ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 березня 2021 року
м. Київ
справа № 1.380.2019.005536
адміністративне провадження № К/9901/35609/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу №1.380.2019.005536
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЗФВ" до виконавчого комітету Львівської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Львівської міської ради, Управління архітектури та урбаністики департаменту містобудування Львівської міської ради, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові, Товариства з обмеженою відповідальністю "Будімпекс-2000" про визнання протиправним та скасування рішення, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЗФВ" на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2020 року (суд у складі головуючого судді - Лунь З.І) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року (суд в складі колегії: головуючого судді - Ніколіна В.В., суддів: Затолочного В.С., Пліша М.А.)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У жовтні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЗФВ" звернулося до суду з адміністративним позовом до виконавчого комітету Львівської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Львівська міська рада, Управління архітектури та урбаністики департаменту містобудування Львівської міської ради, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові, ТОВ "Будімпекс-2000", у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №753 від 09.08.2019 року "Про скасування наказу начальника управління архітектури та урбаністики департаменту містобудування від 04.02.2019 №08-2019-АПВ".
2. Позовна заява мотивована тим, що спірний наказ прийнятий з порушення вимог чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2020 року закрито провадження у справі №1.380.2019.005536 за позовом ТОВ "ЛЗФВ" до виконавчого комітету Львівської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Львівської міської ради, Управління архітектури та урбаністики департаменту містобудування Львівської міської ради, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові, ТОВ "Будімпекс-2000" про визнання протиправним та скасування рішення. Повернуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЗФВ" сплачений судовий збір на суму 1921 грн. Роз`яснено позивачу, що спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
4. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року залишено без змін ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2020 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЗФВ" звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та направити справу на продовження розгляду до суду першої інстанції.
6. Касаційна скарга мотивована тим, що у даній справі виникли правовідносини між позивачем та виконавчим комітетом Львівської міської ради у зв`язку із скасуванням відповідачем наказу начальника управління архітектури та урбаністики департаменту містобудування від 04.02.2019 року №08-2019-АПВ, які за своєю суттю, з огляду на приписи процесуального закону та судову практику, є адміністративними, тому справа підлягає розгляду адміністративним судом.
7. Ухвалою Верховного Суду 28 грудня 2020 року відкрито провадження за вказаною касаційною скаргою.
8. Третя особа - ТОВ "Будімпекс-2000" надало відзив на касаційну скаргу, в якому просило залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
9. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
10. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
11. 8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
12. За правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
13. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.
14. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів Верховного Суду дійшла наступних висновків.
15. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
16. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Згідно із частиною першою статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.