Постанова
Іменем України
24 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 524/1775/17
провадження № 61-2323св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., Усика Г. І. (суддя-доповідач),
Яремка В. В.
учасники справи:
заявник - головний державний виконавець Автозаводського районного відділу державної виконавчої служби м. Кременчук Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Докійчук Тетяна Вікторівна,
стягувач - Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк",
боржник - ОСОБА_1,
особа, яка подавала апеляційну скаргу - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства "Укрсиббанк" - Тіторенка Ігора Анатолійовича на постанову Полтавського апеляційного суду від 19 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Кузнєцової О. Ю., Гальонкіна С. А., Хіль Л. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2019 року головний державний виконавець Автозаводського відділу державної виконавчої служби м. Кременчука Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Докійчук Т. В. (далі - державний виконавець) звернулася до суду із поданням про звернення стягнення на нерухоме майно, що не зареєстроване у встановленому законом порядку.
На обгрунтування клопотання зазначала, що на виконанні Автозаводського відділу державної виконавчої служби м. Кременчука Головного територіального управління юстиції у Полтавській області перебуває виконавче провадження №56966432 на виконання рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме квартири АДРЕСА_1 .
Посилаючись на те, що зазначена квартира за боржником ОСОБА_1 не зареєстрована, відповідно до частини четвертої статті 50 Закону України "Про виконавче провадження", статті 440 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), державний виконавець просила звернути стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_1, що не зареєстроване у встановленому законом порядку, а саме квартиру
АДРЕСА_1 .
Короткий зміст ухваленого судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 12 вересня 2019 року подання головного державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби м. Кременчука Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, що не зареєстроване у встановленому законом порядку задоволено.
Звернуто стягнення на нерухоме майно боржника - квартиру
АДРЕСА_1 , загальною площею 140,3 кв. м, житловою площею 100 кв. м, яка належить ОСОБА_1, право власності на яку не зареєстровано у встановленому законом порядку, у виконавчому провадженні
№ 56966432 з примусового виконання виконавчого листа Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області № 524/1775/17, виданого
04 квітня 2018 року.
Задовольняючи подання державного виконавця, суд першої інстанції послався на встановлені постановою Апеляційного суду Полтавської області від
15 лютого 2018 року (справа №524/1775/17) преюдиційні обставини щодо відчуження спірної квартири боржником ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу від 21 листопада 2015 року на користь ТОВ "Алвіга" за відсутності попереднього погодження з іпотекодержателем, що відповідно до частини третьої статті 12 Закону України "Про іпотеку" свідчить про нікчемність зазначеного договору, а також подальших правочинів, вчинених на його підставі, а тому дійшов висновку, що ОСОБА_1 фактично володіє квартирою АДРЕСА_1, яка за ним не зареєстрована, що є підставою для звернення стягнення на зазначене нерухоме майно.
Короткий зміст ухваленого судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Полтавського апеляційного суду від 19 грудня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, ухвалу Автозаводського районного суду
м. Кременчука Полтавської області від 12 вересня 2019 року скасовано, ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні подання головного державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби
м. Кременчука Головного територіального управління юстиції у Полтавській області.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що висновок суду першої інстанції про те, що боржник ОСОБА_1 фактично володіє спірним нерухомим майном є безпідставним, оскільки на час вирішення питання про звернення стягнення на нерухоме майно спірна квартира перебувала у власності
ОСОБА_2 , яку він придбав за процедурою прилюдних торгів, проведених Державним підприємством "Сетам" (далі - ДП "Сетам") Міністерства юстиції України. Ураховуючи, що спірна квартира боржнику ОСОБА_1 не належить, відсутні підстави для звернення стягнення на зазначене нерухоме майно в порядку, визначеному частиною десятою статті 440 ЦПК України.
Узагальнені доводи касаційної скарги та аргументів інших учасників справи
У січні 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ПАТ "Укрсиббанк" - Тіторенка І. А., у якій заявник просив скасувати постанову Полтавського апеляційного суду від 19 грудня 2019 року та залишити в силі ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 12 вересня 2019 року, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга обгрунтована посиланням на те, що суд апеляційної інстанції на порушення статті 18 ЦПК України не урахував принцип обов`язковості судового рішення, зокрема постанови Апеляційного суду Полтавської області від 15 лютого 2018 року (справа № 524/11775/17), якою звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 140,3 кв. м, яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 26 лютого
2007 року. Зазначеним судовим рішенням встановлено, що договір купівлі-продажу від 21 листопада 2015 року, укладений між ОСОБА_1 та
ТОВ "Алвіга" є нікчемним, як і подальші договори, укладені на його підставі, оскільки вони були укладені без попереднього погодження з іпотекодержателем. Нікчемність зазначеного договору встановлена частиною третьою статті 12 Закону України "Про іпотеку" та не потребує визнання його таким у судовому порядку. ПАТ "УкрСиббанк" оскаржувало у судовому порядку бездіяльність державного виконавця, постановою Полтавського апеляційного суду від 13 травня 2019 року встановлено наявність у банка права на звернення стягнення на предмет іпотеки та необхідність державного виконавця звернутись до суду з поданням в порядку частини четвертої статті 50 Закону України "Про виконавче провадження". Ураховуючи, що ОСОБА_2 придбав майно на підставі нікчемного правочину, зазначене не створює для нього жодних правових наслідків, та не призвело до виникнення у нього права власності на спірну квартиру.
