ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 березня 2021 року
м. Київ
справа № 1.380.2019.002437
адміністративне провадження № К/9901/9046/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 1.380.2019.002437
за позовом Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
треті особи: Львівська міська рада, ОСОБА_2
про демонтаж тимчасової споруди
за касаційною скаргою Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року (головуючий суддя: Гулкевич І.З.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року (колегія у складі: головуючого судді Носа С. П., суддів Кухтея Р. В., Шевчук С.М.), -
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У травні 2019 року Личаківська районна адміністрація Львівської міської ради звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, треті особи: Львівська міська рада, ОСОБА_2, в якому просив: зобов`язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 демонтувати самочинно встановлену тимчасову споруду на АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року, клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі задоволено, закрито провадження в адміністративній справі.
3. Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що у даному випадку позов пред`явлено з підстав порушення ФОП ОСОБА_1 правил розміщення тимчасових споруд. Тобто в учасників правовідносин є майновий інтерес: у одного зберегти об`єкт самочинного будівництва і юридично визнати право на нього, у суб`єкта владних повноважень знищити у законний спосіб об`єкт як такий, що порушує інтерес суб`єкта владних повноважень. Таким чином, спір за позовом Личаківської районної адміністрації про демонтаж самовільно встановленої тимчасової споруди підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки цей спір не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин, а пов`язаний з вирішенням питання щодо речового права. Відтак, його розгляд не належить до юрисдикції адміністративних судів.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. У березні 2020 року Личаківська районна адміністрація Львівської міської ради звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року, в якій просила суд скасувати вказані судові рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
5. В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на те, що Личаківська районна адміністрація Львівської міської ради наділена контролюючими повноваженнями та здійснює владні управлінські функції у сфері благоустрою міста Львова (Личаківський район міста Львова), приймає рішення про демонтаж та вживає заходи із демонтажу елементів благоустрою. Таким чином, спори щодо виконання суб`єктами владних повноважень функцій у сфері благоустрою (зокрема, відновлення благоустрою шляхом демонтажу елементів благоустрою) є публічно-правовими й мають розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
6. 30 березня 2020 року в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.
7. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 березня 2020 року визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі судді-доповідача: Стеценка С.Г., суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.
8. Ухвалою Верховного Суду від 08 квітня 2020 року касаційну скаргу позивача залишено без руху та надано строк для усунення недоліків шляхом надання квитанції про сплату судового збору.
9. Скаржником вимоги ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху виконано та усунуто зазначені в ній недоліки.
10. Ухвалою Верховного Суду від 12 травня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Личаківської районної адміністрації Львіської міської ради на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року у справі № 1.380.2019.002437 за позовом Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, треті особи: Львівська міська рада, ОСОБА_2 про демонтаж тимчасової споруди.
11. Ухвалою Верховного Суду від 03 березня 2021 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи пункту 3 частини першої статті 345 КАС України, постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 04 березня 2021 року.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
12. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
13. Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
14. На підставі пункту 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
15. Пунктом 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
16. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
17. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
18. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.