1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



25 лютого 2021 року

м. Київ



Справа № 903/88/20



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

Банаська О. О. - головуючого, Васьковського О. В., Погребняка В. Я.



за участю представників:

скаржник ТОВ "Форест Волинь": Мартинюк О. І., Матвіїв В. М.



розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Волинь"



на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.11.2020

у складі колегії суддів: Демидюк О. О. (головуюча), Крейбух О. Г., Савченка Г. І.

та на рішення Господарського суду Волинської області від 31.08.2020

у складі колегії суддів: Костюк С. В. (головуюча), Кравчук А. М., Якушевої І. О.



у справі № 903/88/20 за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мартисанс - К"

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Волинь"

про повернення майна

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Волинь"

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мартисанс-К"

про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 25 від 30.05.2019

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст вимог і підстав первісного позову

1. У лютому 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Мартисанс - К" (далі також - ТОВ "Мартісанс - К") звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Волинь" (далі також - ТОВ "Форест Волинь"), в якому просило зобов`язати відповідача повернути майно відпущене по видаткових накладних № 40-50, 53 від 30.05.2019 та № 52 від 30.06.2019.

2. Вимоги обґрунтовано тим, що укладений 30.05.2019 між Спільним українсько-литовським підприємством "Дубліта" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ 25092055), яке згідно рішення загальних зборів учасників від 15.07.2019 № 5 змінило назву на ТОВ "Мартисанс-К" (код ЄДРПОУ 25092055), та ТОВ "Форест Волинь" договір купівлі-продажу № 25 припинив свою дію внаслідок реалізації продавцем права розірвати цей договір в односторонньому порядку, отже позивач просив зобов`язати покупця повернути передане за видатковими накладними майно, посилаючись на норми статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Короткий зміст вимог і підстав зустрічного позову

3. 25.02.2020 ТОВ "Форест-Волинь" подано зустрічний позов про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 30.05.2019 № 25, укладеного між Спільним українсько-литовським підприємством "Дубліта" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю та ТОВ "Форест Волинь" згідно зі статтями 203,    215 ЦК України.

4. Вимогу за зустрічним позовом обґрунтовано тим, що спірний договір укладено директором ТОВ "Форест Волинь" з перевищенням повноважень, оскільки єдиний учасник цього товариства ОСОБА_1 не уповноважувала директора товариства укладати оспорюваний договір, про що був обізнаний контрагент, адже договір містив посилання на статут ТОВ "Форест Волинь" у пунктах 6.5, 7.7 якого передбачено погодження вищим органом управління товариством правочинів на суму, що перевищує 50 відсотків вартості чистих активів товариства станом на кінець попереднього кварталу, а такі активи за відповідний період у ТОВ "Форест Волинь" були відсутні.

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

5. 30.05.2019 між Спільним українсько-литовським підприємством "Дубліта" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, яке згідно рішення загальних зборів учасників від 15.07.2019 № 5 змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю "Мартисанс-К", (Продавець) в особі директора Пшеничної Н. В., що діяла на підставі статуту та ТОВ "Форест Волинь" (Покупець) в особі директора ОСОБА_3, що діяла на підставі статуту було укладено договір купівлі-продажу № 25; за умовами договору (п.1.1) Продавець передає у власність Покупцеві, а Покупець приймає товар загальна кількість, часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), одиниця виміру яких визначено сторонами у специфікації, що є додатком № 1 до договору; п.1.2 визначено, що ціна за одиницю товару, який поставляється за цим договором, вказується у видаткових накладних Постачальника; згідно п. 1.3 кількість товару, що передається Постачальником за договором, визначається у видаткових накладних та специфікаціях.

6. Договір купівлі-продажу № 25, додаток № 1 до нього (специфікація), акти приймання-передачі майна від 30.05.2019 та 03.06.019 підписані директором Спільного українсько-литовського підприємства "Дубліта" ОСОБА_2 та директором ТОВ "Форест Волинь" ОСОБА_3 без будь-яких зауважень та скріплені печатками Продавця та Покупця.

7. Відповідно до п. 3.2 договору загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, становить суму усіх видаткових накладних відповідно до даного договору.

