ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 березня 2021 року
м. Київ
справа № 0940/1433/18
адміністративне провадження № К/9901/6895/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Желєзного І. В.
суддів: Шарапи В. М., Чиркіна С. М.
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Виконавчого комітету Коломийської міської ради
на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду у складі головуючого судді Главача І. А. від 10.10.2018 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Кухтея Р. В., суддів: Носа С.П., Шевчук С.М. від 07.02.2019
у справі №0940/1433/18
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Виконавчого комітету Коломийської міської ради
про визнання протиправними та скасування рішення
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У серпні 2018 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі також - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернулася до суду із адміністративним позовом до Виконавчого комітету Коломийської міської ради (далі також - відповідач), в якому просила: визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Коломийської міської ради Івано-Франківської області №158 від 31.07.2018.
2. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.10.2018, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2019, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету Коломийської міської ради Івано-Франківської області від 31.07.2018 №158; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого комітету Коломийської міської ради Івано-Франківської області на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 1762,00 грн.
3. 12.03.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Виконавчого комітету Коломийської міської ради на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.10.2018 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2019, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
4. Ухвалою Верховного Суду від 12.04.2019 відкрито касаційне провадження у справі.
5. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.2019 справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Желєзного І. В., суддів Шарапи В. М., Чиркіна С. М.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 24.04.2018 Виконавчим комітетом Коломийської міської ради прийнято рішення №90 "Про надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами", яким ФОП ОСОБА_1 надано дозвіл на розміщення зовнішньої реклами (світлодіодний екран) терміном на 5 років по АДРЕСА_1 .
7. Згідно з пунктом 3 цього рішення зобов`язано ФОП ОСОБА_1 дотримуватись затверджених Правил розміщення зовнішньої реклами у м. Коломиї, провести згідно з рішенням сесії міської ради №884-14/2012 від 17.02.2012 оплату за розміщення зовнішньої реклами, укласти угоду про тимчасове користування рекламною площею та отримати дозвіл на розміщення зовнішньої реклами в управлінні надання адміністративних послуг міської ради.
8. На підставі цього рішення 02.05.2018 ФОП ОСОБА_1 видано дозвіл №5/2018 на розміщення зовнішньої реклами, а саме: світлодіодного екрану, 28 кв.м, строком дії до 02.05.2023 та укладено договір про право тимчасового користування місцями під розміщення зовнішньої реклами строком на 5 років між відділом архітектури та містобудування та ФОП ОСОБА_1 .
9. 31.07.2018 Виконавчим комітетом Коломийської міської ради прийнято рішення №158 "Про скасування дозволу на розміщення зовнішньої реклами", яким скасовано дозвіл на розміщення зовнішньої реклами по АДРЕСА_1 ФОП ОСОБА_1 та визнано таким, що втратив чинність пункт 2 рішення №90 від 24.04.2018 "Про надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами".
ІІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
10. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що відповідач безпідставно прийняв оскаржуване рішення, оскільки жодних порушень законодавства про рекламу нею не допущено. Прийняте відповідачем рішення суперечить рішенню Конституційного Суду України від 16.04.2009 №7-рп/2009, в якому зазначено, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини.
11. Відповідач заперечував щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем окрім світлодіодного екрану, на розміщення якого нею отримано дозвіл, додатково встановлено звуковий засіб до цього рекламного засобу, що не відповідає проекту спеціальної конструкції зовнішньої реклами, тому виконавчим комітетом 31.07.2018 було прийнято рішення №158 "Про скасування дозволу на розміщення зовнішньої реклами".
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
12. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, ухвалюючи рішення про задоволення позову у цій справі, виходив з того, що в матеріалах справи відсутні докази порушення позивачем вимог щодо розміщення зовнішньої реклами, встановлених частиною п`ятою статті 16 Закону України "Про рекламу". Відповідачу за умови виявлення порушення позивачем законодавства у сфері реклами необхідно було подати відповідну інформацію до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. У матеріалах справи відсутні докази про виконання відповідачем вимог законодавства, а тому відповідач протиправно застосував факт порушення позивачем законодавства у сфері реклами як підставу для скасування дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами, оскільки таке порушення не підтверджено у визначеному законом порядку. Суд не приймає як належний доказ, який підтверджує невідповідність звукового супроводу зовнішньої реклами по АДРЕСА_1 санітарним нормам, не підтвердженні скарги мешканців будинків. Виконком ради, приймаючи оспорюване рішення, вийшов за межі своїх повноважень, оскільки такі віднесені до повноважень міської ради. Рішення Виконавчого комітету Коломийської міської ради від 24.04.2018 №90 "Про надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами", пункт 2 якого спірним рішенням визнано таким, що втратив чинність, є ненормативним правовим актом та вичерпало свою дію з моменту надання дозволу ФОП ОСОБА_1 на розміщення зовнішньої реклами.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ
13. Відповідач у касаційній скарзі не погоджується з рішенням судів попередніх інстанцій, посилаючись на те, що розміщення зовнішньої реклами в м. Коломия проводиться її розповсюджувачами на підставі дозволів, що надаються в порядку встановленому Правилами розміщення зовнішньої реклами у м. Коломия, відповідно до пункту 7.40 розділу 7 яких дозвіл на розміщення зовнішньої реклами скасовується до закінчення строку дії виконавчим комітетом міської ради при порушенні чинного законодавства у сфері реклами. Відповідно до пункту 5.3 цих Правил проекти спеціальних конструкцій зовнішньої реклами повинні містити всі технічні характеристики реклами; відповідно до пункту 6.1.2 розповсюджувач зовнішньої реклами зобов`язаний забезпечити відповідність спеціальної конструкції проекту, державним стандартам, нормам і правилам конструктивної міцності. Проектом спеціальної конструкції зовнішньої реклами не передбачено встановлення звукової колонки. Судами не враховано, що мешканці у скаргах зазначали про порушення звукового режиму у вечірній час, а згідно з наданим позивачем суду протоколом проведення досліджень шумового навантаження та інфразвуку виміри проводилися в денний час з 11.00 год до 11.30 год. Оскільки позивачем порушено Правила розміщення зовнішньої реклами в м. Коломия та встановлено рекламний засіб, який не відповідає проекту спеціальної конструкції зовнішньої реклами та специфікації в ньому, а тому помилковими є посилання судів, що виконавчому комітету необхідно було подати відповідну інформацію про виявлення порушення законодавства у сфері реклами до Держпродспоживслужби, оскільки, враховуючи невідповідність зовнішньої реклами проектній документації, Правилам м. Коломиї передбачено скасування дозволу виконавчим комітетом. Помилковим є застосування до спірних правовідносин положень статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", оскільки оспорюване рішення не було скасоване, а визнано таким, що втратило чинність, на підставі скасування дозволу розміщення зовнішньої реклами.
