ПОСТАНОВА
Іменем України
02 березня 2021 року
Київ
справа №1.380.2019.001081
адміністративне провадження №К/9901/34093/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Мартинюк Н.М.,
суддів Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
за участю:
секретаря судового засідання - Андрієнко Н.А.,
представника відповідача - Копитка Ю.Ю.,
особи, яка подала заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови суду апеляційної інстанції - ОСОБА_1,
представника ОСОБА_1 - Кріль О.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу №1.380.2019.001081
за позовом ОСОБА_2
до Городоцького районного відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області
про визнання протиправними і скасування постанов,
за касаційною скаргою ОСОБА_2
на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року (прийняту у складі: головуючого судді Хобор Р.Б., суддів Попка Я.С., Сеника Р.П.),
прийняту за результатами розгляду заяви ОСОБА_1
про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року.
УСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому просила:
- визнати протиправною і скасувати постанову про скасування процесуального документа від 11 лютого 2019 року, винесену начальником Городоцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області у виконавчому провадженні №54070445;
- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 28 лютого 2019 року, винесену головним державним виконавцем Городоцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області у виконавчому провадженні №54070445.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 зазначила, що на виконанні в Городоцькому районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області знаходився виконавчий лист щодо зобов`язання позивачки за власний рахунок здійснити знесення самовільно збудованого фундаменту по периметру будівлі в землі із виступом над землею. Постановою державного виконавця від 22 червня 2017 року закінчено виконавче провадження у зв`язку з фактичним виконанням рішення суду. Однак, 11 лютого 2019 року винесено постанову про скасування процесуального документу, якою скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з тим, що рішення суду не виконано. Також 28 лютого 2019 року винесено постанову про накладення штрафу на ОСОБА_2 за невиконання рішення суду. На думку позивачки, такі постанови є протиправними, адже рішення суду виконано нею ще у грудні 2015 року про що свідчить договір підряду й акт приймання виконаних будівельних робіт.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25 березня 2019 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що судовими рішеннями першої й апеляційної інстанцій у справі №813/996/16, встановлено обставини невиконання позивачкою вимог припису про знесення самочинно збудованого фундаменту за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі цих рішень видано виконавчий лист, який належить виконати.
Суд першої інстанції зауважив, що судові рішення про встановлення наявності самочинно збудованого фундаменту прийняті після того, як зазначає позивачка, вона знесла фундамент. Тому, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскаржувані постанови відповідача відповідають вимогам Закону України "Про виконавче провадження".
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 березня 2019 року скасовано й ухвалено нову постанову, якою адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправною і скасовано постанову про скасування процесуального документу від 11 лютого 2019 року, винесену начальником Городоцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області у виконавчому провадженні №54070445.
Визнано протиправною і скасовано постанову про накладення штрафу у розмірі: 1700,00 грн від 28 лютого 2019 року, винесену головним державним виконавцем Городоцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Копитко Ю.Ю. у виконавчому провадженні №54070445.
Зазначене судове рішення мотивовано тим, що державний виконавець, приймаючи постанову про закінчення виконавчого провадження від 22 червня 2017 року, виходив з того, що судові рішення є виконаними, оскільки демонтаж фундаменту під житловий будинок здійснено у грудні 2015 року, тобто уже після проведення перевірки виконання вимог припису від 23 липня 2015 року №12/05-742.
Державний виконавець 19 червня 2017 року при виході за адресою: АДРЕСА_1 встановив, що фундамент про який йдеться у судових рішеннях, демонтовано у грудні 2015 року, про що складено відповідний акт державного виконавця.
Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що державний виконавець в ході здійснення виконавчих дій діяв ефективно, повно з`ясувавши обставини виконавчого провадження, врахувавши докази, які підтверджують демонтаж попереднього фундаменту і побудову іншого фундаменту відповідно до будівельного паспорта, реєстраційний номер 385 на реконструкцію житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 і повідомлення про початок будівельних робіт.
Отже, приймаючи постанову від 11 лютого 2019 року, якою скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження від 22 червня 2017 року, начальник Городоцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, на переконання апеляційного суду, діяв без достатнього обґрунтування прийнятого рішення. Начальник відділу формально послався на звернення громадянина ОСОБА_1 і сільського голови Підзвіринецької сільської ради про наявність не демонтованого фундаменту, незважаючи на ту обставину, що зазначені особи не уповноважені встановлювати відповідні факти в рамках виконавчого провадження. Департамент ДАБІ у Львівській області до якого надійшли вказані звернення фізичних осіб відповідної перевірки не провів, а надіслав ці звернення до відповідача.
