Постанова
Іменем України
24 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 272/444/18
провадження № 61-3940св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Хлібороб",
відповідачі: ОСОБА_1, Товариство з обмеженою відповідальністю "Жива Нива",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Житомирська обласна філія Комунального підприємства "Центр державної реєстрації",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібороб" на постанову Житомирського апеляційного суду від 06 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Трояновської Г. С., Миніч Т. І., Павицької Т. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2018 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Хлібороб" (далі - СТОВ "Хлібороб") звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю "Жива Нива" (далі - ТОВ "Жива Нива"), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Житомирська обласна філія Комунального підприємства "Центр державної реєстрації" (далі - КП "Центр державної реєстрації"), про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування рішення про його державну реєстрацію, визнання поновленим договору оренди земельної ділянки та укладеною додаткової угоди.
Позовну заяву мотивовано тим, що 21 вересня 2007 року СТОВ "Хлібороб" уклало із ОСОБА_1 договір оренди належної останньому земельної ділянки, загальною площею 3,0197 га, кадастровий номер 1820388600:03:000:0158, яка розташована на території Степківської сільської ради Андрушівського району Житомирської області.
За умовами договору строк його дії становить 10 років та орендар має переважне право поновити його на новий строк.
Державна реєстрація договору оренди здійснена 15 жовтня 2007 року Андрушівським районним відділом Житомирської регіональної філії КП "Центр державного земельного кадастру" у Державному реєстрі земель за № 040720200016.
Листом від 12 вересня 2017 року СТОВ "Хлібороб" повідомило ОСОБА_1 про намір скористатись своїм переважним правом і продовжити дію договору оренди землі. До листа було додано проект додаткової угоди від 12 вересня 2017 року до договору оренди землі від 21 вересня 2007 року, в якій запропоновано ОСОБА_1 продовжити дію договору оренди землі до 15 жовтня 2027 року на тих самих умовах, що передбачені договором та додатковою угодою, збільшивши орендну плату у розмірі 10 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 11 106,64 грн. Пунктом 4 додаткової угоди передбачалося, що орендар протягом трьох банківських днів з моменту державної реєстрації додаткової угоди до договору оренди землі передає орендодавцю разовий платіж в розмірі 3 000,00 грн як винагороду за підписання додаткової угоди. ОСОБА_1 отримав лист-повідомлення з проектом додаткової угоди 16 вересня 2017 року. 15 вересня 2017 року ОСОБА_1 направив на адресу СТОВ "Хлібороб" заяву, в якій повідомив про своє бажання припинити дію договору оренди землі від 15 червня 2007 року, а про розгляд пропозиції щодо укладення договору оренди на новий строк не повідомив.
СТОВ "Хлібороб" стало відомо про те, що 22 листопада 2017 року ОСОБА_1 уклав з ТОВ "Жива Нива" договір оренди належної йому на праві власності земельної ділянки, чим порушив переважне право СТОВ "Хлібороб" на укладення договору оренди на новий строк.
З огляду на викладене СТОВ "Хлібороб" просило суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 22 листопада 2017 року, укладений між ОСОБА_1 та СТОВ "Жива Нива", скасувати рішення про державну реєстрацію цього договору від 28 листопада 2017 року № 38377754, прийняте державним реєстратором Житомирської обласної філії КП "Центр державної реєстрації" Богушем О. В., визнати поновленим договір оренди земельної ділянки від 21 вересня 2007 року, укладений між СТОВ "Хлібороб" та ОСОБА_1, та визнати укладеною додаткову угоду від 12 вересня 2017 року між ТОВ "Хлібороб" та ОСОБА_1 до договору оренди землі від 21 вересня 2007 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Андрушівського районного суду Житомирської області від 26 листопада 2018 року позов СТОВ "Хлібороб" задоволено частково. Визнано недійсним договір оренди землі від 22 листопада 2017 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "Жива Нива".
Скасовано рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, площею 3,0197 га, кадастровий номер 1820388600:03:000:0158, від 28 листопада 2017 року № 38377754, прийняте державним реєстратором Житомирської обласної філії КП "Центр державної реєстрації" Богушем О. В.
Визнано поновленим договір оренди землі від 21 вересня 2007 року, укладений між ОСОБА_1 та СТОВ "Хлібороб", щодо земельної ділянки, площею 3,0197 га, кадастровий номер 1820388600:03:000:0158, та зареєстрований у Державному реєстрі земель 15 жовтня 2007 року за № 040720200016.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду мотивовано тим, що, користуючись своїм переважним правом на продовження строку дії договору, позивач здійснив дії, передбачені пунктом 8 договору оренди землі, статтею 33 Закону України "Про оренду землі".
Лист ОСОБА_1 не є відповіддю на пропозицію позивача щодо пролонгації дії договору оренди та укладення додаткової угоди в розумінні статті 33 Закону України "Про оренду землі" та не містить обґрунтувань щодо відмови позивачу.
Позивач належно виконує свої обов`язки за договором, дотримався порядку та строків повідомлення орендодавця про наміри продовжити договір оренди землі.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Житомирського апеляційного суду від 06 лютого 2019 року апеляційну скаргу ТОВ "Жива Нива" задоволено.
