Постанова
Іменем України
24 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 216/2813/15-ц
провадження № 61-21451св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 вересня 2019 року у складі колегії суддів:
Єлізаренко І. А., Красвітної Т. П., Свистунової О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2015 року акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк", банк) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 31 серпня 2007 року між
банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір,за умовами якого позивач надав позичальнику кредит у розмірі 20 000 доларів США на термін до 30 серпня 2017 року, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлені кредитним договором.
На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, між банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки, за умовами якого поручитель поручився перед кредитором за виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором від 31 серпня 2007 року.
Посилаючись на те, що внаслідок неналежного виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором, утворилася заборгованість, яка станом на 27 березня 2015 року становить 10 034,06 доларів США, з яких:
8 761,76 доларів США - заборгованість за кредитом; 522,04 доларів США - заборгованість за процентам за користування кредитом; 200 доларів США - заборгованість за комісією за користування кредитом; 62,32 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором; 10,63 доларів США - штраф (фіксована частина); 477,31 доларів США - штраф (процентна складова), що еквівалентно 235 900,75 грн, позивач просив задовольнити його вимоги.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від
22 вересня 2017 року у складі судді Мазурчака В. М. позов
АТ КБ "ПриватБанк" задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АТ
КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором від 31 серпня
2007 року у розмірі 10 034,06 доларів США, що еквівалентно 235 900,75 грн.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь
ПАТ КБ "ПриватБанк" судовий збір у розмірі 2 359,01 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позичальник належним чином не виконує зобов`язання за кредитним договором, прострочив сплату щомісячних платежів, що призвело до виникнення у позивача права вимагати дострокового повернення частини позики, та сплати процентів відповідно до положень статті 1048 ЦК України.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
У суді апеляційної інстанції справа розглядалася неодноразово.
Так, постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 травня
2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, заочне рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від
22 вересня 2015 року скасовано в частині розподілу судових витрат та ухвалено у цій частині нове рішення, яким стягнуто у рівних частинах з
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АТ КБ "ПриватБанк" судовий збір у розмірі 2 359,01 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 13 лютого 2019 року задоволено касаційну скаргу ОСОБА_2, скасовано постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 травня 2018 року та направлено справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Верховний Суд виходив із того, що суд апеляційної інстанції не перевірив обставин припинення поруки за кожним із щомісячних платежів, строк погашення яких настав на дату звернення з позовом до суду, а відтак не перевірив розмір заборгованості, що підлягає стягненню у солідарному порядку з позичальника та поручителя за кредитним договором, а також правильність одночасного нарахування пені та штрафів за неналежне виконання зобов`язання за кредитним договором.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 26 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Заочне рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 22 вересня
2015 року скасовано і ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову АТ КБ "ПриватБанк".
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь
АТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором: 8 482,02 доларів США, що еквівалентно 199 412,29 грн, - тіло кредиту; 379,90 доларів США, що еквівалентно 8 931,45 грн, - проценти за користування кредитом; 160 доларів США, що еквівалентно 3 761,60 грн, - комісія; 683,20 грн - пеня.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором: 279,74 доларів США, що еквівалентно 6 576,69 грн, - тіло кредиту; 142,14 доларів США, що еквівалентно 3 341,71 грн, - проценти за користування кредитом; 40 доларів США, що еквівалентно 940,40 грн, - комісія; 781,94 грн - пеня.
В іншій частині позову банку відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що з`ясувавши, що заборгованість за кредитним договором щодо сплати щомісячних платежів у позичальника виникла 29 жовтня 2014 року, а з позовними вимогами про її стягнення у солідарному порядку до позичальника та поручителя,
АТ КБ "ПриватБанк" звернулося 06 травня 2015 року, тобто через 6 місяців днів з дня настання строку погашення чергового платежу, суд першої інстанції не врахував положення частини четвертої статті 559 ЦК України. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про припинення поруки щодо платежів, передуючих 28 листопада 2014 року. Крім того, стягуючи пеню та штрафи за одне й те саме правопорушення, суд першої інстанції не звернув уваги на зміст положення статті 61 Конституції України, а тому вважав, що у стягненні штрафів слід відмовити.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову апеляційного суду та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, щозаборгованість за кредитним договором, яку просить стягнути банк, не відповідає розміру заборгованості, зазначеної банком у вимозі станом на 28 листопада 2014 року. Зазначає, що порука є припиненою на підставі частин першої, четвертої статті 559 ЦК України. Позивач не надав належних та допустимих доказів видачі йому кредитних коштів. Наданий банком розрахунок заборгованості є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків і не є правовою підставою для стягнення відповідних сум та не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог позивача до відповідача. Зазначає, що він не був повідомлений судом апеляційної інстанції про час та місце судового засідання.
Відзив на касаційну скаргу
У квітні 2020 року від АТ КБ "ПриватБанк" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому банк посилається на необґрунтованість доводів скарги та законність прийнятої судом апеляційної інстанції постанови.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 лютого 2020 року було відкрито касаційне провадження у справі, а ухвалою від 12 лютого 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
31 серпня 2007 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, за умовами якого банк надав позичальникові кредитні кошти шляхом видачі готівки через касу на строк по 30 серпня 2017 року включно, у вигляді не поновлювальної кредитної лінії у розмірі 20 000 доларів США. Погашення заборгованості за договором, що складається із заборгованості по кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, здійснюється щомісячно у період з 24 по 28 число кожного місяця у сумі 317,69 доларів США.
На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 26 квітня
2010 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2 було укладено договір поруки, за умовами якого поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за кредитним договором у тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, відсотків за користування кредитом, комісій, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.
Пунктом 11 договору поруки передбачено, що договір діє до повного виконання зобов`язань за кредитним договором.
31 березня 2015 року ПАТ КБ "ПриватБанк" направив на адресу
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повідомлення з вимогою погасити прострочену заборгованість у розмірі 2 239,61 долар США у п`ятиденний строк з дати одержання повідомлення, у разі несплати якої, банк відповідно до статті 1050 ЦК України та умов кредитного договору, вимагав повернути суму кредиту в повному обсязі, а також нараховані проценти та штрафні санкції.
06 травня 2015 року на підставі частини другої статті 1050 ЦК України