Крім того, суд апеляційної інстанції зауважив, що підставою для скасування начальником відділу державної виконавчої служби процесуального документа державного виконавця є його суперечність вимогам закону.
Однак, начальник відділу державної виконавчої служби, скасовуючи постанову про закінчення виконавчого провадження, не вказав яким вимогам закону суперечить постанова державного виконавця, вдавшись лише до оцінки обставин, які він не встановлював.
Короткий зміст заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами
У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Восьмого апеляційного адміністративного суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року, в якій просив суд постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року у справі №1.380.2019.2019.01081 скасувати й ухвалити нову, якою апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 березня 2019 року без змін.
В обґрунтування вказаної заяви ОСОБА_1 зазначив, що нововиявленою, на його думку, обставиною у цій справі є факт існування, тобто не знесення об`єкту самочинного будівництва - фундаменту за адресою: АДРЕСА_1, який суд вважав знесеним. Факт наявності вказаної нововиявленої обставини підтверджується листом Підзвіринецької сільської ради Городоцького району Львівської області від 1 лютого 2019 року №22, актом Підзвіринецької сільської ради Городоцького району Львівської області від 1 лютого 2019 року, листом Департаменту ДАБІ у Львівській області від 3 вересня 2019 року №1013-6/3913-19.
Водночас, заявник зазначив, що єдиним способом захисту його порушеного права є звернення до суду з цією заявою, під час розгляду якої можливо буде встановити фактичні обставини справи, оскільки справа №1.380.2019.0010.81 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Городоцького районного відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними і скасування постанов, переглянута усіма судовими інстанціями.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції, ухваленої за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами задоволено частково.
Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року у справі №1.380.2019.001081 скасовано й ухвалено нову постанову, якою апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 березня 2019 скасовано й ухвалено нову постанову, якою адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною і скасовано постанову про накладення штрафу у розмірі: 1700,00 грн від 28 лютого 2019 року, винесену головним державним виконавцем Городоцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Копитко Ю.Ю. у виконавчому провадженні №54070445.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи частково заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року, суд апеляційної інстанції виходив з того, що заявник надав докази, які стверджують про існування самовільно збудованого фундаменту на момент винесення державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження від 22 червня 2017 року, постанови від 11 лютого 2019 року, якою скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження і постанови про накладення штрафу від 28 лютого 2019 року.
Враховуючи те, що факт не знесення ОСОБА_2 на виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2016 року у справі №813/996/16 самовільно збудованого фундаменту станом на дату прийняття постанови про скасування процесуального документу встановлений апеляційним судом при розгляді цієї заяви, то постанова про скасування процесуального документу, на думку апеляційного суду, є законною, а тому її належить залишити в силі.
Щодо постанови державного виконавця про накладення штрафу, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що вона є протиправною, оскільки відповідач не прийняв постанову про відновлення виконавчого провадження, як цього вимагає частина перша статті 41 Закону України "Про виконавче провадження". Отже, подальші виконавчі дії вчинялись, а рішення приймались в рамках невідновленого (закінченого) виконавчого провадження, а тому не можуть вважатися законними.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечення)
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року скасувати, а постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року залишити в силі.
Зокрема, скаржник зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції є необґрунтованим, прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права. В обґрунтування касаційної скарги позивачка посилається на те, що докази, які підтверджують нібито нововиявлені обставини, а саме лист Підзвіринецької сільської ради Городоцького району Львівської області №22 від 1 лютого 2019 року й акт Підзвіринецької сільської ради Городоцького району Львівської області від 1 лютого 2019 року були долучені до матеріалів справи №1.380.2019.001081 особисто ОСОБА_2 ще у суді першої інстанції і досліджувалися судами при прийнятті рішень.
Водночас, факт і обставини знесення ОСОБА_2 фундаменту відповідно до постанови Львівського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2016 року у справі №813/996/16 були безпосереднім предметом дослідження у цій справі. Протягом усього розгляду цієї справи відповідач заперечував проти задоволення позову, посилаючись на ті самі документи, які додає заявник на підтвердження нібито нововиявлених обставин.
Восьмий апеляційний адміністративний суд встановлював та у повному обсязі досліджував обставини фактичного виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2016 року у справі №813/996/16, дійшовши до правомірного висновку, що начальник Городоцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області неправомірно скасував постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження, оскільки факт демонтажу фундаменту розміром 8,80 на 8.05 метра, облаштованого по периметру будівлі в землі із виступом над землею на висоту 30-50 см підтверджується належними документами.