Рішення Андрушівського районного суду Житомирської області від 26 листопада 2018 року скасовано. Ухвалено нове рішення про відмову СТОВ "Хлібороб" у задоволенні позову.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що після отримання листа-повідомлення та проекту додаткової угоди позивача про намір поновити договір оренди, ОСОБА_1 до закінчення строку дії договору оренди направив СТОВ "Хлібороб" письмову заяву від 15 вересня 2017 року, в якій зазначив про свій намір припинити дію договору оренди земельної ділянки. Отже, між СТОВ "Хлібороб" та ОСОБА_1 не досягнуто домовленості щодо істотних умов договору оренди землі, що вбачається із змісту листів сторін, тому СТОВ "Хлібороб" втратило своє переважне право на укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк.
За таких обставин підстави для задоволення вимоги про визнання недійсним договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "Жива Нива", відсутні.
Оскільки решта позовних вимог є похідними від вимоги про визнання недійсним договору оренди землі від 22 листопада 2017 року, підстави для їх задоволення також відсутні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У касаційній скарзі, поданій у лютому 2019 року до Верховного Суду, СТОВ "Хлібороб" просить скасувати постанову Житомирського апеляційного суду від 06 лютого 2019 року, а рішення Андрушівського районного суду Житомирської області від 26 листопада 2018 року залишити в силі, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Касаційну скаргумотивовано тим, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували до спірних правовідносин положення статті 33 Закону України "Про оренду землі".
СТОВ "Хлібороб" виконало всі умови та дії, необхідні для пролонгації договору оренди землі.
ОСОБА_1 порушив переважне право СТОВ "Хлібороб" на укладення договору оренди на новий строк. Товариство повідомило про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди на новий строк, вчинило дії, передбачені статтею 33 Закону України "Про оренду землі", необхідні для пролонгації договору оренди землі.
СТОВ "Хлібороб" не отримувало від ОСОБА_1 відповіді на пропозицію щодо укладення договору оренди землі на новий строк, а його заява про бажання припинити договір оренди є немотивованою та у розумінні статті 33 Закону України "Про оренду землі" не має правових наслідків, що узгоджується з висновками Верховного Суду України, викладеними у постановах від 25 лютого 2015 року у справі № 6-219цс14, від 25 лютого 2015 року у справі № 6-219цс14.
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
Ухвалою Верховного Суду від 10 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою СТОВ "Хлібороб" на постанову Житомирського апеляційного суду від 06 лютого 2019 року, витребувано із Андрушівського районного суду Житомирської області цивільну справу № 272/444/18.
Ухвалою Верховного Суду від 05 лютого 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
Відзиви на касаційну скаргу інші учасники справи до суду не подавали.
Фактичні обставини, встановлені судами
ОСОБА_1 є власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 3,0197 га, кадастровий номер 1820388600:03:000:0158, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Степківської сільської ради Андрушівського району Житомирської області.
21 вересня 2007 року між СТОВ "Хлібороб" та ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі, за яким передано СТОВ "Хлібороб" у строкове платне користування належну ОСОБА_1 земельну ділянку (т. 1, а. с. 14-16). Державна реєстрація зазначеного договору оренди була здійснена 15 жовтня 2007 року Андрушівським районним відділом Житомирської регіональної філії "Центр державного земельного кадастру", про що в державному реєстрі земель зроблено запис № 040720200016.
Відповідно до пункту 8 договору оренди землі 21 вересня 2007 року строк дії договору становить десять років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору письмово повідомити орендодавця про намір продовжити його дію.
12 вересня 2017 року СТОВ "Хлібороб" надіслало ОСОБА_1 лист-повідомлення про поновлення договору оренди земельної ділянки та проект додаткової угоди від 12 вересня 2017 року до договору оренди землі від 21 вересня 2007 року, в якій запропонувало ОСОБА_1 продовжити дію договору оренди землі до 15 жовтня 2027 року на тих самих умовах та збільшити орендну плату до 10 % від нормативно-грошової оцінки землі, що становить 11 106,64 грн (т. 1, а. с. 18-20).
Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення ОСОБА_1 отримав вказаний лист-повідомлення разом із проектом додаткової угоди 16 вересня 2017 року (т. 1, а. с. 21).
15 вересня 2017 року ОСОБА_1 направив на адресу СТОВ "Хлібороб" заяву, у якій повідомив СТОВ "Хлібороб" про бажання припинити дію договору оренди земельної ділянки від 21 вересня 2007 року. Зазначена заява була отримана та зареєстрована СТОВ "Хлібороб" 20 вересня 2017 року, що підтверджується самою заявою, яка була додана позивачем до позовної заяви (т. 1, а. с. 22).
Встановлено, що 22 листопада 2017 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Жива Нива" було укладено договір оренди земельної ділянки, належної ОСОБА_1 . Право ТОВ "Жива Нива" оредни землі за цим договором зареєстровано на підставі рішення державного реєстратора Житомирської обласної філії Комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Богуша О. В. від 28 листопада 2017 року № 38377754.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і застосовані норми права
Відповідно до частин першої, другої, четвертої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.