1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



Постанова                                                           

Іменем України


17 лютого 2021 року

м. Київ


справа № 266/2844/15-ц

провадження № 61-35695св18


Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:


головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач),

Черняк Ю. В.,


учасники справи:

позивач- публічне акціонерне товариство "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Форум",

відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,


розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 19 листопада 2015 року, ухвалене у складі судді Шишиліна О. Г., та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 03 травня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: Принцевської В. П.,

Лопатіної М. Ю., Мироненко І. П.,


ВСТАНОВИВ:


Короткий зміст позовних вимог


У серпні 2015 року публічне акціонерне товариство "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Форум" (далі - ПАТ "Банк Форум") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.


Позовна заява ПАТ "Банк Форум" мотивована тим, що 02 жовтня 2008 року між акціонерним комерційним банком "Форум", правонаступником якого

є ПАТ "Банк Форум", та ОСОБА_1 укладено кредитний договір

0396/08/15-Z, за умовами якого ОСОБА_1 надано кредит у сумі 20 000 дол. США зі сплатою за користування кредитом процентів у розмірі 13,50 % річних, зі строком повернення до 02 жовтня 2018 року.

02 жовтня 2008 року між банком та ОСОБА_2 укладено іпотечний договір № 0396/08/15 - Z(І).

17 листопада 2009 року між банком та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору, 18 жовтня 2010 року між банком та ОСОБА_1 укладено додатковий договір до кредитного договору,

а 23 листопада 2012 року між банком та ОСОБА_1 укладено договір про внесення змін та доповнень № 3 до кредитного договору.


Крім того, зобов`язання за вказаним кредитним договором забезпечено договорами поруки. Так, 02 жовтня 2008 року між банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 0396/08/15-Z(П-1) та того ж дня між банком та ОСОБА_3 укладено договір поруки № 0396/08/15-Z(П-2).

Відповідачі не виконали своїх зобов`язань, у результаті чого станом на

22 липня 2015 року утворилась заборгованість у розмірі 10 257,66 дол. США, яка складалася із: 1 839,74 дол. США - прострочена заборгованість за кредитом; 7 212 дол. США - поточна заборгованість за кредитом;

1 134,64 дол. США - прострочена заборгованість за процентами; 71,28 дол. США - поточна заборгованість за процентами. Крім того, станом на 22 липня 2015 року нараховано 20 187 грн - пені, 5 000 грн - штрафу.


ПАТ "Банк Форум" просило суд стягнути на його користь солідарно з

ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та з ОСОБА_1 і ОСОБА_3 заборгованість

у розмірі 10 257,66 доларів США та 20 187 грн - пені, 5 000 грн - штрафу.


Короткий зміст рішення суду першої інстанції


Рішенням Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області

від 19 листопада 2015 року позов ПАТ "Банк Форум" задоволено.


Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ "Банк Форум" заборгованість за кредитним договором від 02 жовтня 2008 року

0396/08/15-Z, що утворилась станом на 22 липня 2015 року у розмірі 1 839,74 дол. США - прострочена заборгованість за кредитом; 7 212 дол. США - поточна заборгованість за кредитом; 1 134,64 дол. США - прострочена заборгованість за процентами; 71,28 дол. США - поточна заборгованість за процентами; 20 187 грн - пеня; 5 000 грн - штраф.


Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_3 на користь ПАТ "Банк Форум" заборгованість за кредитним договором від 02 жовтня 2008 року

0396/08/15-Z, яка утворилась станом на 22 липня 2015 року, у розмірі 1 839,74 дол. США - прострочена заборгованість за кредитом; 7 212 дол. США - прострочена заборгованість за кредитом; 1 134,64 дол. США - прострочена заборгованість за процентами; 71,28 дол. США - поточна заборгованість за процентами; 20 187 грн - пеня; 5 000,00 грн - штраф.


Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь держави судовий збір по 836,92 грн з кожного.


