ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 березня 2021 року
м. Київ
справа № 805/3923/18-а
адміністративне провадження № К/9901/134/19
Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Калашнікової О.В.,
суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Олендера І.Я., Рибачука А.І., Смоковича М.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув в письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу №805/3923/18-а
за позовом ОСОБА_1 до Департаменту захисту економіки Національної поліції України про зобов`язання вчинити дії щодо обчислення вислуги років,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Шишова О.О.)
ІСТОРІЯ СПРАВИ:
1.Короткий зміст позовних вимог
1.1. У травні 2018 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Департаменту захисту економіки Національної поліції України (далі - відповідач, Департамент), в якому, враховуючи заяву про збільшення позовних вимог від 02 липня 2018 року, просив:
- визнати неправомірними дії Департаменту в частині не зарахування позивачу в наказі №60 о/с від 19 березня 2018 року про звільнення до календарної вислуги років (17 років 05 місяців 10 днів) на пільгових умовах часу участі в антитерористичній операції з 07 квітня 2014 року по 01 березня 2018 року - один місяць за три місяці;
- зобов`язати відповідача обчислити ОСОБА_1 вислугу років з урахуванням вимог Закону України від 9 квітня 1992 pоку N 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (далі - Закон N 2262-XII) та постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" (далі - Постанова №393) та внести зміни до наказу №60 о/с від 19 березня 2018 року про звільнення ОСОБА_1 відповідно до пункту 2 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" з урахуванням до вислуги років на пільгових умовах часу участі в антитерористичній операції з 07 квітня 2014 року по 01 березня 2018 року - один місяць за три місяці;
- зобов`язати Департамент оформити та подати необхідні документи до органів Пенсійного фонду для призначення позивачу пенсії за вислугу років відповідно до статті 12 Закону N 2262-XII; у разі відсутності на момент подання заяви необхідних документів для призначення пенсії - надати допомогу в їх одержанні.
1.2. Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував наявністю у нього права на отримання пенсії за вислугу років згідно із Законом №2262-12. Проте, Департамент (є уповноваженим структурним підрозділом, через який здійснюється подання заяви про призначення пенсії за вислугу років до пенсійних органів згідно із пунктом 1 постанови Правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року N 3-1 "Про подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб") відмовив позивачу у зарахуванні пільгового стажу для призначення пенсії, не врахувавши положення пункту 3 Постанови №393.
2. Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанції
2.1. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2018 року позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправними дії Департаменту щодо відмови в оформленні та направленні необхідних документів до органу Пенсійного фонду для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, відповідно до статті 12 Закону N2262-XII .
Зобов`язано Департамент оформити та направити необхідні документи до відповідного органу Пенсійного фонду для призначення позивачу пенсії за вислугу років відповідно до статті 12 Закону N2262-XII із зарахуванням до вислуги років для призначення такої пенсії часу проходження служби з 07 листопада 2015 року по 01 березня 2018 року, протягом якого ОСОБА_1 брав участь в антитерористичній операції, на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту захисту економіки Національної поліції України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.
Додатковим рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2018 року зобов`язано відповідача оформити та направити необхідні документи до відповідного органу Пенсійного фонду для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугою років відповідно до статті 12 Закону N2262-XII із зарахуванням до вислуги років для призначення такої пенсії часу проходження служби з 07 квітня 2014 року до 01 березня 2018 року, протягом якого позивач брав участь в антитерористичній операції, на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.
2.2. Задовольняючи частково позові вимоги, суд першої інстанції застосував до спірних правовідносин Постанову №393 та дійшов висновку, що ОСОБА_1 на час звільнення зі служби в поліції набув право на пенсію за вислугу років. Проте, Департамент, не врахувавши на пільгових умовах час участі позивача в антитерористичній операції, протиправно відмовив в оформленні та поданні документів для призначення пенсії.
2.3. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року скасовано рішення суду першої інстанції в частині визнання протиправною відмови Департаменту в оформленні документів для призначення пенсії за вислугою років ОСОБА_1 та зобов`язання відповідача оформити та подати до органу Пенсійного фонду України документи для призначення позивачу пенсії за вислугою років, відповідно до статті 12 Закону N2262-XII.
В цій частині прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
В решті рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2018 року у справі №805/3923/18-а - залишено без змін.
Додатковою постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2018 року постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2018 року після четвертого абзацу доповнено новим абзацом наступного змісту: "Абзац 5 резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2018 року "Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту захисту економіки Національної поліції України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок - виключити."