У березні 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_2 на касаційну скаргу, у якому він просив прийняти відзив до розгляду, оскільки копію ухвали про відкриття касаційного провадження та копію касаційної скарги він отримав лише 10 березня 2020 року, тобто після встановленого судом строку на подання відзиву.
Відповідно до частини другої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Ураховуючи, що ОСОБА_2 отримав копію ухвали про відкриття провадження та копію касаційної скарги з додатками після встановленого судом строку для подання відзиву, зазначені обставини є поважними причинами для поновлення йому строку на подання відзиву.
Відзив на касаційну скаргу мотивований тим, що оскаржувана постанова апеляційного суду є такою, що ухвалена з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального права. Суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що спірне нерухоме майно не належить боржнику, ОСОБА_2 є добросовісним набувачем, від якого не може бути витребуване майно, оскільки воно продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень з дотриманням вимог Порядку реалізації арештованого майна. Відповідно до статті 17 Закону України "Про іпотеку" однією з підстав для припинення іпотеки є реалізація предмета іпотеки відповідно до цього Закону. Спірне нерухоме майно було придбане з електронних торгів при примусовому виконанні виконавчого напису нотаріуса, що є підтвердженням безспірності правовідносин, які виникли в момент видачі виконавчого напису і тривали до моменту придбання ним квартири. Суд першої інстанції зазначеного не урахував, прийняв рішення про права, свободи та інтереси особи, яка не була залучена до участі у справі, а тому апеляційний суд обгрунтовано скасував ухвалу суду першої інстанції. Укладення будь-яких договорів між ОСОБА_1, як іпотекодавцем, з будь-якими іншими особами без згоди іпотекодержателя, не має ніякого відношення до процедури придбання ним нерухомого майна на електронних торгах, з дотриманням передбаченого чинним законодавством порядку, встановленого для виконання судових рішень. Він, добросовісно покладаючись на відомості, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, не знаючи та не маючи ніякої можливості дізнатися про існування будь-яких інших прав чи обтяжень, окрім тих, що містить Державний реєстр, набув право власності на майно, що було вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень. Зазначене відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 06 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу з місцевого суду.
22 квітня 2020 року справа надійшла на адресу суду касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 15 лютого 2021 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
19 березня 2007 року між ПАТ "Укрсиббанк" та ОСОБА_3 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11129780000, згідно якого ОСОБА_3 отримала кредит в розмірі 80 000,00 дол. США зі сплатою 13,50 процентів річних, строком до 17 березня 2017 року.
19 березня 2007 року між ПАТ "Укрсиббанк" та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, за умовами якого в іпотеку банку передано нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 .
20 листопада 2015 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Кучик С. Л. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20 листопада 2015 року № 26345488, та внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про припинення іпотеки (номер запису про іпотеку 11801160) спірної квартири, встановленої на підставі договору іпотеки від 19 березня 2007 року.
Згідно інформації, отриманої з Державного реєстру прав на нерухоме майно,
21 листопада 2015 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Алвіга" укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночкою О. В., зареєстрований у реєстрі за № 3810.
Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 15 червня
2016 року, що набрало законної сили 30 червня 2016 року (справа
№ 524/1906/16-ц), стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ "Укрсиббанк" заборгованість за кредитним договором №11129780000 від 19 березня
2007 року в розмірі 64 069,20 дол. США та пеню за несвоєчасне погашення заборгованості в сумі 47 495,62 грн.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 01 серпня
2016 року визнано незаконним та скасовано запис від 20 листопада 2015 року
№ 26345488 про реєстрацію припинення іпотеки спірної квартири, встановленої на підставі договору іпотеки від 19 березня 2007 року.
Постановою Апеляційного суду Полтавської області від 15 лютого 2018 року задоволено позов ПАТ "Укрсиббанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки. У рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором у розмірі 72 267,21 доларів США та пені у розмірі 64 684,12 грн. звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 19 березня 2007 року, укладеного між АКІБ "Укрсиббанк" і ОСОБА_1, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночкою О. В., зареєстрованого в реєстрі за