Задовольняючи позов банку, суд першої інстанції виходив з того, що позичальник ОСОБА_1 неналежним чином виконував зобов`язання взяті на себе, унаслідок чого утворилась заборгованість, тому сума боргу підлягала солідарному стягненню з боржника та поручителя. Задовольняючи позов у частині стягнення пені та штрафу, суд першої інстанції виходив з того, що на момент ухвалення судового рішення перелік населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, не діяв, був зупинений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року

1079-р, тобто у позивача були відсутні підстави для скасування штрафів, нарахованих на суму заборгованості за кредитним договором.

       

Короткий зміст судових рішень судів апеляційної та касаційної інстанцій


Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 03 лютого 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 19 листопада 2015 року залишено без змін.


Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ від 13 липня 2016 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу Апеляційного суду Донецької області

від 03 лютого 2016 року скасовано в частині вирішення вимог ПАТ "Банк Форум" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення суми пені у розмірі 20 187 грн та штрафу у розмірі 5 000 грн, справу у зазначеній частині передано на новий апеляційний розгляд, в іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.


Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 07 вересня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.


Рішення Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області

від 19 листопада 2015 року скасовано в частині задоволення позову про стягнення пені і штрафу.


У задоволенні позову ПАТ "Банк Форум" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення нарахованих за кредитним договором

від 02 жовтня 2008 року № 0396/08/15 - Z пені у розмірі 20 187 грн та штрафу у розмірі 5 000 грн відмовлено.


Це ж рішення змінено в частині розподілу судових витрат.


Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на відшкодування судових витрат на користь ПАТ "Банк Форум" по 752,96 грн з кожного.


Стягнуто з ПАТ "Банк Форум" на відшкодування судових витрат на користь ОСОБА_1 277,06 грн .


Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині стягнення пені та штрафу, суд апеляційної інстанції застосував положення статті 2, частини шостої статті 14-1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", розпорядження Кабінету Міністрів України

від 02 грудня 2015 року № 1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України" та вказав, що м. Маріуполь є населеним пунктом, на території якого здійснюється антитерористична операція, що зобов`язує фінансові установи скасовувати нараховані пені та/або штрафи на основну суму заборгованості із зобов`язаннями за кредитними договорами

і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.


Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції


Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 03 травня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено.


Рішення Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області

від 19 листопада 2015 року залишено без змін.


Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі

3 159,97 грн.


Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції у нескасованій частині, суд апеляційної інстанції вказав, що перевірив доводи апеляційної скарги щодо не з`ясування судом першої інстанції всіх обставин, які мають значення для справи, а саме: перевірку судом повноважень представника позивача згідно з вимогами статей 42, 44 ЦПК України, з`ясування питання, чи може

ОСОБА_4 представляти інтереси позивача і підтримувати позовні вимоги, а також чи може уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Ларченко І. М. передавати свої повноваження щодо ведення справ у судах загальної юрисдикції третім особам. При цьому апеляційний суд дійшов висновку, що вказані доводи апеляційної скарги є безпідставними.


Короткий зміст вимог касаційної скарги


У червні 2017 року ОСОБА_2 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області

від 19 листопада 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 03 травня 2017 року, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.


Аргументи учасників справи


Доводи особи, яка подала касаційну скаргу


Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не враховано положення статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" щодо нарахування пені та штрафів.


Вказує, що суд першої інстанції неправильно застосував положення частини четвертої статті 559 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Судом встановлено, що зобов`язання за кредитним договором повинно виконуватися частинами (щомісячними платежами), а у позичальника починаючи з 02 вересня 2014 року виникла прострочена заборгованість, тому банк повинен був протягом шести місяців з дня настання строку погашення    чергового платежу пред`явити вимоги до поручителя. Натомість, як вказує заявник, банк 01 липня 2015 року пред`явив до неї письмову вимогу щодо дострокового повернення кредиту, а до суду з позовом про стягнення заборгованості звернувся в серпні 2015 року, тобто з пропуском шестимісячного строку, визначеного частиною четвертою статті 559

ЦК України.


