ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 березня 2021 року
м. Київ
справа № 200/985/19-а
адміністративне провадження № К/9901/14010/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 200/985/19-а
за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Поліщук Юлії Вікторівни про визнання незаконною та протиправною дію, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року, прийняту у складі колегії суддів: судді доповідача Ястребової Л.В., суддів Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д.,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з адміністративним позовом до Посадової особи-державного реєстратора прав на нерухоме майно Поліщук Юлії Вікторівни (надалі - відповідач), в якому просила: визнати незаконною та протиправною дію відповідача по відмові у державній реєстрації іншого речового права, право оренди земельної ділянки за кадастровим номером 1422482000:13:000:0007, здійсненого 09 листопада 2018 року; скасувати протиправне рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень за № 43951231 від 09 листопада 2018 року прийняте відповідачем; зобов`язати відповідача здійснити державну реєстрацію іншого речового права, земельної ділянки за кадастровим номером 1422482000:13:000:0007, а саме реєстрацію права оренди земельної ділянки, яка належить позивачу на праві власності та яка надається в оренду юридичній особі.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що 07 листопада 2018 року її представник, який діяв на підставі довіреності № 8, виданої нею 05.12.2016 року, звернувся до відповідача - державного реєстратора прав на нерухоме майно, що знаходиться в приміщенні Костянтинівської РДА Донецької області із відповідною заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень для проведення державної реєстрації іншого речового права, а саме реєстрації права оренди земельної ділянки, яка належить їй на праві власності, яку вона надає в оренду юридичній особі, за домовленістю згідно укладеного договору оренди земельної ділянки. 09 листопада 2018 року відповідач одноособово своїм рішенням №43951231 відмовила у державній реєстрації прав та їх обтяжень. Підстава відмови, яка зазначена в рішенні відповідача містить посилання на пункт 2 частини 1 статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", і зазначена в рішенні так: заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою. Так, відповідач на власне переконання, вивчивши надану для реєстраційної дії довіреність представника, прийшла до висновку, що повноваження щодо державної реєстрації іншого речового права (права оренди земельної ділянки) - відсутні, без посилання на встановленні факти чи відповідні ним обставини. Такий висновок не містить логічних посилань на те, яким чином державний реєстратор прав на нерухоме майно визначає відсутність певних повноважень. Також текстова частина рішення про відмову в державній реєстрації не містить будь-яких інших пояснень стосовно прийнятого рішення. Отже, на думку позивача, дії державного реєстратора прав на нерухоме майно не мають ніякого обґрунтування, не містять причинно-наслідкового зв`язку між існуючими висновками та прийнятим відповідно до них хибним рішенням.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року у справі № 200/985/19-а в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року вирішено рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року у справі № 200/985/19-а - скасувати.
Провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Посадової особи-державного реєстратора прав на нерухоме майно Поліщук Юлії Вікторівни про визнання незаконною та протиправною дію, скасування рішення № 43951231 від 09 листопада 2018 року та зобов`язання вчинити певні дії - закрити.
У касаційній скарзі позивач заявив вимогу про скасування рішення суду апеляційної інстанцій щодо закриття провадження у справі та направлення справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Відповідач надав до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу, просить залишити скаргу без задоволення у зв`язку з її необґрунтованістю.
Суд, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про задоволення касаційної скарги.
У цій справі спір виник стосовно відмови державного реєстратора у здійсненні реєстрації права оренди, у зв`язку з тим, що заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою.
Відносини пов`язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно регулюються, зокрема, Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01 липня 2004 року № 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV).
Вирішуючи питання про віднесення спору до юрисдикції адміністративного суду, слід ураховувати не лише суб`єктний склад правовідносин, які склалися між сторонами, а й сутність (характер) таких правовідносин.
Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.