Постанова
Іменем України
04 березня 2021 року
м. Київ
справа № 2-6875/10
провадження № 61-11656св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики
за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 жовтня 2010 року у складі Мазурок О. В. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 20 липня 2020 року у складі колегії суддів: Талалай О.І., Корніюк А. П., П`єнти І. В.,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь 95 160, 00 грн, посилаючись на те, що 01 жовтня 2005 року він позичив ОСОБА_2 2 000,00 дол. США, а 30 січня 2007 року ще 10 000,00 дол. США. Оскільки на його вимогу відповідач борг не повертає, просив позов задовольнити.
Короткий зміст судових рішень
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області ухвалою від 07 жовтня 2010 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнив. Наклав арешт на квартиру АДРЕСА_1, що зареєстрована за ОСОБА_2, посилаючись на наявність підстав для забезпечення позову.
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області заочним рішенням від 17 грудня 2010 року позов задовольнив, стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 12 000,00 дол. США боргу та 1 071,60 грн судових витрат.
Рішення міськрайонного суду мотивоване доведеністю заявлених вимог.
ОСОБА_3 як особа, яка не брала участі у справі, але вважає, що суд вирішив питання про її права, подала апеляційну скаргу на вказану ухвалу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову. Посилається на незаконність ухвали суду, порушення норм матеріального та процесуального права.
Хмельницький апеляційний суд постановою від 20 липня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишив без задоволення. Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 жовтня 2010 року залишив без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що наявність арешту, накладеного на квартиру в межах цієї справи, не порушує пріоритетного права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 04 серпня 2020 року, ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 жовтня 2010 року і постанову Хмельницького апеляційного суду від 20 липня 2020 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.
Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі заявник зазначає те, що суд попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 755/5072/17 та постановах Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 338/1118/16-ц, від 20 серпня 2018 року у справі № 917/1390/17, від 15 січня 2019 року у справі № 915/870/18 та від 19 листопада 2019 року у справі № 686/560/17.
Касаційна скарга мотивована тим, що при ухваленні оскаржуваних рішень суди не врахували інтересів іпотекодержателя, які порушено у зв`язку з накладенням арешту на предмет іпотеки, який є перешкодою для здійснення іпотекодержателем перереєстрації права власності на предмет іпотеки та порушує права іпотекодержателя, які є пріоритетним з моменту державної реєстрації іпотеки.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 25 серпня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Дарницького районного суду м. Києва.
08 вересня 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
13 грудня 2006 року між ОСОБА_2 і АБ "Укоопспілка" укладено договір про надання кредиту № 2 та 22 червня 2007 року кредитний договір № 3, на підставі яких позичальник отримала кредитні кошти.
На забезпечення зобов`язань за кредитним договором між ОСОБА_2 і банком 25 червня 2007 року укладено договір іпотеки, за умовами якого ОСОБА_2 передала в іпотеку банку квартиру АДРЕСА_1 .
13 лютого 2019 року між ПАТ "Акціонерний банк "Укоопспілка" і ТОВ "Креді Фінанс Актив" укладено договори про відступлення прав вимоги, за умовами яких банк відступив новому кредитору належні банку майнові права до ОСОБА_2 за кредитними договорами, та договір купівлі-продажу майнових прав, які виникли або можуть виникнути в майбутньому та які включають право вимоги до боржників, які виникли за укладеними кредитними договорами, зокрема з ОСОБА_2
14 лютого 2019 року на підставі договору про відступлення прав за іпотечним договором ПАТ "Акціонерний банк "Укоопспілка" відступило ТОВ "Креді Фінанс Актив" права за іпотечним договором, посвідченим приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Хмельницької області Гусєвою Л. В. 25 червня 2007 року.
24 вересня 2019 року між ТОВ "Креді Фінанс Актив" та ОСОБА_3 укладено договори № 1 та № 2 про відступлення права вимоги, за умовами яких кредитор відступив новому кредиторові, а новий кредитор набув належні кредиторові майнові права до боржника ОСОБА_2 за кредитними договорами № 2 від 13 грудня 2006 року та № 3 від 22 червня 2007 року.
Згідно з договором про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 24 вересня 2019 року ТОВ "Креді Фінанс Актив" відступило ОСОБА_3 права за іпотечним договором, посвідченим приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Хмельницької області Гусєвою Л. В. 25 червня 2007 року.
Зазначені відомості внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню з огляду на таке.
Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
Відповідно до частин першої та третьої статті 151 ЦПК України, в чинній на час постановлення ухвали судом першої інстанції редакції, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 152 ЦПК України, в чинній на час постановлення ухвали судом першої інстанції редакції, позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.