Постанова
Іменем України
(додаткова)
03 березня 2021 року
м. Київ
справа № 379/1487/18
провадження № 61-6522св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерагроінвест",
відповідачі: ОСОБА_1, Фермерське господарство "Даценко",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження клопотання адвоката Архипенка Олександра Анатолійовича, подане в інтересах Фермерського господарства "Даценко", про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерагроінвест" до ОСОБА_1, Фермерського господарства "Даценко" про визнання недійсним договору емфітевзису та поновлення договору оренди земельної ділянки, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерагроінвест" на рішення Таращанського районного суду Київської області від 14 листопада 2019 року у складі судді Зінкіна В. І. та постанову Київського апеляційного суду від 04 березня 2020 року у складі колегії суддів: Шахової О. В., Мазурик О. Ф., Саліхова В. В.
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Інтерагроінвест" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, Фермерського господарства (далі - ФГ) "Даценко" про визнання недійсним договору емфітевзису та поновлення договору оренди земельної ділянки.
Рішенням Таращанського районного суду Київської області від 14 листопада 2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 04 березня 2020 року, у задоволенні позову ТОВ "Інтерагроінвест" відмовлено.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 січня 2021 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерагроінвест" залишено без задоволення, а рішення Таращанського районного суду Київської області від 14 листопада 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 березня 2020 року - без змін.
У лютому 2021 року до Верховного Суду надійшло клопотання адвоката Архипенка О. А., подане в інтересах ФГ "Даценко", про ухвалення додаткового судового рішення щодо вирішення питання про відшкодування витрат на правничу допомогу під час касаційного провадження.
Заява задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно з вимогами статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції зокрема складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Відповідно до статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати (пункт 3).
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина перша статті 15 ЦПК України).
Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з положеннями частин першої - п`ятої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);