Крім того, заявник стверджує, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано положення статті 613 ЦК України. Так, починаючи з вересня

2014 року у м. Маріуполі не залишилось жодного відділення ПАТ "Банк Форум", у якому можливо було провести оплату за кредитними зобов`язаннями. Заявник разом з позичальником були змушені звернутися до управління банку, яке розташоване в м. Києві, де їх повідомили про можливість внесення обов`язкових платежів через інші банківські установи, однак не повідомили реквізити. Заявник стверджує, що несплата коштів за кредитом відбулася внаслідок неправомірних дій банку, який не створив умов для належного виконання зобов`язань позичальником ОСОБА_1 .


Матеріали справи не місять доказів того, що на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції у ПАТ "Банк Форум" продовжено процедур ліквідації,

а Ларченко Ірина Миколаївна є уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум".


Відзив на касаційну скаргу не надходив.


Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції


Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ від 21 червня 2017 року поновлено строк на касаційне оскарження судових рішень, відкрито касаційне провадження, витребувано матеріали справи із Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області, зупинено виконання рішення Приморського районного суду

м. Маріуполя Донецької області від 19 листопада 2015 року та ухвали Апеляційного суду Донецької області від 03 травня 2017 року до закінчення касаційного провадження.


Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.


У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.


У червні 2018 року, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано колегії суддів: Пророку В. В., (суддя-доповідач), Фаловській І. М., Висоцькій В. С.


У червні 2019 року, згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано колегії суддів: ОСОБА_6 (суддя-доповідач), Русинчуку М. М., Антоненко Н. О.


Ухвалою Верховного Суду від 18 вересня 2019 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів, у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.


Ухвалою Верховного Суду від 18 грудня 2019 року зупинено касаційне провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду справи № 264/5987/17 (провадження № 61-3918св19).


Ухвалою Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2020 року справу № 264/5987/17 (провадження

61-3918св19) передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.


30 червня 2020 року Великою Палатою Верховного Суду прийнято постанову у справі № 264/5987/17 (провадження № 14-37цс20).


Ухвалою Верховного Суду від 18 березня 2020 року поновлено касаційне провадження у справі.


У листопаді 2020 року, у зв`язку зі звільненням у відставку судді Верховного Суду ОСОБА_6, згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано колегії суддів: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гульку Б. І., Лідовцю Р. А., Луспенику Д. Д., Черняк Ю. В.


У грудні 2020 року, згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано колегії суддів: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Воробйовій І. А., Гульку Б. І.,

Луспенику Д. Д., Черняк Ю. В.


Фактичні обставини справи, встановлені судами


02 жовтня 2008 року між ПАТ "Банк Форум" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 0396/08/15-Z, за умовами якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 20 000 доларів США зі встановленою платою за користування кредитними коштами у розмірі 13,50 % річних, строком до

02 жовтня 2018 року.

Згідно з пунктом 2.3 кредитного договору ОСОБА_1 здійснює повернення кредиту частинами щомісячно, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту у сумі не менше 167,00 дол. США, на відкритий йому позичковий рахунок № НОМЕР_1 .

Відповідно до пункту 2.7. кредитного договору проценти за користування кредитними коштами ОСОБА_1 сплачує самостійно у валюті кредиту на відповідний рахунок щомісячно, не пізніше 20-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитними коштами.

Згідно з пунктом 2.6. кредитного договору сплата процентів здійснюється за фактичний строк користування кредитними коштами. При розрахунку плати за користування кредитом приймається місяць рівний календарній кількості днів, та рік, рівний 360 днів.


Встановлено, що банк видав ОСОБА_1 кредит у розмірі 20 000 дол. США.


