Постанова
Іменем України
24 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 195/646/19
провадження № 61-23294св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 21 травня 2019 року в складі судді Омеко М. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 листопада 2019 року в складі колегії суддів: Городничої В. С., Варенко О. П., Лаченкової О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, у якому просив стягнути з публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (далі - ПАТ "НАСК "Оранта") на свою користь моральну шкоду у рахунок сплати страхового відшкодування у розмірі 19 200 грн, заподіяну смертю його матері ОСОБА_2 у результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП).
В обґрунтування позову вказав, що 16 серпня 2017 року в районі 312 км автодороги Кропивницький - Кривий Ріг - Запоріжжя трапилась ДТП за участі транспортного засобу марки "ВАЗ 2101", реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, та транспортного засобу марки "Renault Kangoo", реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, який порушив Правила дорожнього руху України, внаслідок якої загинула пасажир транспортного засобу марки "ВАЗ 2101" його матір - ОСОБА_2 .
Цивільно-правову відповідальність водія ОСОБА_3 на момент ДТП було застраховано у ПАТ "НАСК "ОРАНТА".
Оскільки у загиблої ОСОБА_2, крім сина є і донька ОСОБА_5, то ОСОБА_1 належить 1/2 з загального розміру страхового відшкодування (38 400 грн), а саме 19 200 грн.
Однак, у порушення вимог Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" ПАТ "НАСК "ОРАНТА" не узгодила з потерпілою особою розмір страхового відшкодування і не виплатила його у встановлений строк. При цьому страхова компанія безпідставно вимагала від нього надання копії постанови суду щодо притягнення до відповідальності винного в ДТП водія, оскільки це суперечить нормам вказаного закону.
Враховуючи вищезазначене, позивач просив суд стягнути з ПАТ "НАСК "ОРАНТА" на свою користь страхове відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю його матері, у розмірі 19 200 грн та понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 4 500 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 21 травня 2019 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що на момент звернення позивача до суду не закінчився 90-денний строк для прийняття страховиком рішення щодо виплати страхового відшкодування, передбачений пунктом 36.2 статті 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", а тому страховик підставно відмовив ОСОБА_1 у виплаті страхового відшкодування, а позовні вимоги останнього є необґрунтованими та передчасними.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 25 листопада 2019 року залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що на момент звернення позивача до суду не закінчився 90-денний строк для прийняття страховиком рішення щодо виплати страхового відшкодування, а тому страховик підставно відмовив ОСОБА_1 у виплаті страхового відшкодування.
Суд дійшов висновку, що 38 400 грн є обґрунтованим розміром моральної шкоди, завданої ОСОБА_1 та ОСОБА_5 внаслідок загибелі їх матер ОСОБА_2 у ДТП.
Оскільки ДТП сталася за участю двох транспортних засобів, тобто внаслідок взаємодії двох джерел підвищеної небезпеки, то обидва водії спільно завдали шкоди смертю пасажира, і, як наслідок, відшкодування моральної шкоди має здійснюватися обома водіями незалежно від вини. Враховуючи, що 24 травня 2019 року ПАТ "НАСК "ОРАНТА" на користь ОСОБА_5 та ОСОБА_1 було виплачено страхове відшкодування у розмірі 9 600 грн кожному, позовні вимоги останнього є безпідставними.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким стягнути із ПАТ "НАСК "ОРАНТА" на його користь 9 600 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди та 4 500 грн витрат на правову допомогу, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що особи, які спільно завдали шкоди, тобто завдали неподільної шкоди взаємопов`язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. Тому позивач, скориставшись своїм правом вибору боржника, звернувся із вимогою до ПАТ "НАСК "ОРАНТА", у якого була застрахована цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3, а отже, має право на відшкодування заподіяної шкоди у повному обсязі. Оскільки розмір моральної шкоди, завданий загибеллю матері в ДТП становить 38 400 грн, він та його сестра мають право на страхове відшкодування від ПАТ "НАСК "ОРАНТА" по 19 200 грн кожен, однак він отримав лише 9 600 грн.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 31 січня 2020 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, а ухвалою Верховного Суду від 09 лютого 20201 року призначено справу до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
16 серпня 2017 року близько 13 год. 10 хв. в районі 312 км автодороги Кропивницький - Кривий Ріг - Запоріжжя відбулася ДТП за участю транспортного засобу ВАЗ-2101, реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3 та транспортного засобу "Renault Kangoo", реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, у результаті якої загинула пасажир транспортного засобу ВАЗ-2101, р/н НОМЕР_1, мати позивача - ОСОБА_2 .
Вказане кримінальне правопорушення кваліфіковане за частиною другою статті 286 КК України та відомості про нього внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Цивільно-правову відповідальність водія ОСОБА_3 на момент пригоди було застраховано в ПАТ "НАСК "ОРАНТА" за полісом № АК/1687663 від 18 квітня 2017 року.
06 грудня 2017 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_6 звернувся до ПАТ "НАСК "ОРАНТА" з заявою про виплату страхового відшкодування, моральної шкоди в розмірі 19 200 грн, проте йому було відмовлено у зв`язку із ненаданням заявником копії постанови (вироку) суду або слідчого органу щодо притягнення до відповідальності винної в ДТП особи.
24 травня 2019 року ПАТ "НАСК "ОРАНТА" на користь ОСОБА_1 та його сестри ОСОБА_5 було виплачено страхове відшкодування у розмірі 9 600 грн кожному.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Цим вимогам оскаржувані судові рішення не відповідають з таких підстав.
Відповідно до частин першої, другої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.
За змістом частин першої, другої статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).