ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 березня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/14758/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І.М. (головуючий), Колос І.Б., Малашенкової Т.М.,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи
матеріали касаційної скарги READY FOR SKY LLP
на ухвалу господарського суду міста Києва від 05.10.2020 та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2020,
за позовом READY FOR SKY LLP;
общества с ограниченной ответственностью "Технопоиск"
до: товариства з обмеженою відповідальністю "Редмонд-Україна";
ОСОБА_1 ;
товариства з обмеженою відповідальністю "Річ Маркет";
Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України
про визнання незаконним і скасування рішення, визнання знаку для товарів та послуг добре відомим та зобов`язання вчинити дії,,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Стислий зміст позовних вимог та судових рішень
1.1. READY FOR SKY LLP (далі - позивач 1) та общество с ограниченой ответственностью "Технопоиск" (далі - ООО "Технопоиск", позивач 2) звернулись до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Редмонд-Україна" (далі - ТОВ "Редмонд-Україна", відповідач 1), ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, відповідач 2), товариства з обмеженою відповідальністю "Річ Маркет" (далі - ТОВ "Річ Маркет") та Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (далі - Міністерство, відповідач 3) про визнання незаконним і скасування рішення, визнання знаку для товарів та послуг добре відомим та зобов`язання вчинити дії.
1.2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2020 (суддя - Картавцева Ю.В.) у справі №910/14858/20 позовну заяву READY FOR SKY LLP, ООО "Технопоиск" та додані до неї документи повернуто позивачу на підставі пункту 2 частини п`ятої статті 174 Господарського процесуального кодексу України (далі- ГПК України), оскільки у позовній заяві об`єднано декілька позовних вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, а саме: цивільного та господарського.
1.3. Ухвалу суду мотивовано тим, що відповідач 2 є фізичною особою, позовна вимога про визнання незаконним і скасування рішення Апеляційної палати Державної служби інтелектуальної власності України від 28.02.2017 про визнання знака REDMOND добре відомим в Україні відносно ТОВ "Редмонд-Україна" та ОСОБА_1 підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.
1.4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2020 (колегія суддів: Отрюх Б.В.- головуючий, Грек Б.М., Остапенко О.М.) ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.10.2020 у справі №910/14758/20 скасовано. Прийнято нове рішення, викладено резолютивну частину ухвали у новій редакції - "у відкритті провадження у справі за позовом ООО "ТЕХНОПОИСК" до ТОВ "Редмонд-Україна", ОСОБА_1 , ТОВ "Річ Маркет", Міністерства про визнання незаконним і скасування рішення, визнання знаку для товарів та послуг добре відомим та зобов`язання вчинити дії - відмовити". Матеріали справи №910/14758/20 повернуто до Господарського суду міста Києва.
1.5. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що оскільки відповідач 2 є фізичною особою, то даний спір не відповідає ознакам спору на який поширюється юрисдикція господарського суду. У зв`язку з чим, у відповідності до пункту 1 частини першої статті 175 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовив у відкритті провадження у справі.
2. Стислий виклад вимог касаційної скарги
2.1. Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2020 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2020, READY FOR SKY LLP подало касаційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а справу № 910/14758/20 передати на розгляд до Господарського суду міста Києва.
3. Аргументи учасників справи
3.1. Аргументи касаційної скарги
3.1.1. READY FOR SKY LLP зазначає, що судами попередніх інстанцій неповно з`ясовано особливості предмета спору та характеру спірних правовідносин. Зокрема, судами попередніх інстанцій не з`ясовано обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, а саме: не витребувано доказів про які клопотав позивач 1, що фізична особа ОСОБА_1, до якої також заявлено позов, є засновником суб`єкта господарювання, що свідчить про корпоративний характер відносин, а отже, спір підлягає вирішенню у господарському суді.
3.1.2. На думку позивача 1, суд першої інстанції порушив норми статті 15 ГПК України щодо з`ясування особливостей предмета спору та характеру спірних правовідносин. Також позивач 1 вказує на порушення судом першої інстанції положень статей 4, 5, 7, 27, 44, 162 та 176 ГПК України щодо встановлення обставин можливості/неможливості участі фізичних осіб у господарському судочинстві.
3.1.3. Також позивач 1 у касаційній скарзі вказує на порушення судом апеляційної інстанції в порушення статті 15 ГПК України вдавшись до аналізу лише суб`єктного складу сторін не з`ясував особливостей предмета спору і характеру спірних правовідносин та проігнорував клопотання позивача про витребування доказів. Також на думку позивача 1 суд апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови вийшов за межі, встановлених статтею 275 ГПК України повноважень та самостійно застосував до позовної заяви положення пункту 1 частини першої статті 175 ГПК України. Хоча, на думку позивача 1, повноваженнями щодо застосування вказаної статті ГПК України наділений лише суд першої інстанції.
3.1.4. Аргументи, зазначені у відзиві на касаційну скаргу
Відзиви на касаційну скаргу не надходили.