2.4. Скасовуючи частково рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначив, що позивач не має права на призначення пенсії за вислугу років, оскільки в даному випадку необхідно враховувати лише вислугу в календарному обчисленні. Колегія суддів зазначила, що положення пункту 3 Постанови №393 суперечать приписам пункту "а" статті 12 Закону N2262-XII, а тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми, що мають вищу юридичну силу - норми Закону N2262-XII. Також суд апеляційної інстанції відхилив посилання представника позивача на постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №750/9775/16-а, оскільки цим рішенням суд касаційної інстанції направив справу на новий розгляд, окрім того, судом вказано про існування інших судових рішень Верховного Суду, які прийняті пізніше в часі і містять протилежний правовий висновок.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1 Не погодившись із постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суд у складі Верховного Суду, в якій просив скасувати оскаржуване судове рішення, залишивши в силі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2018 року.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи особи, яка подала скаргу
4.1 У касаційній скарзі ОСОБА_1 вказав, що у Законі №2262-XII міститься бланкетна норма, яка надає Кабінету Міністрів України право встановлювати порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсії. Позивач не погоджується із висновком суду апеляційної інстанції щодо незастосування до спірних правовідносин Постанови №393 через конкуренцію норм права та преюдицію статті 12 Закону №2262-XII, оскільки у даному випадку вказані нормативно-правові акти зовсім не містять суперечливих норм, які б зумовлювали застосування нормативно-правового акту, що має вищу юридичну силу. На думку позивача, враховуючи положення статті 17-1 Закону №2262-XII, у разі обчислення пільгового періоду пенсії за наведеним законом, Постанова № 393 підлягає обов`язковому застосуванню, оскільки саме цією постановою визначено порядок обчислення вислуги років на пільгових умовах. Зазначення у статті 12 Закону №2262-XII терміну "календарна вислуга років" не може виключати можливість пільгового обчислення цієї вислуги років, що визначено Постановою № 393, а тлумачення цієї норми Закону буквально суперечить статті 17-1 Закону №2262-XII.
4.2. ОСОБА_1 зазначив, що суд в оскаржуваному рішенні керувався правовими висновками, викладеними в постановах Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі №295/6301/17, від 19 вересня 2018 року у справі №725/1959/17. Проте, суд апеляційної інстанції цілком проігнорував правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду України від 27 травня 2008 року у справі №21-2438во07 та в постанові Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №750/9775/16-а, відповідно до якої визначальною підставою у питанні можливості пільгового обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, є наявність законодавчого регулювання, яке передбачає включення зазначеного періоду (строку) до стажу роботи працівників певної категорії для реалізації цими особами права на призначення різних видів пенсій, чи інших соціальних виплат.
4.3. Також позивач зауважив, що на момент подання касаційної скарги до суду Великою Палатою Верховного Суду ще не вирішувалось питання щодо порядку застосування статті 12 Закону №2262-XII та Постанови № 393, а наявність тієї чи іншої практики Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду не є беззаперечною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог у аналогічному спорі.
5.Доводи інших учасників
5.1 Департаментом подано відзив на касаційну скаргу позивача, в якому відповідач просив скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
5.2. Відповідач вказав про обґрунтованість висновку суду апеляційної інстанції щодо відсутності у ОСОБА_1 права на призначення пенсії за вислугу років. Наголошено, що для отримання права на призначення пенсії за вислугу років обов`язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у визначеному Законом №2262-XII розмірі, а статтею 17 вказаного закону встановлено виключний перелік періодів служби, які враховуються в календарну вислугу років.
5.3. Зазначено, що Департамент не погоджується з твердженням позивача щодо застосування до спірних правовідносин Постанови №393, оскільки згідно з частиною третьою статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. Оскільки пункт 3 Постанови №393 суперечать нормам пункту "а" статті 12 Закону №2262-XII, застосуванню підлягає саме Закон №2262-XII як акт, що має вищу юридичну силу.
5.4. Департамент у відзиві вказує на застосування до спірних правовідносин правового висновку, викладеного в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі №295/6301/17, від 19 вересня 2018 року у справі № 725/1959/17.
6. Підстави передачі справи на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
6.1. Ухвалою Верховного Суду від 09 січня 2019 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року у справі № 805/3923/18-а.
6.2. Ухвалою Верховного Суду від 18 січня 2021 року справу №805/3923/18-а призначено до розгляду у порядку письмового провадження на 20 січня 2021 року.