18 листопада 2009 року між банком та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору від 02 жовтня 2008 року № 0396/08/15-Z, за умовами якої пункт 2.3 кредитного договору викладено в новій редакції:

"у період з 01 листопада 2009 року по 01 листопада 2010 року позичальник здійснює повернення кредиту частинами щомісячно, у сумі не менше 40 доларів США на позичковий рахунок № НОМЕР_1, з 01 листопада

2010 року позичальник здійснює повернення кредиту частинами щомісячно, у сумі не менше 184 доларів США на позичковий рахунок

НОМЕР_1 ". Крім того, розділ 2 кредитного договору від 02 жовтня 2008 року № 0396/08/15-Z доповнено пунктом 2.11, за умовами якого позичальник у день підписання цієї додаткової угоди № 1 сплачує банку кошти в розмірі 0,20 % відсотки від залишку заборгованості за кредитом, але не менше 500,00 грн. Всі інші умови кредитного договору залишено без змін.


18 жовтня 2010 року між банком та ОСОБА_1 укладено додатковий договір б/н до кредитного договору від 02 жовтня 2008 року № 0396/08/15-Z.    Пункти 1.1, 1.3, 2.3, 2.7 кредитного договору викладено у новій редакції.


23 липня 2012 року між банком та ОСОБА_1 укладено договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору від 02 жовтня 2008 року № 0396/08/15-Z, яким розділ 5 кредитного договору доповнено пунктом 5.5 відповідно до якого позичальник надає письмову згоду на доступ до його кредитної історії.


Із виписки за кредитом, наданої банком, встановлено, що з вересня 2014 року ОСОБА_1 не вносив щомісячні платежі на погашення кредиту, що

у письмових запереченнях підтвердив представник ОСОБА_1 .


Із розрахунку заборгованості встановлено, що станом на 22 липня 2015 року ОСОБА_1 має заборгованість за кредитом у розмірі 10 257,66 дол. США, яка складається із: 1 839,74 дол. США - прострочена заборгованість за кредитом; 7 212,00 дол. США - поточна заборгованість за кредитом; 1 134,64 дол. США - прострочена заборгованість за процентами; 71,28 дол. США - поточна заборгованість за нарахованими процентами; 20 187,00 грн - пеня; 5 000,00 грн - штраф.


02 жовтня 2008 року між ПАТ "Банк Форум" та ОСОБА_2 укладено договір поруки за № 0396/08/15-Z(П-1), за умовами якого ОСОБА_2 на забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором поручилася солідарно перед позивачем за виконання ОСОБА_1 зобов`язань за договором кредиту, у разі невиконання та/або неналежного виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань перед позивачем погасити заборгованість по кредитному договору, а саме суму кредиту, нараховані проценти за кредитом, відсотки за простроченою позикою (штраф, пеню) та інші платежі, передбачені кредитним договором.


02 жовтня 2008 року між ПАТ "Банк Форум" та ОСОБА_3 укладено договір поруки № 0396/08/15-Z(П-2), за умовами якого ОСОБА_3 на забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором поручилася солідарно перед позивачем за виконання ОСОБА_1 зобов`язань за договором кредиту, у разі невиконання та/або неналежного виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань перед позивачем погасити заборгованість за кредитним договором, а саме суму кредиту, нараховані проценти за кредитом, відсотки за простроченою позикою (штраф, пеню) та інші платежі, передбачені кредитним договором.


Відповідно до пунктів 3.1 договорів поруки № 0396/08/15-Z(П-1) та

0396/08/15-Z(П-2), у випадку невиконання зобов`язань за кредитним договором та цим договором боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.


Згідно з пунктами 3.4 договорів поруки № 0396/08/15-Z(П-1) та

0396/08/15-Z(П-2) при внесенні змін у кредитний договір і його пролонгації, обставини, що з нього випливають, розповсюджуються на поручителя.


Листами від 24 червня 2015 року № 8321/12, № 8322/12, № 8323/12,

8324/12 банк направив позичальнику ОСОБА_1 та поручителям:

ОСОБА_2 , ОСОБА_3, вимоги про дострокове виконання порушених зобов`язань за кредитним договором та договором поруки з метою погашення простроченої заборгованості за кредитом та процентам, а також штрафних санкцій протягом семи робочих днів. Вказані листи отримано відповідачами.


Позиція Верховного Суду


Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і надалі -

в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.


Касаційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню.


Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права


Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.


Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.


Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.


Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.


Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог


................
Перейти до повного тексту