ПОСТАНОВА
Іменем України
04 березня 2021 року
Київ
справа №855/15/21
адміністративне провадження №А/9901/12/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Уханенка С. А., Шевцової Н. В.,
за участі:
секретаря судового засідання Жидецької В. В.
представника позивача Пономарьова Д.Г.
представників відповідача Зозулі Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом кандидата у народні депутати України ОСОБА_1 до Центральної виборчої комісії, третя особа - ОСОБА_2, про зобов`язання вчинити дії, апеляційне провадження у якій відкрито за апеляційною скаргою кандидата у народні депутати України ОСОБА_1 на рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2021 року (судді Степанюк А. Г., Губська Л. В., Епель О. В.),
в с т а н о в и в :
Кандидат у народні депутати України ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду з позовом до Центральної виборчої комісії (далі - ЦВК) про зобов`язання ЦВК відмовити у реєстрації кандидатом у народні депутати України ОСОБА_2, 1969 року народження, висунутого у порядку самовисування в одномандатному виборчому окрузі № 87 на проміжних виборах народних депутатів України 28 березня 2021 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висування для реєстрації кандидатом у народні депутати України ОСОБА_2 має ознаки виборчої технології "двійників", яка вводить в оману виборців під час голосування та призводить до спотворення результатів волевиявлення громадян.
Покликаючись на положення статті 19 Закону України від 30 червня 2004 року № 1932-IV "Про Центральну виборчу комісію" (далі - Закон № 1932-IV) та статті 2 Закону України від 17 листопада 2011 року № 4061-VI "Про вибори народних депутатів України" (далі - Закон № 4061-VI) позивач зазначив, що ЦВК, до основних завдань якої належить вжиття заходів щодо забезпечення вільного формування та виявлення волі виборців і недопущення дій, спрямованих на її спотворення, вправі відмовити у реєстрації такої особи кандидатом у народні депутати України. Підкреслює, що положеннями Виборчого кодексу України не передбачено вичерпного переліку підстав для відмови у реєстрації кандидата у народні депутати України.
Переконував, що за вказаних обставин реєстрація ОСОБА_2 кандидатом у народні депутати України порушуватиме пасивне виборче право ОСОБА_1, оскільки виборці під час голосування будуть помилково зазначати іншу, ніж позивач, особу в бюлетені.
Шостий апеляційний адміністративний суд рішенням від 01 березня 2021 року відмовив у задоволенні позову кандидата у народні депутати України ОСОБА_1 .
Цей суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, мотивуючи це тим, що позивач не надав доказів вчинення ЦВК будь-яких дій, прийняття рішень чи допущення бездіяльності щодо нього ( ОСОБА_1 ) на момент звернення до суду із цим позовом. Водночас покладення на ЦВК обов`язку вчинити конкретно визначені дії до вирішення останнім питання щодо реєстрації ОСОБА_2 кандидатом у народні депутати України було б прямим втручанням у компетенцію державного органу.
Представник позивача - довірена особа ОСОБА_3 03 березня 2021 року подав на рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2021 року апеляційну скаргу, у якій просить скасувати це рішення та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Обґрунтовуючи свої вимоги, з-поміж іншого, зазначив про те, що висновок суду першої інстанції про відсутність порушеного права, яке потребувало б захисту та про втручання у повноваження ЦВК є помилковим.
Переконує, що висунення одночасно двох однофамільців - ОСОБА_1 та ОСОБА_2, подання ними в один день документів до ЦВК для реєстрації кандидатами у депутати, відсутність у цих осіб будь-якого зв`язку з цим виборчим округом є обставинами, які у сукупності свідчать про зловживання правом з боку цих осіб. Порушенням своїх прав позивач вбачає у бездіяльності ЦВК, яка ніяким чином не відреагувала на ці обставини, відхилила скаргу позивача, а під час розгляду справи в суді першої інстанції зазначила про відсутність будь-яких перешкод для реєстрації вказаних осіб як кандидатів у народні депутати України.
На думку апелянта, суд першої інстанції не взяв до уваги вимог статті 21 Виборчого кодексу України, тому надав помилкову правову оцінку спірним правовідносинам. У цьому зв`язку зазначив, що відмова у реєстрації кандидатом у народні депутати ОСОБА_2 (третя особа) не є порушенням його прав, а є способом не допустити зловживання ним своїм пасивним виборчим правом. Представник позивача вважає, що про зловживання правом свідчить відсутність у ОСОБА_2 політичного досвіду та будь-якого зв`язку з виборчим округом № 87, одночасне висунення двох осіб з однаковими прізвищами ( ОСОБА_4 ) та подання ними документів до ЦВК. Щодо останнього пояснив, що реєстрація ОСОБА_2 кандидатом у народні депутати України має на меті ввести виборців в оману та спотворити результати виборів.
