ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 березня 2021 року
м. Київ
справа №133/1646/16-а
адміністративне провадження №К/9901/21197/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів - Мороз Л.Л., Тацій Л.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року (колегія суддів: Совгира Д.І., Курко О.П., Білоус О.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Вінницького обласного військового комісаріату про зобов`язання призначити і виплатити одноразову грошову допомогу,
ВСТАНОВИВ:
В серпні 2016 року позивач звернувся в суд із адміністративним позовом, в якому просив зобов`язати Міністерство оборони України, як розпорядника бюджетних коштів прийняти рішення про призначення йому одноразової грошової допомоги в розмірі проіндексованого відповідно до індексів інфляції станом на березень 2016 року 36-місячного грошового забезпечення на день звільнення з кадрової військової служби, що складає 393956 грн. 28 коп. та зобов`язати Вінницький обласний військовий комісаріат видати наказ про виплату йому зазначеної одноразової грошової допомоги.
Постановою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 26 грудня 2016 року адміністративний позов задоволено частково.
Зобов`язано Міністерство оборони України, як розпорядника бюджетних коштів прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі 52080 грн, що становить 70-ти кратний прожитковий мінімуму, встановлений законом для працездатних осіб станом на 12.06.2009.
Зобов`язано Вінницький обласний військовий комісаріат видати наказ про виплату ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі 52080 грн, що становить 70-ти кратний прожитковий мінімуму, встановлений законом для працездатних осіб станом на час встановлення інвалідності, тобто на 12.06.2009.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року (з урахуванням ухвали від 11 квітня 2017 року) скасовано постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 26 грудня 2016 року та прийнято нову постанову.
Позов задоволено частково.
Визнано бездіяльність Вінницького обласного військового комісаріату щодо неподання до Міністерства оборони України висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 згідно постанови КМУ від 25 грудня 2013 року №975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" протиправною.
Зобов`язано Вінницький обласний військовий комісаріат подати до Міністерства оборони України висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 згідно постанови КМУ від 25 грудня 2013 року №975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві"
В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити повністю.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що тим, що позивачем обрано ефективний судовий захист, що відповідає нормам Положення № 499, чинного на момент встановлення інвалідності, а тому просить викласти резолютивну частину рішення відповідно до його позовних вимог.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.03.2017 відкрито касаційне провадження.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а судове рішення - залишити без змін.
Справу передано до Верховного Суду.
У зв`язку з відсутністю клопотань про участь в судовому засідання, справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів дійшла до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 з листопада 1969 року по 1 грудня 1994 року перебував на кадровій військовій службі в Збройних силах Радянського Союзу та Республіки Туркменістану.
Під час проходження кадрової військової служби в Збройних силах Радянського Союзу, в складі військової частини №93632, ОСОБА_1 брав участь у будівельних роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 30 квітня по 1 липня 1990 року і виконував роботи безпосередньо в м. Чорнобиль.
Згідно з випискою із акта огляду МСЕК до довідки серії №25973 від 30.06.2009 року позивачеві безстроково з 12.06.2009 року, була встановлена 3 група інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
10 травня 2016 року позивач звернувся із заявою до Вінницького обласного військового комісара, в якій просив подати у 15-денний строк з дня отримання цієї заяви до Міністерства оборони України, як розпорядника бюджетних коштів, висновок щодо виплати йому зазначеної одноразової грошової допомоги в розмірі 36-місячного грошового забезпечення на день звільнення з кадрової військової служби з індексацією суми місячного грошового забезпечення відповідно до індексу інфляції на час прийняття висновку, а після прийняття Міністерством оборони рішення про призначення вищевказаної одноразової грошової допомоги видати наказ про виплату такої грошової допомоги.
Також 10 травня 2016 року позивач звернувся із заявою до Міністерства оборони України, в якій просив прийняти у місячний строк з дня отримання цієї заяви і доданих документів рішення про призначення йому зазначеної одноразової грошової допомоги в розмірі 36-місячного грошового забезпечення на день звільнення з кадрової військової служби з індексацією суми місячного грошового забезпечення відповідно до індексу інфляції на час прийняття рішення та надіслати прийняте рішення разом з необхідними документами до Вінницького обласного військового комісаріату для видання наказу про виплату такої допомоги.
Листом №12/1938 від 17 травня 2016 року т.в.о. військового комісара Вінницького обласного військового комісаріату повідомив позивача про те, що він не має права на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки звільнений з військової служби 09.11.1994, на день його звільнення не існувало правової норми щодо виплати одноразової грошової допомоги, виплату такої допомоги було введено Законом України №3597-ІУ "Про внесення змін до Закону України "Про загальний військовий обов`язок і військову службу" від 4 квітня 2006 року, який набув чинності з 10 травня 2006 року, а закон не має зворотної дії в часі.
Листом №248/3/6/2756 від 13 червня 2016 року начальник управління організаційного, соціального забезпечення та тарифікації департаменту фінансів Міністерства оборони України також повідомив позивача про те. що він не має права на отримання вищевказаної одноразової грошової допомоги. При цьому в листі він зазначив, що виплату цієї одноразової грошової допомоги було запроваджено з 10 травня 2006 року - дня набрання чинності Законом України №3597-ІУ "Про внесення змін до Закону України "Про загальний військовий обов`язок і військову службу" від 4 квітня 2006 року, яким було прийнято нову редакцію статті 41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу". А. тому дія цих правових актів поширюється тільки на військовослужбовців, які отримали інвалідність та звільнені після вищевказаної дати або продовжують проходити військову службу, оскільки відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернулася до суду.
Задовольняючи частково, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що зазначена у листах відмова відповідачів у здійснені нарахування та виплати позивачу одноразової грошової допомоги суперечить чинному законодавству, а тому зобов`язав відповідачів ухвалити рішення в межах повноважень, передбачених Порядком № 975.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції, апеляційний суд дійшов висновку, що Порядком № 975 встановлений чіткий алгоритм подачі документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги. Зокрема, Вінницький обласний військовий комісаріат повинен направити до Міністерства оборони України заяву позивача з пакетом поданих документів разом з висновком щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги, а Міністерство оборони України у встановленому законом порядку повинно прийняти рішення про виплату таких коштів або ж відмову у їх виплаті.
Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає таке.
Відповідно до ст. 41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Частиною другою статті 16 Закону № 2011-ХІІ (у редакції, чинній на час встановлення позивачу ІІІ групи інвалідності) передбачалося, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов`язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п`ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.