4. Стислий виклад обставин справи, встановлених попередніми судовими інстанціями
4.1. Предметом спору у даній справі є вимога про визнання незаконним і скасування рішення Апеляційної палати Державної служби інтелектуальної власності України від 28.02.2017 про визнання знака REDMOND добре відомим в Україні відносно ТОВ "Редмонд-Україна" та ОСОБА_1 ; визнання торгівельної марки REDMOND добре відомою в Україні щодо ООО "Технопоиск" станом на 31.12.2015 щодо товарів 07, 08, 09, 11 класу МКТП та зобов`язання вчинити дії.
4.5. Судами встановлено, що відповідно до матеріалів позовної заяви, позивачі просять суд, зокрема: 1) визнати незаконним і скасувати рішення Апеляційної палати Державної служби інтелектуальної власності України від 28.02.2017 про визнання знака REDMOND добре відомим в Україні відносно ТОВ "Редмонд-Україна" та ОСОБА_1 ; 2) визнати торгівельну марку REDMOND добре відомою в Україні щодо ООО "Технопоиск" станом на 31.12.2015 щодо товарів 07, 08, 09, 11 класу МКТП; 3) зобов`язати Міністерство внести торговельну марку REDMON, визнану такою щодо ООО "Технопоиск" до переліку добре відомих в Україні тоговельних марок та опублікувати відомості про неї в офіційному електронному бюлетені Міністерства.
4.6. Предметом касаційного оскарження є ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви позивачу на підставі пункту 2 частини п`ятої статті 174 ГПК України та постанова суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 175 ГПК України.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
5. Оцінка аргументів учасників справи та висновків попередніх судових інстанцій
5.1. Верховний Суд, перевіряючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи зазначає таке.
5.2. Колегія суддів відзначає, що частиною першою Статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
5.3. Поняття "суд, встановлений законом" включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
5.4. Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ. При визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного суду від 30.06.2020 у справі № 235/445/18.
5.5. Статтею 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України), визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
5.6. ГПК України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах (стаття 1 ГПК України).
5.7. Відповідно до частини другої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
5.8. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
5.9. Предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів визначена статтею 20 ГПК України.
5.10. Так, частиною 1 статті 20 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов`язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності (пункт 7 ).
5.11. При цьому, у вирішенні питання про те, чи можна вважати правовідносини і відповідний спір господарськими, потрібно керуватися ознаками, наведеними у статті 3 Господарського кодексу України. Господарський спір належить до юрисдикції господарського суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, урегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського й цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
5.12. Так, відповідно до частини другої статті 20 ГПК України Вищий суд з питань інтелектуальної власності розглядає справи щодо прав інтелектуальної власності, зокрема: справи про визнання торговельної марки добре відомою (пункт 3).
5.13. Пунктом 16 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України визначено, що до початку роботи Вищого суду з питань інтелектуальної власності справи щодо прав інтелектуальної власності розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, судами відповідно до правил юрисдикції (підвідомчості, підсудності), які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
5.14. Разом з тим частина 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України передбачає, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
5.15. Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
5.16. Так, при визначенні юрисдикційності спору слід ураховувати, що критеріями розмежування між цивільною та іншими юрисдикціями є, по-перше, суб`єктивний склад сторін, однією з яких у спорі є здебільшого фізична особа; по-друге, характер спору про право (справи за позовами, що виникають з будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами інших видів судочинства).
5.17. Тобто критеріями розмежування між справами цивільного та господарського судочинства є одночасно суб`єктний склад учасників справи та характер спірних правовідносин (наведену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі N 688/2940/16-ц).
5.18. Як свідчать матеріали справи, позивачами у даній справі заявлено три позовні вимоги: 1) визнання незаконним і скасування рішення Апеляційної палати Державної служби інтелектуальної власності України від 28.02.2017 про визнання знака REDMOND добре відомим в Україні відносно ТОВ "Редмонд-Україна" та ОСОБА_1 ; 2) визнання торгівельної марки REDMOND добре відомою в Україні щодо ООО "Технопоиск" станом на 31.12.2015 щодо товарів 07, 08, 09, 11 класу МКТП; 3) зобов`язання Міністерство внести торговельну марку REDMON, визнану такою щодо ООО "Технопоиск" до переліку добре відомих в Україні тоговельних марок та опублікувати відомості про неї в офіційному електронному бюлетені Міністерства.
5.19. В той же час, як свідчить аналіз положень частини першої статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
5.20. Отже, з урахуванням зазначених правових норм, реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду, особа наводить у позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес, спосіб його захисту та самостійно визначає учасників справи.
5.21. За статтею 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.
5.22. За змістом статті 45 ГПК України сторони - це суб`єкти матеріально-правових відносин, які виступають на захист своїх інтересів і на яких поширюється законна сила судового рішення. Позивачем є особа, яка має право вимоги (кредитор), а відповідачем - особа, яка повинна виконати зобов`язання (боржник). При цьому відповідач має бути такою юридичною чи фізичною особою, за рахунок якої, в принципі, можливо було б задовольнити позовні вимоги. З огляду на зміст наведених норм захисту в судовому порядку підлягають порушене право й охоронювані законом інтереси саме від відповідача.
5.23. Тобто, сторонами в судовому процесі - можуть бути фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу (наприклад, пункти 5, 10, 14 цієї статті).