Крім того, відповідно до частини першої статті 362 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими або виключними обставинами.
Однак суд апеляційної інстанції залишив поза увагою той факт, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року у справі №1.380.2019.001081 жодним чином не вирішувалося питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 та відповідач подали відзив на касаційну скаргу, в яких просили залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції без змін.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами першої й апеляційної інстанцій встановлено, що у липні 2015 року посадовими особами ДАБІ проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ОСОБА_2 на об`єкті будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Перевіркою встановлено, що позивачка здійснила у 2015 році будівництво фундаменту під житловий будинок розміром 8,80 на 8,05 метра, по периметру будівлі в землі із виступом над землею на висоту 30-50 см.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2016 року у справі №813/996/16, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 2 лютого 2017 року, адміністративний позов Державної архітектурно-будівельної інспекції України задоволено повністю і зобов`язано ОСОБА_2 за власний рахунок здійснити знесення самовільно збудований фундамент по периметру будівлі в землі із виступом над землею за адресою: АДРЕСА_1 .
18 квітня 2017 року Львівським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист, який скерований 18 травня 2017 року на виконання до Городоцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області (далі - "Городоцький РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області").
2 червня 2017 року державним виконавцем Городоцького РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області відкрито виконавче провадження.
15 червня 2017 року боржниця ОСОБА_2 повідомила про виконання рішення суду і надала договір підряду від 1 грудня 2015 року №01/12, довідку про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2015 року, акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2015 року.
19 червня 2017 року державним виконавцем складено акт, у якому зазначено, що при виході за адресою: АДРЕСА_1 встановлено, що фундамент, про який йдеться в судовому рішенні, демонтовано у грудні 2015 року.
22 червня 2017 року державний виконавець виніс постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з повним фактичним виконанням рішення суду.
11 лютого 2019 року начальником Городоцького РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області винесено постанову про скасування процесуального документу, якою скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження від 22 червня 2017 року.
В цій постанові зазначено, що при закінченні виконавчого провадження державним виконавцем не враховано, що виконавчий лист виданий 14 червня 2016 року, тобто після ймовірного виконання рішення суду. До заяви про відкриття виконавчого провадження було додано ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 2 лютого 2017 року, де у мотивувальній частині рішення суду вказано, що посилання апелянта на те, що позивач добровільно виконала вимоги припису про знесення фундаменту не заслуговують на увагу, оскільки фундамент, споруджений з порушенням вказаних вище норм ДБН залишився, що стверджується сторонами, графічними матеріалами і фотографіями. Окрім цього, 5 лютого 2019 року на адресу ДАБІ надійшли звернення фізичної особи ОСОБА_1 і сільського голови, в яких зазначено, що боржник 2 роки не виконує рішення суду.
12 лютого 2019 року державним виконавцем скерована вимога боржнику щодо виконання рішення суду протягом 10 робочих днів.
14 лютого 2019 року державним виконавцем скерована вимога до Львівського окружного адміністративного суду щодо надіслання оригіналу виконавчого листа, вимога ДАБІ України про забезпечення присутності представника 27 лютого 2019 року о 12:00 годині за адресою: АДРЕСА_1 при перевірці виконання рішення суду і вимога Підзвіринецькій сільській раді щодо повідомлення ОСОБА_2 про виконання рішення суду і забезпечення присутності представника при проведенні виконавчих дій.
27 лютого 2019 року державним виконавцем складено акт про те, що візуально фундамент не знесений, проглядається зі сторони сусідів за адресою виконання рішення. На територію державного виконавця допущено не було.
28 лютого 2019 року винесено постанову про накладення на ОСОБА_2 штрафу за невиконання рішення суду.
Не погоджуючись із прийнятими постановою про скасування процесуального документу від 11 лютого 2019 року і постановою про накладення штрафу від 28 лютого 2019 року у виконавчому провадженні №54070445, позивачка оскаржило їх до суду.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частинами першою, другою статті 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.
Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України "Про виконавче провадження".
За визначенням, наведеним у пункті 1 частини першої статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною першою статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та, у передбачених цим Законом випадках, на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (пункт 1 частини третьої, частина четверта статті 18 Закону України "Про виконавче провадження").
За приписами пункту 9 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
За приписами частини першої статті 41 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.