8. У пунктах 4.1, 4.2 договору купівлі-продажу сторони узгодили, що оплата здійснюється в розмірі повної вартості товару по факту поставки згідно видаткової накладної Постачальника шляхом готівкового розрахунку, протягом десяти банківських днів з дати підписання накладних, а у разі порушення термінів оплати за товар, визначений п.4.1 даного договору, Продавець має право розірвати цей договір в односторонньому порядку. У цьому разі цей договір є розірваним і вважається припиненим в повному обсязі без укладання будь-яких інших документів із дня порушення.

9. В п. 4.3 договору сторони передбачили, що у разі розірвання (припинення) договору з підстав, передбачених п.4.2 цього договору, Покупець зобов`язується повернути Продавцю товар, протягом 3-х календарних днів з моменту розірвання договору.

10. В специфікації до договору (додаток № 1) сторони узгодили номенклатуру товару, в т.ч. круглі лісоматеріали, одиниця виміру м3, кількість 101,524.

11. Згідно з актами приймання-передачі від 30.05.2019 та 03.06.2019 Продавець передав, а Покупець прийняв зазначене в них майно.

12. За видатковими накладними №№ 40-50, 53 від 30.05.2019, № 52 від 03.06.2019 Постачальник відпустив, а Покупець отримав круглі лісоматеріали в кількості та на суму зазначену в цих накладних. Ці накладні підписані Постачальником та Покупцем та скріплено їх печатками без будь-яких зауважень.

13. За видатковими накладними №№ 40-50, 53 від 30.05.2019, № 52 від 03.06.2019 вартість товару становить 1 192 174,68 грн.

14. 29.01.2020 Продавець направив Покупцю повідомлення на поштову адресу та 31.01.2020 на електронну адресу повідомлення вимогу про розірвання договору купівлі-продажу № 25 від 30.05.2019, в якій посилався на п. 4.3 договору та вимагав протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту отримання даного повідомлення повернути неоплачений товар загальною вартістю                                  1 192 174,68 грн.

15. В матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем за первісним позовом поставленого товару або повернення ним поставленого                                                        ТОВ "Мартисанс-К" товару за договором купівлі-продажу № 25 від 30.05.2019.

16. З преамбули договору купівлі-продажу № 25 від 30.05.2019 вбачається, що при його підписанні директор ТОВ "Форест Волинь" ОСОБА_3 діяла згідно статуту товариства.

17. Згідно з п. 7.7 статуту ТОВ "Форест Волинь" (в редакції на момент укладення спірного договору) директор має право приймати рішення про укладення, зміну чи розірвання будь-яких правочинів (договорів та інших угод), за винятком тих правочинів (договорів та інших угод), прийняття рішення про укладення, зміну чи розірвання яких відноситься до компетенції загальних зборів.

18. Пунктом 6.5 даного статуту передбачено, що до компетенції загальних зборів належить прийняття рішення про укладення, зміну чи розірвання будь-яких правочинів (договорів та інших угод): (а) рішення про надання згоди на вчинення правочину, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів товариства станом на кінець попереднього кварталу, приймаються виключно загальними зборами учасників.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції

19. Рішенням Господарського суду Волинської області від 31.08.2020 первісний позов ТОВ "Мартисанс-К" задоволено. Зобов`язано ТОВ "Форест Волинь" повернути ТОВ "Мартисанс-К" майно зазначене у видаткових накладних № 40-50, 53 від 30.05.2019 та № 52 від 03.06.2019. У задоволенні зустрічного позову відмовлено. Стягнуто з ТОВ "Форест Волинь" на користь ТОВ "Мартисанс-К" витрати по сплаті судового збору в сумі 17 882,62 грн.

20. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.11.2020 апеляційну скаргу ТОВ "Форест Волинь" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Волинської області від 31.08.2020 у справі                                  № 903/88/20 залишено без змін.