6.3. Ухвалою Верховного Суду від 20 січня 2021 року справу №805/3923/18-а, відповідно до частини другої статі 346 КАС України, передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
6.4 Колегія суддів Верховного Суду наголошує, що відповідно до вимог статті 346 КАС України відступлення від висновку, раніше викладеного у рішеннях Верховного Суду, є можливим лише за умов застосування відповідної норми права у подібних правовідносинах.
6.5. У свою чергу, подібність правовідносин є, зокрема, тотожність об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи (висновок Великої Палати Верховного Суду викладений в постанові від 27 березня 2018 року у справі № 910/17999/16).
6.5.1. Велика Палата Верховного Суду у постановах від 16 травня 2018 року у справі №910/5394/15-г, від 19 червня 2018 року у справі №922/2383/16, від 16 січня 2019 року у справі № 757/31606/15-ц визначила, що під судовими рішеннями в подібних правовідносинах розглядає такі рішення, де подібними (тотожними) є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин.
6.5.2. Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів вважає, що правовідносини у справі, що розглядається, так і у справах №750/9775/16-а, № 725/1959/17, № 295/6301/17 є подібними, оскільки у цих справах однаковими є:
-предмет спору: право особи на пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262-XII, враховуючи наявність пільгового стажу, який вираховується відповідно до підзаконного нормативно-правового акту;
-підстави позову: відмова у зарахуванні пільгового стажу для призначення спірної пенсії внаслідок відсутності календарної вислуги років;
- суб`єктний склад правовідносин: позивачі є особами, право на пенсію яких урегульовано Законом №2262-XII, та які мають пільгову вислугу років, що обраховується відповідно до підзаконних нормативно-правових актів; відповідачі - це органи, які передають документи для призначення пенсії у відповідне управління Пенсійного фонду України чи сам пенсійний орган, однак в будь-якому випадку відповідачем є суб`єкт владних повноважень, що заперечує право позивача на відповідний вид пенсії внаслідок відсутності необхідної календарної вислуги років;
- норми права, що застосовуються - статті 12, 17 Закону №2262-XII.
6.6. Підставою для передачі справи №520/8309/18 на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду стала наявність різних правових висновків Касаційного адміністративного суд у складі Верховного Суду щодо застосування статей 12, 17 Закону №2262-XII, а саме: вказані норми визначають вичерпний перелік видів служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії; або ці норми застосовується в поєднанні із статтею 17-1 Закону №2262-XII та з іншими підзаконним нормативно-правовими актами, враховуючи і Постанову №393, що визначають порядок обчислення пільгової вислуги років.
6.7. Так, у постанові Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №750/9775/16-а суд касаційної інстанції дійшов висновку, що до актів правового регулювання умов і порядку призначення пенсій за вислугу років належать не лише норми Закону №2262-XII, але і правові акти, які передбачають пільгове (кратне) обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, що дає право на призначення й отримання різних видів пенсій та соціального забезпечення.
6.8. Водночас, в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 725/1959/17 та від 27 березня 2018 року у справі № 295/6301/17 суд касаційної інстанції не здійснив застосування підзаконних нормативно-правових актів, що передбачають пільгове (кратне) обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, а дійшов висновку про те, що стаття 17 Закону №2262-XII визначає вичерпний перелік видів служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії. Вказаним законом чітко передбачено, що пенсія за вислугу років призначається при наявності відповідної кількості років та визначено виключний перелік періодів служби, які враховуються в календарну вислугу років.
6.9. Згідно з рішенням зборів суддів Верховного суду в Касаційному адміністративному суді від 07 грудня 2017 року № 8 "Про обрання суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді до складу об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду" та відповідно до рішення зборів суддів Верховного суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року "Про обрання суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді до складу об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду" здійснено автоматизований розподіл справи № 805/3923/18-а між суддями.
6.10. Протоколом автоматизованого розподілу від 22 січня 2021 року визначено наступний склад колегії суддів для розгляду справи № 805/3923/18-а: головуючий суддя (суддя-доповідач) - Калашнікова О.В., судді: Коваленко Н.В., Мельник-Томенко Ж.М., Олендер І.Я., Рибачук А.І., Смокович М.І., Ханова Р.Ф.
6.11. Ухвалою Верховного Суду від 02 березня 2021 року справу № 805/3923/18-а призначено до розгляду відповідно до пункту 1 частини першої статті 345 КАС України порядку письмового провадження з 03 березня 2021 року.