Додав також, що ЦВК допустила бездіяльність, адже самостійно не відреагувала на очевидну ситуацію з "двійниками", тому обраний ним спосіб захисту порушеного права, на думку позивача, є правильним і найефективнішим. З посиланням на статті 14, 19, 159 Виборчого кодексу України представник позивача зазначив, що в разі виявлення обставин, які позбавляють особу, висунуту кандидатом у депутати, права бути обраною депутатом, ЦВК має повноваження відмовити у реєстрації такому кандидату у народні депутати України.
Ухвалою від 03 березня 2021 року Верховний Суд відкрив апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою кандидата у народні депутати України ОСОБА_1 . Судовий розгляд цієї справи призначено на 04 березня 2021 року о 14:00 год. Про місце, дату і час судового засідання учасники справи повідомлені належним чином.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначив, що вимоги позивача необґрунтовані і підстав для їх задоволення немає. Зокрема наголосив, що звернення ОСОБА_2 із заявою про самовисування кандидатом у народні депутати України і розгляд ЦВК цього звернення, який, окрім іншого, на дату звернення до суду ще не завершився, ніяким чином не порушує прав позивача як суб`єкта виборчого процесу.
На судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги з наведених у ній мотивів, просив їх задовольнити.
Представник відповідача просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги і залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та встановила таке.
ЦВК постановою від 27 листопада 2020 року № 522 призначила проміжні вибори народного депутата України в одномандатному виборчому окрузі № 87 (Івано-Франківська область) на неділю, 28 березня 2021 року.
Постановою від 09 лютого 2021 року № 46 ЦВК зареєструвала ОСОБА_1 кандидатом у народні депутати України, висунутого політичною партією "За майбутнє", в одномандатному виборчому окрузі № 87 на проміжних виборах народних депутатів України 28 березня 2021 року.
25 лютого 2021 року ОСОБА_2 ( ОСОБА_2, третя особа у справі) у порядку самовисування подав заяву про реєстрацію кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 87 на проміжних виборах народних депутатів України 28 березня 2021 року.
27 лютого 2021 року ОСОБА_1 подав до ЦВК скаргу, в якій просив, зокрема, перевірити документи, передбачені статтею 55 Закону № 4061-VI, подані ОСОБА_2, а також відмовити в реєстрації його кандидатом у народні депутати України.
Листом від 28 лютого 2021 року № 21-36-947 ЦВК повідомила ОСОБА_1, що його скаргу залишено без розгляду, оскільки вона оформлена без дотримання вимог статті 110 Закону № 4061-VI та пункту 6 Порядку розгляду скарг виборчими комісіями з виборів народних депутатів України, затвердженого постановою ЦВК від 31 липня 2012 року № 133.
Будучи переконаним, що ймовірна реєстрація ОСОБА_2 кандидатом у народні депутати України порушуватиме пасивне виборче право ОСОБА_1 та може призвести до спотворення результатів волевиявлення громадян, останній звернувся до суду із цим позовом.
Даючи правову оцінку спірним відносинам колегія суддів керувалася таким.
Відповідно до частини третьої статті 77 Конституції України порядок проведення виборів народних депутатів України встановлюється законом.
Згідно з підпунктом 2 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Виборчого кодексу України (який набрав чинності 01 січня 2020 року) визнано такими, що втратили чинність з дня набрання чинності цим Кодексом, зокрема, Закон України "Про вибори народних депутатів України" <…>, крім положень щодо організації та проведення проміжних виборів і заміщення народних депутатів України, обраних у загальнодержавному виборчому окрузі, повноваження яких достроково припинені, що діють до наступних чергових або позачергових виборів народних депутатів України.
Пунктом 6 частини першої статті 19 Закону № 1932-IV передбачено, що Центральна виборча комісія реєструє кандидатів у народні депутати України в порядку, встановленому законом.
Відповідно до статті 106 Закону № 4061-VI у разі дострокового припинення повноважень депутата, обраного у одномандатному окрузі, Центральною виборчою комісією в порядку, встановленому цим Законом, призначаються проміжні вибори депутата.