Постанова
Іменем України
03 березня 2021 року
м. Київ
справа № 314/3658/15-ц
провадження № 61-9706св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М. (суддя-доповідач),
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Мартєва С. Ю., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 16 жовтня 2018 року у складі судді Беспалько Т. Д., та постанову Запорізького апеляційного суду від 20 березня 2019 року у складі колегії суддів: Гончар М. С., Кочеткової І. В., Маловічко С. В.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2015 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк"), правонаступником якого є Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк"), звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 17 червня 2008 року між ОСОБА_2 та Закритим акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк" (далі - ЗАТ КБ "ПриватБанк"), правонаступником якого є ПАТ КБ "ПриватБанк", правонаступником якого є АТ КБ "ПриватБанк", укладено кредитний договір, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 27 800 доларів США із сплатою 1,25 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення до 17 червня 2018 року.
Пунктом 8.3 кредитного договору визначено, що забезпеченням виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором є іпотека квартири АДРЕСА_1 .
Крім того, у рахунок належного виконання позичальником взятих на себе зобов`язань за кредитним договором 17 червня 2008 року між АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_3 укладено договір поруки.
Позивач зазначає, що позичальник належним чином не виконала свої зобов`язання за кредитним договором, тому станом на 13 липня 2015 року виникла заборгованість перед кредитором у розмірі 128 955,55 доларів США, що за курсом Національного банку України (далі - НБУ) на вказану дату складає 2 825 416,04 грн.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.
На підставі викладеного та, з урахування уточнених позовних вимог, АТ КБ "ПриватБанк" просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 128 955,55 доларів США, що за курсом НБУ на 13 липня 2015 року становить 2 825 416,04 грн, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту - 25 697,93 доларів США, заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом - 20 661,66 долар США, заборгованості по сплаті комісії - 5 580,64 доларів США, пеня - 79 863,71 долари США, а також штраф: фіксована частина - 11,41 доларів США, процентна складова - 6 140,20 доларів США.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Заочним рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 17 грудня 2015 рокупозов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованість у розмірі 128 955,55 доларів США, що за курсом НБУ станом на 13 липня 2015 року складає 2 825 416,04 грн.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
УхвалоюВільнянського районного суду Запорізької області від 21 березня 2016 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення задоволено, скасовано заочне рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 17 грудня 2015 року.
Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 16 жовтня 2018 року позовні вимоги АТ КБ "ПриватБанк" задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 128 955,55 доларів США, що за курсом НБУ станом на 13 липня 2015 року складає 2 825 416,04 грн.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позичальник у добровільному порядку взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконує, платежі по погашенню кредиту не здійснює, тому виникла заборгованість, яка підлягає стягненню з відповідача, розмір якої підтверджено наданим позивачем розрахунком та не спростовано відповідачем.
При цьому, суд, крім основної суми боргу, стягнув нараховані ОСОБА_1 проценти за користування кредитними коштами, виходячи з розрахунку заборгованості станом на 13 липня 2015 року, а також пеню за весь час прострочення та штраф.
Крім того, суд зазначив, що відсутні підстави для застосування позовної давності, про сплив якої заявлено ОСОБА_1, у зв`язку з недоведеністю.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 20 березня 2019 року рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 16 жовтня 2018 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позовні вимоги АТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором станом на 13 липня 2015 року у розмірі 38 270,79 доларів США, яка складається із: заборгованості за кредитом - 25 245,39 доларів США станом до 14 вересня 2011 року, заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом - 10 289, 87 доларів США станом до 14 вересня 2011 року, заборгованості зі сплати комісії за користування кредитом - 2 735,53 доларів США станом до 14 вересня 2011 року.
В решті позовних вимог АТ КБ "ПриватБанк" відмовлено.
Апеляційний суд виходив з того, що звернувшись у вересні 2011 року до суду з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, банк змінив порядок, умови та строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що строк виконання договору в повному обсязі настав.
У разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти, комісію, пеню та штраф за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Отже, вимоги АТ КБ "ПриватБанк" про стягнення заборгованості за кредитним договором, нарахованої після 14 вересня 2011 року, необґрунтовані.
Позовні вимоги у цій справі до ОСОБА_1 у порядку статті 625 ЦК України АТ КБ "ПриватБанк" не заявляв.
Проте, стягненню підлягає заборгованість за кредитним договором, зокрема тіло кредиту, проценти за користування кредитом, комісія, станом до 14 вересня 2011 року.
Оскільки умовами кредитного договору за згодою сторін позовну давність збільшено до п`яти років, рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 05 березня 2018 року, залишене без змін постановою Апеляційного суду Запорізької області від 12 липня 2018 року, у справі № 314/3228/17 за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ "ПриватБанк" про захист прав споживачів, визнання недійсним кредитного договору, не перериває перебіг позовної давності, тому позивач звернувся до суду у строк, у межах якого він може звернутися до суду з вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заява ОСОБА_1 про застосування до спірних правовідносин позовної давності не підлягає задоволенню у зв`язку з тим, що позовна давність не спливла.
