1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду









ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



03 березня 2021 року

м. Київ

справа № 1.380.2019.003438

адміністративне провадження № К/9901/27982/20



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Тацій Л.В.,

суддів: Стрелець Т.Г.,    Рибачука А.І.,




розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом Державної авіаційної служби України до Приватного підприємства (далі-ПП) "Укртесколор", Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Парус сіті", Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Виконавчого комітету Львівської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державне підприємство (далі - ДП) "Міжнародний аеропорт "Львів" імені Данила Галицького", Державне підприємство обслуговування повітряного руху України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: ПП "Р.О.М.Б.", Приватне акціонерне товариство "Львівський завод залізобетонних виробів №1", ТОВ      "Всеукраїнський аукціонний центр з продажу активів та майна Банкрутів", ТОВ      "АЛТУМ", про визнання протиправними дій і бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Державної авіаційної служби України на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 10.06.2020 (постановлена у складі головуючого судді Гавдик З.В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2020 (постановлена у складі колегії суддів: Пліша М.А. (суддя-доповідач), Шинкар      Т.І., Большакової О.О.)

В С Т А Н О В И В

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

У липні 2019 року Державна авіаційна служба України (надалі також - позивач) звернулась до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до ПП    "Укртесколор" (надалі також - відповідач-1), ТОВ "Парус сіті" (надалі також - відповідач-2), Державної архітектурно-будівельної інспекції України (надалі також -відповідач-3, ДАБІ України), Виконавчого комітету Львівської міської ради (надалі також - відповідач4), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ДП "Міжнародний аеропорт "Львів" імені Данила Галицького", Державного підприємства обслуговування повітряного руху України та за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: ПП "Р.О.М.Б.", ПАТ "Львівський завод залізобетонних виробів №1", ТОВ "Всеукраїнський аукціонний центр з продажу активів та майна банкрутів", ТОВ "БК "Алтум", в якому позивач просив:

- зобов`язати ПП "Укртесколор", ТОВ "Парус Сіті" виконати рішення Державіаслужби від 05.04.2019 № 211, від 17.05.2019 № 213;

- зобов`язати ПП "Укртесколор", ТОВ "Парус Сіті" знести самочинне будівництво за адресою: м. Львів, вул. Кульпарківська, 93 кадастровий номер земельної ділянки 4610136900:07:001:0024;

- визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Львівської міської ради в частині не погодження об`єкта будівництва за адресою: м. Львів, вул. Кульпарківська, 93, кадастровий номер земельної ділянки 4610136900:07:001:0024, та зобов`язати вчинити дії щодо погодження вищезазначеного будівництва;

- визнати протиправними дії виконавчого комітету Львівської міської ради щодо видачі містобудівних умов та обмежень, затверджених рішенням від 30.03.2018 №    344, та скасувати їх;

- визнати протиправними дії Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо видачі дозволу на будівельні роботи від 11.12.2018 №ІУ 113183451930, та скасувати його.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 10.06.2020 закрито провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 238 КАС України.

Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 21.09.2020 залишив без змін ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 10.06.2020.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що в даному випадку між позивачем та відповідачами по суті існує не вирішений у встановленому порядку спір про знесення самочинного будівництва, на яке вже зареєстроване право власності. З моменту виникнення права власності на нерухоме майно, спір щодо такого майна є приватноправовим.

ПРОВАДЖЕННЯ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

Не погоджуючись із ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 10.06.2020 та постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2020, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ці судові рішення, справу направити до суду першої інстанції для продовження.

В обгрунтування доводів касаційної скарги заявник посилається на те, що спір у цій справі є публічно-правовим, належить до юрисдикції адміністративних судів. Судами попередніх інстанцій надана передчасна правова оцінка факту реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, а позивач як на підставу звернення до суду з цим позовом не посилався на неправомірність набуття ПП "Укртесколор" права власності. Вказаний об`єкт будівництва не завершений та продовжує створювати загрозу для безпеки цивільної авіації і потреб суспільства.

