Постанова
Іменем України
22 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 644/7240/17
провадження № 61-20192св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Погрібного С. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1, правонаступниками якого є ОСОБА_2, ОСОБА_3,
відповідачі: ОСОБА_4, ОСОБА_5,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Харківського апеляційного суду від 18 серпня 2020 року у складі суддів: Маміної О. В., Кругової С. С., Пилипчук Н. П.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст рішень судів
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, у якому просив: визнати недійсним свідоцтво про право власності від 07 вересня 2016 року, яке було видане приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Чуєвою О. Д. та зареєстроване в реєстрі за № 3332; визнати за ним право власності на 91/100 частини житлового будинку літ. "А-1", загальною площею 411,9 кв. м, з прибудовами, житловий будинок літ. "К-2" з прибудовами, що розташовані на АДРЕСА_1 ; витребувати з незаконного володіння ОСОБА_4 у власність ОСОБА_1 91/100 частини житлового будинку літ. "А-1", загальною площею 411,9 кв. м, з прибудовами, житловий будинок літ. "К-2" з прибудовами, що розташовані на АДРЕСА_1 ; визнати недійсним свідоцтво про право власності від 07 вересня 2016 року, видане приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Чуєвою О. Д. та зареєстроване в реєстрі за № 3336; визнати недійним договір купівлі-продажу житлового будинку, укладений 30 березня 2017 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, посвідчений приватним нотаріусом Харіквського міського нотаріального округу Чудовською М. С. та зареєстрований у реєстрі за № 653; визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1, загальною площею 32,6 кв. м; витребувати з незаконного володіння ОСОБА_5 у власність ОСОБА_1 житловий будинок АДРЕСА_1, загальною площею 32,6 кв. м.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 01 серпня 2019 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання позивач, повторно не з`явився у судове засідання без поважних причин.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 08 жовтня 2019 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 28 вересня 2020 року, зупинено провадження у цій справі до залучення правонаступника ОСОБА_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 23 липня 2020 року поновлено провадження у справі. Залучено до участі у справі на стадії апеляційного провадження правонаступників ОСОБА_1 : ОСОБА_2, ОСОБА_3 .
Постановою Харківського апеляційного суду від 18 серпня 2020 року ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 01 серпня 2019 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що у порушення вимог статті 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) судова повістка-повідомлення не була вручена позивачу завчасно, тому відсутні підстави для залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача без поважних причин.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників
У вересні 2020 року ОСОБА_4 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову апеляційного суду скасувати, провадження у справі закрити.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом не враховано, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва, оскільки право ОСОБА_1 на витребування майна з чужого незаконного володіння не може перейти до його спадкоємців, оскільки воно нерозривно зв`язане з його особою. Крім того, згідно з інформацією приватного нотаріуса свідоцтва про право на спадщину спадкоємці ОСОБА_1 не отримували, тому провадження у цій справі підлягає закриттю на підставі частини сьомої статті 255 ЦПК України.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою та підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Встановлено, що з листопада 2017 року у провадженні Орджонікідзевського районного суду м. Харкова знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Розгляд справи неодноразово відкладався з різних причин, у томі числі у зв`язку з неявкою в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі.
Про розгляд справи, призначений на 10:00 год. 23 липня 2019 року ОСОБА_1 був належним чином повідомлений.
Водночас розгляд справи, призначеної на 23 липня 2019 року, був відкладений на 14:00 год. 01 серпня 2019 року за клопотанням представника ОСОБА_1, яке мотивоване хворобою позивача.
Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення, судову повістку про розгляд справи на 01 серпня 2019 року ОСОБА_1 отримав 30 липня 2019 року, тобто за два дні до судового засідання.
Відповідно до виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 4579 ОСОБА_1 з 24 липня 2019 року до 05 серпня 2019 року знаходився на стаціонарному лікуванні й відповідно не мав достатньо часу для підготовки до участі у справі. Крім того, він був позбавлений можливості укласти угоду з адвокатом на представництво його інтересів у суді, оскільки представник позивача - ОСОБА_6 з 29 липня 2019 року перебував у відпустці.
Відомостей про повідомлення адвоката позивача про розгляд справи 01 серпня 2019 року матеріали справи не містять.
Згідно зі статтею 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, окрім іншого: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Відповідно до частин першої, п`ятої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.