавчого документа, яка боржником не оскаржена. А відтак, скасовувати постанову про відкриття виконавчого провадження та всі подальші постанови на підставах наявності помилки у номері справи не можна, що помилково зробив суд першої інстанції. До того ж, суд помилкового вважав, що за вказаним номером справи 332/2280/17 ідентифікувалась ухвала суду у кримінальному провадженні, оскільки решта змісту як виконавчого листа, так і оскаржуваних постанов приватного виконавця відповідали саме рішенню суду у цій цивільній справі, а не резолютивній частині ухвали суду у кримінальному провадженні.
Щодо строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, то у виконавчому листі про стягнення з ОСОБА_1 суми основного боргу він був зазначений вірно, що також встановлено дослідженням матеріалів виконавчого провадження. Помилка ж була допущена у виконавчому листі про стягнення судового збору, який до виконання не пред`являвся, але й вона була виправлена ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 06 лютого 2019 року за заявою стягувача. Тому не було пропущено строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання, оскільки він відраховується з дати набрання законної сили рішенням суду, яке набрало законної сили 09 серпня 2018 року, та може бути пред`явлено до виконання протягом 3 років.
Боржник у скарзі також посилався на не направлення йому постанови про відкриття виконавчого провадження та дійсно така постанова повинна направлятися рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Проте приватним виконавцем було дотримано вимог статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" та направлено постанову про відкриття виконавчого провадження на адресу, зазначену у виконавчому листі та у заяві про прийняття виконавчого листа на примусове виконання. Зазначена постанова повернулася до приватного виконавця із зазначенням про закінчення терміну зберігання, а не за підставами непроживання боржника за цією адресою.
В частині скарги ОСОБА_1 про визнання неправомірної та скасування постанови від 31 січня 2019 року про стягнення з боржника основної винагороди провадження у справі апеляційний суд дійшов висновку про закриття провадження у справі, керуючись при цьому правовими позиціями Великої Палати Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі
№ 127/9870/16-ц та від 20 вересня 2018 року у справі № 821/872/17 відповідно до яких спір з приводу оскарження постанови приватного виконавця про стягнення винагороди, прийнятої під час дії Закону
№ 1404-VІІІ, підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, було видано виконавчий документ, що знаходився на примусовому виконанні у державного виконавця.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 20 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її з суду першої інстанції.
У листопаді 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 04 лютого 2021 року справу за скаргою
ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога О. С., стягувач - ПАТ "ОТП Банк", про визнання неправомірними дій, скасування постанов, зобов`язання вчинити певні дії призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції зроблено помилковий висновок про наявність у матеріалах виконавчого провадження постанови приватного виконавця від 04 лютого 2019 року про виправлення описки у процесуальному документі, що призвело до неправомірних висновків, покладених в основу оскаржуваного рішення.
Зазначає, що постанова про відкриття виконавчого провадження, та інші постанови у рамках виконавчого провадження № 58253348 і дії приватного виконавця прийняті та вчинені на підставі ухвали Заводського районного суду м. Запоріжжя від 16 лютого 2018 року № 332/2280/17 у кримінальному провадженні № 12016080030002878, що є порушенням вимог частини першої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження".
Також у постанові про відкриття виконавчого провадження, як і в інших постановах, назва стягувача зазначена: АТ "ОТП Банк" (правонаступник
ПАТ "ОТП Банк"), тоді як в ухвалі Заводського районного суду м. Запоріжжя № 332/2280/17 такий стягувач не зазначений. Таким чином, на момент розгляду справи судом апеляційної інстанції не встановлено наявність постанови приватного виконавця про зміну назви стягувача, не звернено уваги, коли змінено назву стягувача, та не з`ясовано питання, чому у виконавчому документі вказана не дійсна назва стягувача.
Відзив на касаційну скаргу до суду не надійшов
Фактичні обставини справи, встановлені судами
РРішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 10 липня 2018 року задоволено позов ПАТ "ОТП Банк", на користь якого з
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 стягнуто в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором від 25 травня 2006 року
№ ML-201/192/2006 станом на 17 січня 2017 року у розмірі 26 834,56 доларів США та судові витрати у сумі 11 158,41 грн.
Виконавчий лист на виконання рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 10 липня 2018 року судом першої інстанції було виписано правильно щодо всіх його реквізитів, зокрема, номера справи, строку його пред`явлення до виконання, найменування стягувача.
27 серпня 2018 року на виконання вказаного рішення судом був виданий виконавчий лист № 335/2280/17, на підставі якого 31 січня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області
Сколибогом О. С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 58253348.
31 січня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Сколибогом О. С. винесено у виконавчому провадженні № 58253348 постанови про арешт майна боржника та про стягнення з боржника основної винагороди.
01 лютого 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Сколибогом О. С. винесено постанову про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № 58253348.
05 березня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Сколибогом О. С. винесено постанову про розшук майна боржника у виконавчому провадженні № 58253348.
Приватний виконавець Сколибог О. С., виявивши неправильне зазначення номера справи, прийняв постанову від 04 лютого 2019 року про виправлення описки у процесуальному документі, у якій зазначив, що при внесенні даних до автоматизованої системи виконавчих проваджень була допущена технічна помилка в номері виконавчого документа, а саме: було вказано номер 332/2280/17 замість правильного номера 335/2280/17, тому ним були внесені виправлення у всі прийняті ним постанови у цьому виконавчому провадженні відносно боржника ОСОБА_1 (а. с. 5, т. 3).