Постанова
Іменем України
(додаткова)
03 березня 2021 року
м. Київ
справа № 638/4764/16-ц
провадження № 61-11421св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
судді: Бурлакова С. Ю., Жданової В. С., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (правонаступником якої є ОСОБА_2 ),
відповідач - ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяву правонаступника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, подану його представником - адвокатом Лискою Павлом Олександровичем, про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання договору дарування недійсним, повернення сторін у первісний стан та скасування реєстрації права власності,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2016 року ОСОБА_4, правонаступником якої є ОСОБА_2, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання договору дарування недійсним.
Посилаючись на те, що вона не мала наміру дарувати квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_3 та помилялася щодо обставин, які мають істотне значення, ОСОБА_4 просила визнати недійсним договір дарування вказаного житла та повернути сторони у первісний стан, скасувати реєстрацію права власності на житло.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 01 листопада 2017 року позов задоволено частково. Договір дарування квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ємець І. О. за реєстровим номером № 1732, визнано недійсним. У задоволенні решти вимог відмовлено. Вирішено питання про судовий збір.
Постановою Апеляційного суду Харківської області від 20 грудня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено. Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 10 листопада 2017 року скасовано та ухвалено нову постанову про відмову в позові.
Постановою Верховного Суду від 13 травня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_5, правонаступником якої є ОСОБА_2, задоволено. Постанову Апеляційного суду Харківської області від 20 грудня 2017 року скасовано та залишено в силі рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 01 листопада 2017 року.
У листопаді 2020 року правонаступник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 через адвоката Лиску П. О. подав до Верховного Суду заяву про ухвалення додаткового судового рішення, в якій просить вирішити питання про стягнення на його користь судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.
Заява про ухвалення додаткового судового рішення у справі підлягає задоволенню.
Згідно з пунктом 3 частиною першою статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 270 ЦПК України).
Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.