14. Позивач у відзиві на касаційну скаргу заперечує щодо її задоволення, посилаючись на те, що оскаржувані рішення судів є такими, що ґрунтуються на повному і всебічному дослідженні матеріалів справи та ухвалені без порушень норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права. Також позивач зазначив, що справа була розглянута судами попередніх інстанцій у порядку спрощеного провадження, підстави для перегляду оскаржуваних судових рішень у касаційному порядку відсутні, а відтак касаційне провадження відкрите у справі помилково та підлягає закриттю.
VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
15. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
16. Суд відхиляє доводи позивача, викладені у відзиві на касаційну скаргу, щодо відсутності підстав для касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень, оскільки розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження судами першої та апеляційної інстанцій не виключає можливості касаційного оскарження ухвалених ними рішень за наявності однієї із умов, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, встановивши наявність якої та наявність підстави для касаційного оскарження, передбаченої частиною четвертою статті 328 КАС України, Верховний Суд дійшов висновку про відкриття касаційного провадження, про що постановив відповідну ухвалу від 12.04.2019, яка є остаточною та оскарженню не підлягає.
17. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
18. Відповідно до положень частини другої статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
19. Повноваження Виконавчого комітету Коломийської міської ради у спірних правовідносинах регулюється, зокрема, законами України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про рекламу", "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" (тут і далі - у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).
20. Статтею 1 Закону України "Про рекламу" (тут і далі також - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що зовнішня реклама - це реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг; рекламні засоби - засоби, що використовуються для доведення реклами до її споживача.
21. Згідно із частиною першою статті 16 Закону України "Про рекламу" розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Під час видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється.
22. Положеннями частини другої статті 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що порядок проведення дозвільної (погоджувальної) процедури, переоформлення та анулювання документів дозвільного характеру, що законами України віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування, встановлюється їх рішенням, а у випадках, передбачених законом, - на підставі типових порядків, затверджених Кабінетом Міністрів України.
23. Відповідно до пункту 6 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067 (далі також - Типові правила, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), до повноважень робочого органу належить розгляд заяв розповсюджувачів зовнішньої реклами на надання дозволу, внесення змін у дозвіл, переоформлення дозволу та продовження строку його дії.
24. Відповідно до статті 40 та частини першої статті 52 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (тут і далі також - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, крім повноважень, передбачених цим Законом, здійснюють й інші надані їм законом повноваження. Виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради може розглядати і вирішувати питання, віднесені цим Законом до відання виконавчих органів ради.
25. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку, що розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах здійснюється на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, у порядку визначеному Типовими правилами та прийнятими на їх основі Правилами розміщення зовнішньої реклами у відповідному населеному пункті.
26. Частиною другою статті 16 Закону України "Про рекламу" передбачено, що зовнішня реклама повинна відповідати таким вимогам: розміщуватись із дотриманням вимог техніки безпеки та із забезпеченням видимості дорожніх знаків, світлофорів, перехресть, пішохідних переходів, зупинок транспорту загального користування та не відтворювати зображення дорожніх знаків; освітлення зовнішньої реклами не повинно засліплювати учасників дорожнього руху, а також не повинно освітлювати квартири житлових будинків; фундаменти наземної зовнішньої реклами, що виступають над поверхнею землі, можуть бути декоративно оформлені; опори наземної зовнішньої реклами, що розташована вздовж проїжджої частини вулиць і доріг, повинні мати вертикальну дорожню розмітку, нанесену світлоповертаючими матеріалами, заввишки до 2 метрів від поверхні землі; нижній край зовнішньої реклами, що розміщується над проїжджою частиною, у тому числі на мостах, естакадах тощо, повинен розташовуватися на висоті не менше ніж 5 метрів від поверхні дорожнього покриття; у місцях, де проїжджа частина вулиці межує з цоколями будівель або огорожами, зовнішня реклама може розміщуватися в одну з фасадами будівель або огорожами лінію.
27. Згідно з частинами третьою та четвертою статті 16 Закону України "Про рекламу" забороняється розташовувати засоби зовнішньої реклами: на пішохідних доріжках та алеях; у населених пунктах на висоті менш ніж 5 метрів від поверхні дорожнього покриття, якщо їх рекламна поверхня виступає за межі краю проїжджої частини; поза населеними пунктами на відстані менш ніж 5 метрів від краю проїжджої частини. Розміщення зовнішньої реклами на пам`ятках національного або місцевого значення та в межах зон охорони цих пам`яток, історичних ареалів населених місць здійснюється відповідно до цього Закону на підставі дозволів, які оформляються за участю органів виконавчої влади, визначених Законом України "Про охорону культурної спадщини".