Короткий зміст вимог та доводів особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити АТ КБ "ПриватБанк" у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що вперше банк звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки 24 липня 2009 року.
Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 04 серпня 2009 року було відкрито провадження у справі № 2-1102/09 (2-0805-17/2011), але позовні вимоги в подальшому були залишені без розгляду.
Строк виконання кредитного договору в повному обсязі настав саме тоді, коли банк звернувся вперше до суду із таким позовом, а не з 14 вересня 2011 року, як помилково встановив суд апеляційної інстанції, коли банк вдруге звернувся до суду.
Про вказані обставини ОСОБА_1 зазначала в суді першої інстанції та в апеляційній скарзі, однак суди на них не звернули увагу.
Судами помилково не застосовано позовну давність до позовних вимог банку, оскільки строк, у межах якого АТ КБ "ПриватБанк" може звернутися до суду із вимогами про стягнення тіла кредиту та процентів, сплив 24 липня 2014 року, а позивач звернувся до суду після спливу позовної давності, про застосування якої ОСОБА_1 звернулася з заявою до суду першої інстанції.
Доводи інших учасників справи
У серпні 2019 року АТ КБ "ПриватБанк" подало відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що судове рішення суду апеляційної інстанції є законним і обґрунтованим, висновок суду відповідає встановленим обставинам справи, тому підстави для його скасування відсутні.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 червня 2019 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 16 жовтня 2018 року та постанови Запорізького апеляційного суду від 20 березня 2019 року, відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її з Вільнянського районного суду Запорізької області.
У липні 2019 року справу передано до Верховного Суду.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23 лютого 2021 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 17 червня 2008 року між ОСОБА_1 та
ЗАТ КБ "ПриватБанк", яке є правонаступником ПАТ КБ "ПриватБанк", правонаступником якого є АТ КБ "ПриватБанк", укладено кредитний договір, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит в іноземній валюті у розмірі 27 800 доларів США на наступні цілі: на споживчі цілі у розмірі 25 000 доларів США, на сплату винагороди за надання фінансового інструменту у момент надання кредиту - 720 доларів США, страхування майна - 160 доларів США, особисте страхування - 120 доларів США, на сплату страхових платежів - 2 800 доларів США, зі сплатою 1,25 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 3 % від суми наданого кредиту у момент надання кредиту, винагороди за резервування ресурсів у розмірі 4,08 % річних від суми зарезервованих ресурсів, винагороди за проведення додаткового моніторингу, з кінцевим терміном повернення до 17 червня 2018 року.
Згідно з пунктом 8.3 кредитного договору забезпечення виконання позичальником зобов`язань за даним договором виступає іпотека квартири АДРЕСА_1 .
З метою забезпечення виконання кредитних зобов`язань між АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_3 17 червня 2008 року укладено договір поруки.
Відповідно до квитанції про видачу готівки від 17 червня 2008 року № 015
ОСОБА_1 видано грошові кошти у розмірі 24 000 доларів США, що в еквіваленті становило 116 503,20 грн.
Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 12 березня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 02 жовтня 2012 року, позовні вимоги АТ КБ "ПриватБанк" задоволено.
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № ZPVLGA0000001002 від 17 червня 2008 року, укладеним між АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1, у розмірі 53 655,89 доларів США звернуто стягнення на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 75,90 кв.м, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки АТ КБ "ПриватБанк" з укладенням договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням АТ КБ "ПриватБанк" всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.
Визначено початкову ціну продажу предмета іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 75,90 кв.м, на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність після набрання рішенням законної сили.
Виселено ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 з квартири АДРЕСА_1, загальною площею 75,90 кв.м, зі зняттям з реєстраційного обліку у Відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Вільнянського РВ ГУМВС України в Запорізькій області.
Рішення суду не виконано у зв`язку з відсутністю у банку правовстановлюючих документів на предмет іпотеки, що унеможливлює його реалізацію.
Позичальник належним чином не виконала свої зобов`язання за кредитним договором та ухиляється від виконання судового рішення, тому, відповідно до наданого банком розрахунку, станом на 13 липня 2015 року утворилася заборгованість у розмірі 128 955,55 доларів США, яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 25 697,93 доларів США, заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом - 20 661,66 долар США, заборгованості по сплаті комісії - 5 580,64 доларів США, пеня - 79 863,71 доларів США, а також штраф: фіксована частина - 11,41 доларів США, процентна складова - 6 140,20 доларів США.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.
04 травня 2016 року АТ КБ "ПриватБанк" уточнило позовні вимоги та просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 128 955,55 доларів США станом на 13 липня 2015 року (а. с. 123-124, т. 1).
Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 05 березня 2018 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Запорізької області від 12 липня 2018 року, у справі № 314/3228/17 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАТ КБ "ПриватБанк" про захист прав споживачів, визнання недійсним кредитного договору.
ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи.
ОСОБА_1 заявила в суді першої інстанції про застосування позовної давності до вимог АТ КБ "ПриватБанк" про стягнення заборгованості за кредитним договором (а. с. 138-140, т. 2).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції, що діяла до набрання чинності Законом № 460-IX) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.