Верховний Суд ухвалою від 04.11.2020 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Державної авіаційної служби України.

Відзивів на касаційну скаргу не надійшло, що відповідно до частини 4 статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанції.

Ухвалою від 02.03.2021 Верховний Суд призначив призначив справу до розгляду в порядку письмового провадження.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею      341      КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі пункту 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовим спором є спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Пунктом 7 частини першої статті 4 КАС України визначено, що суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

За правилами частини четвертої статті 5 КАС України суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Пунктом 5 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

Відповідно до пункту 5 частини четвертої статті 46 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об`єднання, юридичні особи, які не є суб`єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб`єкта владних повноважень, коли право звернення до суду надано суб`єкту владних повноважень законом.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Такий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №685/1346/15-а та від 19.02.2020 у справі № 1340/3580/18.

Як установлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, обґрунтовуючи позовні вимоги, Державна авіаційна служба України зазначає, що Комісією, призначеною наказом Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Львів" імені Данила Галицького, проведено обстеження приаеродромної території аеродрому "Львів" з метою контролю за перешкодами та виявлення неузгодженого будівництва. На момент перевірки приаеродромної території комісією виявлено зокрема об`єкт, будівництво якого ведеться без узгодження з експлуатантом аеродрому та без погодження Державіаслужби. Позивачем через встановлені порушення прийняті зокрема рішення від 05.04.2019 № 211 та від 17.05.2019 №213 про припинення будівництва з моменту винесення такого рішення. Наведені рішення не виконуються в добровільному порядку, тому Державна авіаційна служба України звернулась до суду з цим позовом. Позивач також вказував на незаконність видачі містобудівних умов та обмежень, дозволу на будівельні роботи та здійснення будівельних робіт, а також фактичне здійснення ПП "ПП "Укртесколор", ТОВ "Парус Сіті"", самочинного будівництва.

Судами також встановлено, що 14.05.2020 державним реєстратором проведено державну реєстрацію права власності за ПП "Укртесколор", на об`єкт незавершеного будівництва, що розташований за адресою: м. Львів, вул. Кульпарківська, 93, кадастровий номер земельної ділянки розташування: 4610136900:07:001:0024, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2082910346101. Підставою для державної реєстрації права власності став Дозвіл на виконання будівельних робіт №    ІУ113183451930, виданий 11.12.2018 Державною архітектурно-будівельна інспекцією України.

Суд першої інстанції, дослідивши матеріали справи, клопотання ПП      "Укртесколор" і ТОВ      "Парус Сіті" про закриття провадження у справі, проаналізувавши правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постановах від 04.07.2018 у справі №      653/1096/16-ц, від 13.02.2019 у справі №      810/2763/17 та від 22.04.2019 по справі №      1527/14472/12, дійшов висновку про те, що в даному випадку між позивачем та відповідачами по суті існує не вирішений у встановленому порядку спір про знесення самочинного будівництва, на яке вже зареєстроване право власності. Суд першої інстанції також зазначив, що розгляд та вирішення даної справи адміністративним судом, незалежно від результатів такого розгляду, є неможливим, оскільки суду необхідно буде втручатись в спір, в тому числі і про правомірність набуття права власності, що призведе до стану правової невизначеності, оскільки знесенню підлягає лише самочинне будівництво, на яке не може бути зареєстроване право власності. Задоволення судом таким позовних вимог, призведе до вирішення питання про знесення об`єкта нерухомості, як об`єкта цивільних прав відповідача наслідком чого може бути вилучення з державного реєстру відповідного реєстраційного запису щодо власника цього ж майна, що само по собі може призвести до негативних відповідача, як власника майна.

Суд апеляційної інстанції, погоджуючись із такими висновками суду першої інстанції, акцентував увагу на тому, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.04.2019 по справі № 1527/14472/12 не врахувала доводи особи про наявність приватноправових відносин лише через відсутність права власності на збудований об`єкт станом на момент розгляду справи.


................
Перейти до повного тексту