ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 березня 2021 року
м. Київ
справа № 808/1137/17
адміністративне провадження № К/9901/46858/18
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув в попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01.11.2017 (суддя - Татаринов Д.В) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2018 (головуючий суддя - Божко Л.А., судді: Дурасова Ю.В., Лукманова О.М.) у справі №808/1137/17.
встановив:
Фізична особа підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі - ГУ ДФС у Запорізькій області) від 31.01.2017 №000371304.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 01.11.2017, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2018, позов задоволено.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія апеляційного суду, виходив з того, що висновки, викладені в акті перевірки є необґрунтованими та не відповідають дійсним обставинам справи, доказів на спростування доводів позивача суб`єктом владних повноважень не надано, а отже оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято контролюючим органом безпідставно.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанції, ГУ ДФС у Запорізькій області оскаржило їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01.11.2017, постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2018 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.
В обґрунтування доводів касаційної скарги відповідач посилається на неповне з`ясування обставин справи, яке призвело до порушення норм матеріального права а саме - положень статей 138, 177 Податкового кодексу України. Зокрема, зазначає, що позивачем не надано у повному обсязі підтверджуючі документи стосовно витрат на відрядження, придбання пального; сплата єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування відповідно до платіжного доручення від 27.01.2014 вже була включена до складу витрат за 2013 рік.
Крім цього, відповідач просить замінити Головне управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на процесуального правонаступника Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області.
Позивач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, заслухавши пояснення представників сторін, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, Запорізькою ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області проведена виїзна планова документальна перевірка ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2013 по 31.12.2015, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2015 та іншого законодавства, про що складено акт № 49/08-29-13-04/ НОМЕР_1 від 21.10.2016.
На вказаний акт перевірки позивачем подані заперечення вих. № 57 від 27.10.2016.
З урахуванням результатів розгляду заперечень на зазначений акт перевірки, висновки результатів проведеної перевірки викладено в наступній редакції: документальною плановою виїзною перевіркою встановлені наступні порушення ФОП ОСОБА_1 підпункту 138.1. пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 177.2 статті 177, пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України результаті чого занижено суму податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за період, що перевірявся, на загальну суму 5 865,15 грн., в тому числі: за 2014 рік на суму 4 951,02 грн., за 2015 рік на суму 914,13 грн.
На підставі висновків акту перевірки від 21.10.2016 № 49/08-29-13-04/ НОМЕР_1 та за результатами адміністративного оскарження, 31.01.2017 ГУ ДФС у Запорізькій області було прийнято податкове повідомлення-рішення №000371304, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб в загальному розмірі 6760,06 грн., в тому числі 5408,05 грн. за основним платежем та 1352,01 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 розділу II Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до пункту 177.1 статті 177 Податкового кодексу України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.
Пунктом 177.2 статті 177 Податкового кодексу України визначено, що об`єктом оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
Пунктом 177.4 статті 177 Податкового кодексу України встановлено, що до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.
Зокрема в пункті 138.1. статті 138 Податкового кодексу України зазначено, що однією зі складових витрат, які враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, є витрати операційної діяльності, які включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.