21. Мотивуючи це рішення суд виходив з того, що позивач реалізував узгоджене сторонами у п. 4.2 договору купівлі-продажу № 25 від 30.05.2019 право на односторонню відмову від цього договору, а відповідач, який отримав товар згідно з видатковими накладними № 40-50, 53 від 30.05.2019 та № 52 від 03.06.2019, не оплатив і не повернув отриманого у визначений сторонами строк, отже апеляційний суд застосувавши положення статей 610, 611, частини першої статті 692, частини третьої статті 651, статті 1212 ЦК України погодився з висновком суду першої інстанції, що вимога позивача за первісним позовом є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

22. Погодившись з висновком першої інстанції про відмову у задоволенні зустрічного позову, апеляційний суд застосував частину першу статті 11, статтю 241 ЦК України, частину першу статті 173, статтю 197 ГК України та відхилив доводи ТОВ "Форест Волинь" про перевищення повноважень представником цього товариства при укладенні спірного договору, вказавши на те, що у договорі № 25 від 30.05.2019 не зазначено загальної вартості товару (ціни договору), що підлягав поставці, та при розгляді первісного позову судом першої інстанції встановлено виконання договору зі сторони Продавця, а саме поставлено товар по видаткових накладних від 30.05.2019, 03.06.2019, які підписано Покупцем та скріплено його печаткою, тобто вчинено дії на схвалення спірного правочину.

Короткий зміст вимог касаційної

23. У касаційній скарзі ТОВ "Форест Волинь" просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.11.2020 та рішення Господарського суду Волинської області від 31.08.2020 у справі № 903/88/20; відмовити у задоволенні первісного позову про повернення майна та задовольнити зустрічний позов про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 25 від 30.05.2019.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.

24. ТОВ "Форест Волинь", з урахуванням наданих на виконання ухвали про залишення касаційної скарги без руху пояснень, стверджує про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права та в якості підстав касаційного оскарження зазначає пункти 1, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) посилаючись в контексті цих підстав на таке:

- оцінюючі спірні правовідносини і недобросовісні дії ТОВ "Мартисанс-К" при укладенні спірного договору суди не врахували висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 у справі № 927/976/17 за яким, якщо договір містить посилання на статут товариства, то це вказує, що контрагент був обізнаний з його положеннями, в.т.ч. обмеженнями повноважень директора;

- суди неправильно застосували статтю 241 ЦК України при оцінці обставин підписання директором ТОВ "Форест Волинь" видаткових накладних та не врахували висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 31.07.2019 у справі № 910/2030/18, від 14.08.2018 у справі № 910/15151/17 про те, що схвалення правочину повинно виходити від особи або органу, уповноваженої відповідно до закону;

- оцінюючи докази на підтвердження отримання відповідачем за первісним позовом спірного майна суди не врахували висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 15.10.2019 у справі № 914/1563/18 щодо належності і допустимості доказу - видаткових накладних та від 29.01.2020 у справі № 916/922/19 щодо дослідження доказів реальності господарських операцій;

- апеляційний суд порушив норми процесуального права, що унеможливило встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення спору, зокрема не дослідив і не надав правової оцінки доказам, які підтверджують факт викрадення печатки ТОВ "Форест Волинь";

- судом першої інстанції у складі судді Костюк С. В. вчинено дії, які викликали розумний сумнів у неупередженості суду, а саме проведено розгляд справи без належного повідомлення ТОВ "Форест Волинь" та відхилено письмові зауваження на протоколи судових засідань, до того ж ця суддя розглянула справу попри заявлений їй відвід.

25. Також, скаржник стверджує, що правильне застосування норм матеріального права до спірних правовідносин у цій справі має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, касант позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи та справа має виняткове значення для ТОВ "Форест Волинь".

Розгляд клопотань

26. У судовому засіданні 25.02.2021 судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу, якою відхилено клопотання ТОВ "Мартисанс-К" б/н від 23.02.2021 про відкладення розгляду справи на іншу дату, мотивоване неможливістю забезпечити явку представника в судове засідання, як безпідставне, позаяк юридична особа не позбавлена права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з § 2."Представники" Глави 4 "Учасники судового процесу" Розділу І "Загальні положення" ГПК України. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 13, 74, 80 ГПК України).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

27. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

28. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

29. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

30. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів попередніх інстанцій

31. 08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-XI "Про внесення змін до ГПК України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким, зокрема, змінено підстави касаційного оскарження судових рішень.

32. Цим Законом від 15.01.2020 № 460-XI законодавець звузив критерії допустимості, які дозволяють звернутися до Верховного Суду з касаційною скаргою, встановивши конкретні випадки, в яких рішення судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку.

33. До того ж, частиною першою статті 300 ГПК України у редакції Закону від 15.01.2020 № 460-XI визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

34. Відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;                  2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

35. Верховний Суд враховує, що судовими рішеннями у подібних правовідносинах є такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Аналогічний висновок викладено, зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 523/6003/14-ц, від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16, від 20.06.2018 у справі № 755/7957/16-ц, від 26.06.2018 у справі № 2/1712/783/2011, від 26.06.2018 у справі № 727/1256/16-ц, від 04.07.2018 у справі № 522/2732/16-ц, від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц.

36. Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

37. Отже, наявність передумов для реалізації скаржником права ініціювати касаційний перегляд судових рішень з підстав наведених у пунктах 1-3 частини другої статті 287 ГПК України перебуває в залежності від встановлення сукупності таких складових елементів (критеріїв) як подібність предмета спору (заявлених вимог), підстав позову (вимог), змісту позовних вимог, встановлених судами фактичних обставин та наявності однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин.

38. Визначальна відмінність предмета розгляду (предмета спору, підстав позову, змісту позовних вимог) у справі, що переглядається в касаційному порядку, та у постановах Верховного Суду, на які посилається касант обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, однаково як і не подібність правовідносин у таких справах за будь-яким іншим із зазначених вище критеріїв, не дає підстав для касаційного оскарження в розумінні пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України

39. За змістом касаційної скарги вбачається, що обґрунтовуючи посилання на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України ТОВ "Форест Волинь" стверджує, що суди не врахували висновків, викладених у постановах Верховного Суду:

- від 12.06.2020 у справі № 927/976/17 за яким, якщо договір містить посилання на статут товариства, то це вказує, що контрагент був обізнаний з його положеннями, в т.ч. обмеженнями повноважень директора;

- від 31.07.2019 у справі № 910/2030/18, від 14.08.2018 у справі № 910/15151/17 про те, що схвалення правочину повинно виходити від особи або органу, уповноваженої відповідно до закону;

- від 15.10.2019 у справі № 914/1563/18 щодо належності і допустимості доказу - видаткових накладних;

- від 29.01.2020 у справі № 916/922/19 про те, що судам у розгляді справи належить досліджувати, окрім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару.

40. Відтак, надаючи оцінку зазначеній ТОВ "Форест Волинь" підставі касаційного оскарження за пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України та її обґрунтуванню, суд касаційної інстанції враховує таке.

41. У даній справі (№ 903/88/20) предметом розгляду за первісним позовом є вимога продавця до покупця про повернення отриманого за договором купівлі-продажу майна після розірвання цього договору продавцем в односторонньому порядку, обґрунтована невиконанням відповідачем зобов`язання з повернення отриманого за цим договором, але не оплаченого, товару.

42. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про задоволення цієї вимоги виходячи з положень статей 610, 611, частини першої статті 692, частини третьої статті 651, статті 1212 ЦК України та вказавши, що позивач реалізував узгоджене сторонами у п. 4.2 договору купівлі-продажу № 25 від 30.05.2019 право на односторонню відмову від договору, а відповідач, який отримав товар за цим договором згідно з видатковими накладними № 40-50, 53 від 30.05.2019 та № 52 від 03.06.2019, не оплатив і не повернув отриманого у визначений сторонами строк.

43. За зустрічним позовом у цій справі (№ 903/88/20) предметом розгляду є вимога про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 30.05.2019 № 25, обґрунтована твердженням про перевищення повноважень представником покупця при укладенні спірного договору, з огляду на те, що єдиний учасник цього товариства не уповноважував директора товариства укладати оспорюваний договір, про що був обізнаний контрагент, адже договір містив посилання на статут ТОВ "Форест Волинь" у пунктах 6.5, 7.7 якого передбачено погодження вищим органом управління товариством правочинів на суму, що перевищує 50 відсотків вартості чистих активів товариства станом на кінець попереднього кварталу, а такі активи за відповідний період у ТОВ "Форест Волинь" були відсутні.

44. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відмову у визнанні спірного договору недійсним, позаяк застосувавши частину першу статті 11, статтю 241 ЦК України, частину першу статті 173, статтю 197 ГК України вказали, що у договорі № 25 від 30.05.2019 не зазначено загальної вартості товару (ціни договору), з певним розміром якої статут пов`язує необхідність погодження правочину вищим органом товариства, а також встановили, що видаткові накладні згідно з якими поставлено товар за спірним договором підписано Покупцем та скріплено його печаткою, тобто вчинено дії на схвалення спірного правочину вищим органом товариства.


................
Перейти до повного тексту